Справа № 564/4111/25
28 жовтня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Грипіч Л. А.
з участю секретаря Вознюк Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Костопіль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про продовження обмежувального припису,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про продовження обмежувального припису стосовно її сина ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що рішенням Костопільського районного суду Рівненської області у цивільній справі №564/784/25 від 28.02.2025 було видано обмежувальний припис відносно її сина ОСОБА_2 строком шість місяців, оскільки її син як і до видачі обмежувального припису так і після його видачі, упродовж тривалого часу на грунті вживання наркотичних засобів та алкоголю систематично вчиняє щодо неї та інших членів сім'ї психологічне насильство, яке виражається у образах, приниженнях, залякуванні та погрозах фізичною розправою. Він поводить себе агресивно, що викликає побоювання за власну безпеку і здоров'я, а також безпеку молодшої дочки ОСОБА_3 , 2010 року народження. Проживання разом із ним в одному житловому будинку є нестерпним, існують реальні ризики вчинення ОСОБА_2 повторно протиправних дій щодо неї та інших членів сім'ї.
Просила продовжити дію обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців із встановленням тимчасових обмежень: заборонити перебувати в місці спільного проживання, що по АДРЕСА_1 ; заборонити спілкування з нею або контактувати у будь-який спосіб із нею та членами її сім'ї особисто, через засоби зв'язку і через третіх осіб; заборонити без дозволу власника вчиняти будь-які дії щодо користування квартирою АДРЕСА_2 .
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася , подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Суд дослідивши матеріали заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно п. п. 3, 6, 7, 8, 14. ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що враховуючи положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству",, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях .
Судом встановлено, що відповідно до рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 28.02.2025 у справі №564/784/25 видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців з покладання відповідних обов'язків визначених ч.2 ст.26 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Із виписки № 558 із медичної картки стаціонарного хворого від 19.02.2025 р. вбачається, що ОСОБА_2 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання алкоголю та наркотичних препаратів, стан залежності.
Також встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із матір'ю ОСОБА_1 , батьком ОСОБА_4 , сестрою ОСОБА_5 , 2010 року народження.
У ході судового розгляду знайшло підтвердження те, що ОСОБА_2 неодноразово чинив домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_6 , неповнолітньої сестри ОСОБА_5 . Перебуваючи у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, ображав їх нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, порушував їх спокій, нормальний режим сну та відпочинку, що створює реальну загрозу їх безпеці.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, заявник з приводу протиправних дій заінтересованої особи відносно неї та її неповнолітньої доньки після видачі обмежувального припису, у період з 28.02.2025 по 12.09.2025 , неодноразово (27 звернень) зверталася до поліції.
Вжиті заявницею розумні заходи для її захисту, а саме звернення до правоохоронних органів, не дали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту прав заявниці та неповнолітньої ОСОБА_5 , 2010 року народження.
Частиною 2 ст. 3 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п.2 ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, тобто до особи, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству).
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає доведеним факт, що заінтересована особа ОСОБА_2 продовжує вчиняти домашнє, психологічне, фізичне насильство відносно заявника - матері та своєї неповнолітньої сестри ОСОБА_5 , 2010 року народження, та є висока вірогідність продовження чи повторного вчинення ним домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту з метою превентивного уникнення можливості настання тяжких наслідків до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.
За статтею 3 Європейської Конвенції, Україна має зобов'язання захистити громадян від нелюдського і принизливого поводження і ставлення шляхом вжиття заходів для забезпечення того, щоб особи не піддавалися такому поводженню, включаючи нелюдське і принизливе поводження зі сторони інших осіб (не представників держави). Такі заходи повинні передбачати ефективний захист і включати кроки по попередження нелюдського та принизливого ставлення про яке влада знала чи повинна була знати.
У рішенні Європейського Суду по справі Опуз проти Туреччини (Ориz V. Тиrkеу, по. 33401/02, 09.06.2009) суд дав характеристику зобов'язань держави у зв'язку з насильством в сім'ї, визнавши серйозність домашнього насильства в Європі, та підкресливши серйозність, з якою держави повинні вживати відповідних заходів з метою протидії цьому порушенню прав людини. У своєму рішенні Суд підкреслив, що насильство в сім'ї не є приватною чи сімейною справою, але є проблемою, яка зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також вказав, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливим є наявність ефективних механізмів їх реалізації.
З врахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що покарання винного не надали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту її прав.
Враховуючи принцип пропорційності, відповідність вимог заявника щодо застосування заходів тимчасового обмеження прав кривдника ч. 2 ст. 26 зазначеного Закону, суд дійшов висновку про те, що наведені заявником у заяві заходи будуть забезпечувати дієвий та ефективний захист від кривдника.
За таких обставин суд прийшов до переконання про наявність підстав для продовження обмежувального припису.
При визначенні строку продовження обмежувального припису суд враховує обставини, які стали підставою для видачі обмежувального припису, кількість та вагомість встановлених та доведених ризиків, вірогідність їх продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, відсутність у особи, стосовно якої подано заяву про видачу обмежувального припису іншого житла для проживання, особу кривдника, який переусвідомив свою поведінку та став на шлях виправлення, та вважає що строк шість місяців буде цілком достатнім для виправлення кривдника та запобігання повторенню насильства у майбутньому.
Крім того, на виконання вимог частини 2 статті 350-8 ЦПК України, суд вважає необхідним повідомити про видачу обмежувального припису уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявників для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий орган районної у місті ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 259 -261, 268, 350-1 - 350-8 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про продовження обмежувального припису - задовольнити.
Продовжити дію обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього наступні обов'язки:
- заборонити перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , що за адресою АДРЕСА_1 ;
- заборонити спілкування або контактувати у будь-який спосіб із з ОСОБА_1 та членами її сім'ї особисто, через засоби зв'язку і через третіх осіб;
- заборонити без дозволу власника вчиняти будь-які дії щодо користування квартирою АДРЕСА_2 .
Встановити строк обмежувального припису шість місяців.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено
03 листопада 2025 року.
СуддяЛ. А. Грипіч