Справа № 559/951/25
Провадження № 2/559/617/2025
заочне
03 листопада 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
І. Стислий виклад позиції сторін.
Представник ТзОВ "Діджи Фінанс" звернулася у суд з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 01.04.2021 в особистому кабінеті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 подала заяву на отримання кредиту, таким чином 01.04.2021 відповідач уклав Договір споживчого кредиту з ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор), відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 3000 грн. Товариство належним чином виконало умови Договору надавши позичальнику грошові кошти. 10.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором щодо відповідачки. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань утворилася заборгованість у розмірі 11 233,64 грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 17.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків. 10.04.2025 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 25 червня 2025 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач просить розгляд справи проводити у його відсутності, про що подав відповідну заяву.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «За вказаною адресою адресат відсутній». У відповідності до ст.128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Крім того, про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України. Заяв та клопотань не надала, відзиву не надіслала, про причини неявки не повідомила, тому суд визнає її неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 01.04.2021 ОСОБА_1 подала до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» заявку-анкету на отримання кредиту та уклала з ТОВ «МІЛОАН» Договір про споживчий кредит №48904482, відповідно до умов якого Товариство зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 3000 грн. строком на 15 днів до 16.04.2021. Комісія за надання кредиту складає 570 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 900 грн., які нараховуються за ставкою 2% в день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування коштами. Стандартна процентна ставка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування коштами. Позичальник має право продовжити строк кредитування сплативши комісію та певну частку заборгованості. Також Договором передбачена авто пролонгація кредиту на стандартних умовах, але не більше ніж на 60 днів (а.с.10, 23-24).
Сторонами погоджено «Графік платежів» та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка складає 4470 грн. (а.с.25).
Даний Договір підписаний порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.25).
ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за Договором про споживчий кредит виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням 42849899 від 01.04.2021 (а.с.27).
Згідно Відомості про щоденні нарахування та погашення за Договором №4890448 наданого первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» відповідачка ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 3000 грн., 16.04.2021, 23.04.2021, 11.05.2021 та 18.05.2021 провела сплату комісії за пролонгацію. Крім того, за період з 01.04.2021 по 04.07.2021, ОСОБА_1 провела сплату процентів по кредиту в загальному розмірі 1536 грн. та погашення тіла кредиту в розмірі 475 грн., а ТОВ «Мілоан» проводив щоденне нарахування процентів за користування кредитними коштами згідно умов Договору (а.с.14-15).
Також, судом встановлено, що 10.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу №06Т, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором про споживчий кредит №4890448 щодо відповідача (а.с.17-20).
Відповідно до Витягу реєстру боржників від 10.08.2021 до Договору факторингу, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 11233,64 грн., з яких: 2525 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 8138,64 грн. - сума заборгованості за відсотками та 570 грн. - заборгованість за комісією (а.с.13).
IV. Норми права, які застосував суд.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною першоюст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
У відповідності дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положеньст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно ізст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У п. 76 Постанови Великої Палати Верховного Суду №338/180/17 від 05 червня 2018 року зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Разом з тим, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (Постанова Верховного Суду від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц).
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1 Суд робить висновок що 01.04.2021виникли договірні відносини між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв'язку з укладенням Договору №4890448 про надання кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Кошти було надано у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що також підтверджується матеріалами справи.
5.2 Суми, які підлягають стягненню відповідають умовам кредитного договору та строку його дії. Зокрема, за умовами договору строк кредитування складає 15 днів. Разом з тим, згідно п. 2.3.1.1 можлива пролонгація строку кредитування на пільгових умовах зі сплатою процентів у розмірі 2,0% від фактичного залишку за кожен ден користування кредитом. Також, у відповідності до п. 2.3.1.2 якщо позичальник продовжує користуватись кредитними коштами (не повертає кредит) строк кредитування продовжується на стандартних умовах, однак такий не може перевищувати 60 днів. Як вбачається з матеріалів справи, за перші 15 днів користування кредитом проценти нараховувалися згідно п. 1.5.2 Договору у розмірі 60 грн. щоденно. В подальшому, відповідачкою було вчинено дії для пролонгації кредитування на пільгових умовах, зокрема 16.04.2021, 23.04.2021, 11.05.2021 та 18.05.2021 здійснено сплату комісії за пролонгацію кредиту, відтак строк кредитування було продовжено на пільгових умовах, за які відсотки нараховувалися згідно п. 1.5.2 Договору розмірі 2,0% від фактичного залишку за кожен ден користування кредитом. Оскільки відповідачкою не була повернута сума кредиту, строк кредитування продовжився ще на 60 днів тобто відбулася пролонгація на стандартних умовах зі сплатою відсотків відповідно до п. 1.6, 2.3.1.2 Договору. Тому, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом в межах строку кредитування та строку пролонгації користування кредитом у заявленому позивачем розмірі. Крім того, відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
5.3 У підсумку суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
5.4 Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Судом встановлено, що понесені ТОВ «Діджи Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №01/11 від 12.02.2025; Додатковою угодою до Договору від 19.02.2025; Актом про підтвердження факту надання правничої допомоги від 19.02.2025 та Детальним описом робіт (а.с.21-22, 26, 9, 16). Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. підлягають стягненню з відповідачки.
5.5 Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 625, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -
позов задовольнити: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №4890448 від 01.04.2021 у розмірі 11 233 (одинадцять тисяч двісті тридцять три) гривні 64копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та 4000 грн. витрат на правову допомогу, а разом 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк», МФО 300346.
Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О.Ю. Жуковська