Справа №539/2221/25
Провадження №2/549/225/25
29 жовтня 2025 року
Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді- Василюк Т.М.
з участю: секретаря судового засідання Давиденко Ю. В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнухи Полтавської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,
Позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів у якому просить витребувати:
-від MOPS (Miejski Osrodek Pomocy Spolecznej w Walczu) довідку про отримання дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , соціальних виплат (зокрема swiadczenie 800+, swiadczenie dobry start, zasilek rodzinny) за період з 01.01.2024 по 01.09.2025. 1.2.Від ZUS (Zaklad Ubezpieczen Spolecznych) відомості про офіційне працевлаштування ОСОБА_4 та суму сплачених нею страхових внесків (skladki) за період з 01.01.2024 по 01.09.2025;
-зобов'язати відповідачку ОСОБА_4 надати до суду:
-копію договору оренди житла, в якому вона проживає з дитиною;
-довідку про отримання нею соціальних виплат на дитину від польських органів;
-довідку про її доходи за останні 12 місяців.
Клопотання обгрунтовано тим, що відповідачка неодноразово повідомляла, що з нею та дитиною проживає співмешканець, який повністю забезпечує дитину всім необхідним, включаючи оплату оренди житла. Це свідчить про наявність у дитини стабільного додаткового джерела утримання, що зменшує її реальні потреби у аліментах. Соціальні виплати держави Польща на дитину (800+ тощо) також є джерелом її утримання. Для встановлення повного обсягу фінансової підтримки дитини необхідні офіційні дані. Позивач, вживав заходів для самостійного отримання цих документів, зокрема, звертався до відповідачки з проханням надати довідки про доходи та соціальні виплати, але отримав відмову або ігнорування, направляв запити безпосередньо до польських установ (MOPS, ZUS), однак отримав фактичну відмову та пропозицію використання PUE/eZUS, яких в нього, як громадянина іншої країни немає, відповідно отримати поточну інформаціє можливо тільки за запитом суду через канал міжнародної правової допомоги та зазначений договір. Вважає, що наведені обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду із клопотанням про витребування доказів.
Представником позивача також було подано до суду клопотання про витребування доказів у якому вона просить:
-доручити Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції, яке знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, Печерський район, провулок Музейний, будинок 2-Д, звернутися із судовим дорученням до компетентних органів Республіки Польща з клопотанням про правову допомогу щодо витребування: - наявної інформації про фактичне місце проживання/перебування/реєстрації ОСОБА_4 та її малолітньої доньки ОСОБА_5 , які проживають у АДРЕСА_1 (так вказано відповідачем у відзиві), громадянок України; -довідки про доходи ОСОБА_4 , громадянки України, яка проживає у АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (так вказано відповідачем у відзиві), за період з 01.01.2024 року до дня розгляду клопотання; - відомостей про те, чи перебуває у трудових відносинах з будь-яким підприємством, установою, організацією? Якщо так, то з якою та на якій підставі (умовах)?;
-витребувати відомості про дохід ОСОБА_4 , громадянки України, яка проживає у АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , Польща (так вказано відповідачем у відзиві), за період з 01.01.2024 до дня розгляду клопотання; - відомостей про отримання ОСОБА_4 соціальних виплат, в тому числі на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зокрема допомоги 800+, сімейної допомоги) за період з 01.01.2024 року до дня розгляду клопотання.
Також у клопотанні представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку звернення із даним клопотанням, оскільки до моменту вступу у справу адвоката, позивач не користувався правничими послугами, а захищав свої права та інтереси самостійно.
Таким чином, реалізація права на отримання безоплатної правничої допомоги, є поважною причиною пропуску строку.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені клопотання та просили їх задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні заявлених клопотань, оскільки на його думку клопотання є необгрунтованими та жоден із вказаних доказів не входить до предмету доказування у даній справі.
Відповідно до положень ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Відповідно до положень ст.ст. 126, 127 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Аналіз викладеного вказує, що позивач та представник позивача з поважних причин пропустили строк звернення до суду з клопотанням про витребування доказів, оскільки позивач вживав самостійно заходи щодо отримання зазначених у клопотанні доказів, а представник позивача вступив у розгляд справи 10 жовтня 2025 року, тому до цього часу представник позивача був позбавлений можливості заявити зазначене клопотання.
Тому клопотання позивача та представника позивача в частині вимог про визнання поважними причин пропуску строку для звернення до суду з клопотанням про витребування доказів є таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи заявлені клопотання по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зокрема, частиною 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року по справі №303/369/20 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я.
Тобто, з огляду на те, що предметом спору у даному випадку є зменшення розміру аліментів визначених за рішенням суду, то доказуванню підлягає саме матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів, що впливає на його можливість сплачувати аліменти.
Враховуючи підстави та предмет позову, суд не знаходить підстав для витребування доказів за клопотаннями позивача та представника позивача, оскільки такі витребувані доказі не матимуть суттєвого та вирішального значення для розгляду справи по суті, натомість наявних у справі доказів достатньо для встановлення обставин, які входять до предмета доказування у даній справі.
Керуючись ст.76, 77, 80, 121, 126, 127 ЦПК України, суд
Визнати поважними причини пропуску строку подання клопотань про витребування доказів.
У задоволенні клопотань позивача та представника позивача про доручення звернення до компетентних органів Республіки Польща з клопотанням про правову допомогу та витребування доказів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 03 листопада 2025 року.
Суддя Т. М. Василюк