Справа № 562/3320/24
"16" вересня 2025 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Саган Л.В.
за участю секретаря судового засідання Аврамчук Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вказуючи, що ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28 лютого 2022 року в справі №562/292/21 затверджено мирову угоду, згідно якої відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 (Дві тисячі) гривень щомісячно до досягнення сином повноліття. Аліментів, які вона отримує на утримання сина, не вистачає для забезпечення його достатнього матеріального, культурного та духовного розвитку в зв'язку зі зростанням цін на продукти харчування, одяг та речі першої необхідності. Крім того, дитина має ураження нервової системи та інші захворювання, внаслідок чого потребує додаткових витрат, що пов'язані з лікуванням. Щомісячний розмір витрат на лікування сина становить понад 15000 (П'ятнадцять тисяч) гривень.
Враховуючи, що відповідач є здоровим і працездатним, просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину в розмірі 6000 (Шість тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення сином повноліття.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ярмольчука В.С. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Гвяздовський А.Є. подав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності та без участі відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст.ст.150, 180 Сімейного кодексу України передбачають, що батьки повинні проявляти турботу про дітей, утримувати їх до досягнення повноліття.
Згідно з ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28 лютого 2022 року в справі №562/292/21 затверджено мирову угоду, згідно якої ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 (Дві тисячі) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач вказує, що аліментів, які вона отримує на утримання малолітнього сина, не вистачає для забезпечення його достатнього матеріального, культурного, соціального та духовного розвитку, оскільки значно зросли ціни на продукти харчування, одяг та речі першої необхідності.
Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч.1ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно з ч.3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Отже, стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів - в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі. Платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів.
При вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд враховує обставини, визначені ст.182 СК України, та розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Даною нормою на законодавчому рівні визначено мінімальний розмір аліментів, виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Як вбачається з довідки №1884/43/1175 від 19 вересня 2024 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 Збройних Сил України, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 01 липня 2024 року.
Враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо дітей, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стан здоров'я малолітнього сина сторін, а також те, що відповідач є працездатним, отримує регулярний дохід, інших осіб на утриманні не має, як батько, зобов'язаний забезпечити достатній для сина фізичний, духовний та соціальний розвиток, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів у повному обсязі.
Згідно роз'яснень, які містяться в абз.4 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Також, позивач вказує, що в зв'язку із захворюванням дитина потребує додаткових витрат, які пов'язані з лікуванням та медичним обстеженням.
Стягнення додаткових витрат на дитину регулюється нормами ст.185 СК України, яка передбачає обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Системне тлумачення частини другої статті 185 СК України і статті 182 СК України дозволяє констатувати, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Так, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з її хворобою. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Таким чином, доведенню підлягає наявність у дитини хвороби та потребою в лікуванні, що є особливими обставинами і є підставою для стягнення з іншого із батьків додаткових витрат.
Суд звертає увагу на те, що в порядку ст.185 СК України, позивачка, яка звертається до суду з вимогою про стягнення додаткових витрат на дитину повинна надати суду документальні докази фактично понесених або майбутніх витрат, їх розрахунки та їх документальне обґрунтування. Доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що призвели до додаткових витрат на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати, в даному випадку, на лікування і свідчать про необхідність стягнення додаткових витрат на дитину, розмір яких повинен обґрунтовуватись відповідними фінансовими документами (листами-призначеннями лікарів, чеків на придбання ліків, квитанцій про оплату звернення до консультацій лікарів тощо), довідками медичних закладів про вартість медичних послуг, витрат на лікування, рецептами лікарів, рахунками.
Малолітня дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має ураження нервової системи, затримку в психомовному розвитку, РАС, псевдобульбарний синдром, вальгусну деформація нижніх кінцівок із формуванням плоско-вальгусної деформації обох стоп, порушення постави із формуванням лійкоподібної деформації грудної клітки, гіпертрофію мигдаликів одночасно з гіпертрофією аденоїдів 2 ступеня, алергічний риніт, що стверджується консультаційним висновком спеціаліста №4937866 від 18 липня 2024 року, консультаційним висновком спеціаліста № 65140 від 21 липня 2023 року, консультаційним висновком спеціаліста №4935991 від 08 липня 2024 року.
Згідно рахунку на оплату № 3 від 18 вересня 2024 року позивачем сплачено на оздоровчі послуги 12000 гривень, які є додатковими витратами та не відносяться до основних витрат, які батьки несуть на утримання дитини за рахунок отриманих аліментів, оскільки останні викликані особливими обставинами - хворобою дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача половини понесених позивачем додаткових витрат на лікування дитини в розмірі 6000 (Шість тисяч) гривень.
Однак, інших доказів на підтвердження витрат позивача на лікування сина матеріали справи не містять. Розмір додаткових витрат на дитину в майбутньому позивачем не обґрунтовано відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
З огляду на викладене, в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача в подальшому додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 6000 гривень щомісячно до досягнення сином повноліття, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки позивачем не надано суду документальних доказів майбутніх витрат, їх розрахунки та їх документальне обґрунтування.
За таких обставин позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі ст.141 ЦПК України, з огляду на те, що позивач при подачі позову про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини звільнена від сплати судового збору, суд при ухваленні рішення присуджує стягнення судового збору з відповідача в дохід держави в розмірі 2422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 211, 263-265, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст.180-185, 192 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , урозмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Стягнення аліментів проводити щомісячно, починаючи від дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені додаткові витрати на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , урозмірі 6000 (Шість тисяч) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 2422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя