П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1052/25
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
26.03.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Градовського Ю.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зупинення нарахування та виплати пенсії з 01.10.2024 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області поновити нарахування та виплату пенсії з 01.10.2024 року, виплатити заборгованість з пенсії.
В обґрунтування позову зазначено, що Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, починаючи з жовтня 2024 року припинено позивачці виплату пенсії, яка до вказаної дати виплачувалась через АТ «Ощадбанк» шляхом зарахування на платіжну карту, реквізити якої містяться в пенсійній справі Позивача. В грудні 2024 року позивачка звернулась до ГУПФУ із заявою про поновлення нарахування та виплати пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак вказані вимоги залишено без задоволення з підстав скасування довідки позивачки про реєстрацію внутрішньо-переміщеної особи. При цьому, ГУПФУ зазначило, що поновлення виплати пенсії можливе після реєстрації позивачки як внутрішньо-переміщеної особи та особистого звернення із заявою про поновлення виплати пенсії.
Посилаючись на неправомірність дій ГУПФУ про припинення виплати пенсії, позивачка вимушена звернутись до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зупинення нарахування та виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії з 01.10.2024 року;
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , нарахування та виплату пенсії з 01.10.2024 року, виплатити заборгованість з пенсії.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність правових підстав, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для припинення позивачці виплати пенсії.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV через банківську установу АТ «Ощадбанк». Згідно інформації Ширяївського відділу державних соціальних допомог та пільгового забезпечення №3 управління соціального захисту населення Березівського району Одеської області від 04.09.2024р. №151 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_1 скасована 26.08.2024р. у зв'язку з поверненням особи до покинутого місця постійного проживання. У зв'язку з зазначеним виплату позивачу пенсії призупинено з 01.10.2024р.
Оскільки, довідка внутрішньо переміщеної особи про реєстрацію в Одеській області скасована, тому питання поновлення виплати пенсії можливо розглянути тільки після реєстрації як внутрішньо переміщеної особи на території України.
Враховуючи, що позивач, особисто не звернувся із відповідною заявою до територіального органу Пенсійного фонду України та не надав довідку про взяття на облік, як внутрішньо переміщена особа, тому у Головного управління були відсутні підстави у поновленні виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі з 01.10.2024 року.
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Як вбачається з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 13.06.2017 року №0000235971 остання була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі Списку на отримання інформації з ЄІБДВПО для призначення, відновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам довідка про взяття на облік ОСОБА_1 скасована 26.08.2024 у зв'язку з повернення додому.
Представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з адвокатський запитом № б/н від 11.12.2024 щодо надання обґрунтування причин не нарахування та не сплати позивачу пенсії за віком, повідомити місяць та рік, інформації з якого припинено нарахування пенсії та надати копію рішення ГУ ПФУ в Одеській області про припинення нарахування пенсії.
Головне управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області листом №1500-0402-8/146260 від 17.12.2024р. повідомило, що згідно інформації, яка надійшла від Ширяївського відділу державних соціальних допомог та пільгового забезпечення №3 управління соціального захисту населення Березівського району Одеської області від 04.09.2024 №151 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.06.2017 №0000235971 на ім'я ОСОБА_1 скасована 26.08.2024 по причині «повернення додому», виплату пенсії призупинено з 01.10.2024.
12.12.2024 позивачем через свого представника було подано заяву про поновлення нарахування та виплату пенсії вих. №б/н з вимогою поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , нарахування та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 жовтня 2024р.
Головне управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області листом №34226-32713/К-02/8-1500/24 від 26.12.2024р. повідомило, що згідно інформації, яка надійшла від Ширяївського відділу державних соціальних допомог та пільгового забезпечення №3 управління соціального захисту населення Березівського району Одеської області від 04.09.2024 №151 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.06.2017 №0000235971 на ім'я ОСОБА_1 скасована 26.08.2024 по причині «повернення додому», виплату пенсії призупинено з 01.10.2024. Оскільки довідка внутрішньо-переміщеної особи про реєстрацію в Одеській області скасована, тому питання поновлення виплати можливо розглянути після реєстрації як внутрішньо-переміщеної особи на території України.
На думку позивача дії пенсійного органу щодо зупинення нарахування та виплати пенсії з 01.10.2024 року є протиправними, що стало підставою її звернення до суду першої інстанції з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону №1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною третьою статті 4 Закону №1058-IV регламентовано, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Згідно статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Абзацом першим частини першої статті 47 Закону №1058-IV визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 49 Закону №1058-IV врегульовані питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.
Так, частиною першою статті 49 Закону №1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» установлено, що призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги (крім допомоги на проживання, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам») та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Пенсійного фонду України внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з зазначеним Порядком. Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги (крім допомоги на проживання, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
У разі надходження до Пенсійного фонду України або до його територіальних органів інформації від Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Національної поліції, Державної міграційної служби, Міністерства фінансів, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що особа повернулась до покинутого місця постійного проживання, або особою подано документи, що містять недостовірні відомості для призначення (відновлення, продовження виплати) пенсії, виплата пенсії продовжується після особистого звернення особи, проходження ідентифікації у порядку, визначеному в абзаці четвертому цього пункту, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та за відсутності підстав, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.
У той же час, Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», втратив чинність 27 березня 2022 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2022 року №363 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо виплат пенсії та грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Таким чином, частиною першою статті 49 Закону №1058-IV визначено вичерпний перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду. Цим переліком передбачена можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
У свою чергу, Постановою №637 визначено умови призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам: знаходження внутрішньо переміщеної особи на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою, у разі її отримання; наявність рахунку в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
У спірних правовідносинах виплату пенсії припинено на підставі звірки з Єдиною інформаційною базою про внутрішньо переміщених осіб - згідно зі статтею 12 Закону №1706-VII довідка ВПО не дійсна.
Статтею 49 Закону №1058-IV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як звірка з Єдиною інформаційною базою про внутрішньо переміщених осіб. Не передбачено такої підстави й будь-яким іншим законом України.
Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню. За загальним правилом «закон» це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури парламентом та регулює найважливіші суспільні відносини. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.
При цьому, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Отже, право особи на отримання пенсії (у тому числі за минулий час), як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України, а тому обмеження такого права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, і у сфері спірних правовідносин, врегульованих Законом №1058-IV, не можуть застосовуватись.
Відповідно, встановлення постановами Кабінету Міністрів України інших підстав для припинення виплати пенсії, відмінних від визначених частиною першою статті 49 Закону №1058-IV, не є іншим випадком припинення виплати пенсії, передбаченим законом, у розумінні пункту 5 частини першої статті 49 цього Закону.
До того ж, у преамбулі до Закону №1058-IV чітко визначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що скасування довідки внутрішньо переміщеної особи не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії позивачу, а постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається апелянт, є підзаконними нормативно-правовими актами. Застосування норм Закону №1058-IV до спірних правовідносин є пріоритетним в порівнянні з нормами постанов Кабінету Міністрів України.
Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18, де зазначено, що нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон №1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону. Наведений у статті 49 Закону №1058-IV перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимоги та наявність підстав для їх задоволення.
Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.І. Бітов
Ю.М. Градовський