Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/3487/25
03 листопада 2025 року
Сарненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Слободянюка Б.К.
за участю секретаря судового засідання - Кардаш К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №103122772 у розмірі 23975 грн. та понесені судові витрати.
Зазначає, що 08.01.2024 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит №103122772 за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 7000 грн. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання виконав та надав грошові кошти в повному обсязі. Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Проте відповідач не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору.
28.05.2024 року ТОВ «Мілоан» та позивач уклали договір відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «Мілоан» відступили вимоги в тому числі і по даному договору, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідачем, відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України, не подано до суду відзиву на позовну заяву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Суд дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За правилами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 08.01.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103122772 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 7000 грн. строком на 105 днів з 08.01.2024 року до 22.04.2024 року.
Відповідно до п.1.5. орієнтовна загальна вартість кредиту за пільговий період складає 9485 грн, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 23975 грн.
Згідно п.2.1. сторони погодили, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 .
Відповідно до платіжного доручення 80251171 від 08.01.2024 року ТОВ «Мілоан» здійснило переказ коштів ОСОБА_1 на кредитний рахунок НОМЕР_1 в сумі 7000 грн. згідно договору №103122772.
ТОВ «Мілоан» виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору.
Позичальник - відповідач скористався кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував.
28.05.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал», уклали договір відступлення права вимоги №108-МЛ/Т. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором №103122772 від 08.01.2024 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов вищевказаного договору відступлення права вимоги та відповідно до вимог ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов'язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора.
Згідно умов договору, паспорту споживчого кредиту, заяви-анкети, графіку платежів, які є складовими договору, зазначено, що кредит надається строком 105 днів. Позичальник зобов'язується повернути кредит у розмірі 7000 грн. та сплатити проценти. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 23975 грн.
Отже, до стягнення з відповідача на користь нового кредитора підлягають 23975 грн. , оскільки, відповідач не погасив кредит протягом пільгового періоду, проценти нараховані згідно умов договору, який погодила відповідачка, а тому позов слід задовольнити.
Будь-яких засобів доказування на обґрунтування своїх заперечень проти позову, в т.ч. і щодо відсутності вини та зобов'язань, відповідач не надав, судом не було здобуто, а матеріали справи їх не містять.
Презумпцію винуватості боржника та факту виникнення між сторонами відповідного зобов'язання не спростовано, а тому порушення суб'єктивних цивільних прав правонаступника кредитора є обґрунтованим, що спонукає до задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
Ураховуючи що позов задоволено повністю та положення ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Стосовно вимоги про стягнення 7000 грн витрат на професійну правову допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №0605 від 06.05.2025 року, укладеного з адвокатським об'єднанням «Апологет», згідно якого вартість послуг 7000 грн.; акт №586 про надання юридичної допомоги, згідно якого вартість наданих адвокатом послуг становить 7000 грн. та описом наданих послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 3000 грн.
Враховуючи положенняст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 23975 (двадцять тридцять тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень заборгованості за кредитним договором №103122772.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 5422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: