П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6822/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Градовський Ю.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. до 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців (місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - "базового місяця") - січень 2008 року;
- стягнути з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. до 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ("базового місяця") - січень 2008 року у загальному розмірі 22 518,2грн. з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 за період з 1.03.2018р. до 21.08.2023р. із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) відповідно до відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2003р. №1078;
- стягнути з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) у фіксованому розмірі 3 873,3грн. у місяць за період з 1.03.2018р. по 21.08.2023р. у загальному розмірі 224 651,4грн. відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2003р. №1078, з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. до 21.08.2023р., відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2011р. №159;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. до 21.08.2023р., відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2011р. 159;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (щодо виплати індексації (індексації-різниці)) грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. до 21.08.2023р.);
- стягнути з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (щодо виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. до 21.08.2023р.) у розмірі 243 255,36грн..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року.
Стягнуто з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року у розмірі 22 518,2грн., з відрахуванням обов'язкових платежів, iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ вiд 15.01.2004р. №44.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати в період з 1.03.2018р. по 19.12.2019р., а ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування з 20.12.2019р. по 31.12.2022р. ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
Стягнуто з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3 873,3грн. в місяць у загальній сумі 224 651,4грн. за період з 1.03.2018р. по 31.12.2022р. включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, з відрахуванням обов'язкових платежів, iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ вiд 15.01.2004р. №44.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати в частині відмови та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам законодавства, суддя зазначає наступне.
Згідно із п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VІ (далі - Закон №3674-VІ) визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 ст.4 Закону №3674-VІ передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, посилаючись на п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ.
Згідно з п.5 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається зі вимог апеляційної скарги, позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. до 21.08.2023р., відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2011р. №159;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. до 21.08.2023р., відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2011р. 159;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (щодо виплати індексації (індексації-різниці)) грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. до 21.08.2023р.);
- стягнути з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (щодо виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 15.09.2017р. до 21.08.2023р.) у розмірі 243 255,36грн..
Суддя вказає, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині про визнання протиправними дії щодо компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, оскільки така пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ.
Разом з тим, щодо вимоги про ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суддя зауважує, що правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8.02.2022р. у справі №755/12623/19.
Таким чином, в частині вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.
Щодо наданого скаржником посвідчення УБД, суддя зазначає наступне.
Приписами п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI передбачено, що, зокрема, учасники бойових дій у справах пов'язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993р. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У ст.22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Зокрема, у п.18 ч.1 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Предметом позову у цій справі, зокрема, є визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання нарахувати і виплатити його на користь позивача.
Таким чином, вимога позивача не пов'язана з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, тому п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ у цих правовідносинах не підлягає застосуванню.
Відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 1 453,44грн., то суддя вважає за необхідним залишити апеляційну скаргу без руху для надання строку для сплати судового збору.
Отже, враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення ст.4 ЗУ «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 1 453,44грн.. Платіжні реквізити для перерахування судового збору: рахунок отримувача коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA678999980313101206081015758; код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака: « 81» (Апеляційні адміністративні суди).
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
У відповідності до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.133, 169, 296, 298 КАС України, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П'ятого апеляційного
адміністративного суду Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ