Cправа №549/570/24
Провадження№2/549/16/25
Іменем України
03 листопада 2025 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.
за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.
представника позивача -
адвоката Негробова О.В
представника відповідача ТОВ «Райз-Схід» - адвоката Діренко М.С.
представника відповідача
ТОВ «Європа Транс Агро» - Нечіпайла Р.С.
представника третьої особи ОСОБА_1 -
адвоката Замули І.А.
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро», треті особи: ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон", про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
установив:
25 листопада 2024 року позивач через свого представника адвоката Негробова О.В. звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтовано тим, що він є власником транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
10 жовтня 2023 року на сільськогосподарському полі 13-0528 Чорнухинського відділення ТОВ «Райз-Схід» в с.Загребелля Лубенського району Полтавської області відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю його транспортного засобу та трактора John Deere, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом ПБН10, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 ..
У результаті цієї ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Трактор John Deere на праві власності належить відповідачеві ТОВ «Європа Транс Агро» і забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №213307032, виданим ПрАТ «СК «Еталон».
ОСОБА_1 працював трактористом у відповідача ТОВ «Райз-Схід» і перебував у трудових відносинах.
Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року у справі №549/344/23, яка набрала законної сили 06.11.2023, водія трактора John Deere ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно з висновком експерта №3211/23 від 21 листопада 2023 року, виготовленого на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_4 , складає 311 669,01 грн, а вартість матеріального збитку - 374 002,81 грн.
За повідомленням ТОВ «Європа Транс Агро» на дату ДТП трактор John Deere знаходився на відповідальному зберіганні у відповідача ТОВ "Райз-Схід" на підставі договору зберігання, який діяв до 31 грудня 2020 року.
Додаткові угоди, на підставі б яких договір зберігання був пролонгований, відсутні.
З огляду на відсутність доказів того, що трактор правомірно перебував у користуванні відповідача ТОВ "Райз-Схід" та правомірно був переданий останнім у користуванні ОСОБА_1 , вважає, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність за завдану йому шкоду.
Також позивач зазначає, що внаслідок ДТП йому завдано моральну шкоду, яка полягає у пережитому нервовому стресі, він відчував і відчуває негативні емоції, що відображається на його загальному самопочутті, втратив змогу користуватись пошкодженим транспортним засобом.
Розмір завданої йому моральної шкоди оцінює в 20 000 грн.
Враховуючи виплату ПрАТ "СК «Еталон" страхового відшкодування у розмірі 160 000 грн, прохав стягнути з відповідачів солідарно 214 002, 81 грн матеріального збитку, 20 000 грн моральної шкоди та судові витрати.
02 грудня 2024 року ухвалою Чорнухинського районного суду у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву.
Ухвалою Чорнухинського районного суду від 27.12.2024 залучено до участі справі в якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ПрАТ «СК «Еталон».
13 лютого 2025 року ухвалою Чорнухинського районного суду за клопотанням представника відповідача ТОВ «Європа Транс Агро» Нечіпайло Р.С. у справі призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, провадження зупинено.
Ухвалою Чорнухинського районного суду від 06 червня 2025 року провадження у справі поновлено у зв'язку з повідомленням судового експерта про несплату вартості експертизи та неможливість її проведення.
12 червня 2025 року ухвалою Чорнухинського районного суду підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд по суті.
У поданому відзиві на позов (т.1, а.с.97-99) представник відповідача ТОВ "Райз-Схід" адвокат Діренко М.С. прохала у задоволенні позову відмовити зважаючи на таке.
Товариство не є належним відповідачем у управі, оскільки на дату ДТП не володіло та не користувалось транспортним засобом John Deere НОМЕР_2 , не мало для цього жодних підстав.
В матеріалах страхової справи міститься звіт №22-11-23 про оцінку розміру матеріального збитку, завданої власнику КТЗ, виконаного оцінювачем ОСОБА_3 , що має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.
Відповідно до цього звіту, розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу DAF, складає 264 733,90 грн.
Проведена експертиза була виконана компетентним фахівцем відповідно до встановлених методик, і її результати обґрунтовано відображають реальний розмір збитків, що підлягають компенсації.
Розрахунок страховика фактично є невід'ємною частиною договору між страховиком і потерпілим, який визначає розмір погодженої ними страхової виплати.
Вважає, що заявлений позивачем розмір збитків є значно завищеним порівняно із сумою, визначеною у висновку експертизи, проведеної страховиком, різниця складає 109 268,91 грн.
Крім того, законодавець визначає про відшкодування у деліктних правовідносинах саме матеріальної шкоди, а не вартості відновлюваного ремонту, оскільки ці поняття мають різний юридичний зміст.
Відновлюваний ремонт це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого транспортного засобу, а матеріальні збитки це з технічної точки зору вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження транспортного засобу з урахуванням його фізичного зносу.
Проте позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів, які б підтверджували реальні витрати на здійснення ремонту авто, акти виконаних робіт, платіжні інструкції, тощо, а також доказів на підтвердження завдання моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.
Представник відповідача ТОВ «Європа Транс Агро» уподаному суду відзиві на позов (т.1, а.с.122-124) прохав у задоволенні позову відмовити зважаючи на таке.
Транспортний засіб John Deere 17282АТ перебуває у власності відповідача ТОВ «Європа Транс Агро», на момент ДТП був застрахований у ПрАТ СК «Еталон».
Правова підстава володіння ТОВ "Райз-Схід" трактором John Deere відсутня, оскільки договір зберігання №ЄТА-РС-01/18-3-Б не було пролонговано.
ТОВ "Європа Транс Агро" не надавало згоду на передачу ТОВ "Райз-Схід" у користування трактора іншим особам.
Відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на замовлення ПрАТ "СК «Еталон» оцінювачем ОСОБА_3 було проведено автотоварознавчі дослідження транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику майна для подальшого розрахунку суми страхового відшкодування.
Відповідно до звіту №22-11-23 вартість матеріального збитку, завданого власнику зазначеного транспортного засобу DAF, складає 264 733, 44 грн, що дорівнює ринковій вартості КТЗ.
Відповідно до наданого позивачем висновку експерта №3211/23 від 21.11.2023 вартість матеріального збитку складає 374 002, 81 грн, яка є значно більшою ніж сума згідно з висновком ПрАТ СК «Еталон», що вказує на намір позивача отримати неправомірне надмірне відшкодування задля власного збагачення.
Страховиком ПрАТ "СК «Еталон" виплачено позивачу максимальну суму 160 000 грн згідно з лімітом відшкодування, а тому страховик ПрАТ "СК "Еталон" не є зацікавленою особою в зменшенні вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу.
Сума, яка встановлена у виготовленому на замовлення страховиком звіті, є співрозмірною ринкової вартості.
Крім того позивачем не надано доказів, які б надали змогу встановити глибину фізичних та душевних страждань, що оцінюється останнім в 20 000 грн, звернення до медичних установ з метою коригування свого психічного або психологічного стану внаслідок спричинення моральної шкоди.
Також вважає, що заподіювачем шкоди є ОСОБА_1 , який на момент ДТП перебував в трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Райз-Схід», а тому в силу положень ст.1172 ЦК України відповідальність за завдані матеріальні збитки повинен нести відповідач ТОВ «Райз- Схід».
За змістом ст.1187 ЦК України суб'єктом відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка фактично володіє об'єктом підвищеної небезпеки як на відповідній правовій підставі (будь-яке титульне володіння), так і без неї (безтитульне володіння), за виключенням умов, передбачених ч.4 ст.1187 ЦК України.
Шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою, тобто у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини (ч.1 ст.1188 ЦК України).
В судовому засідання представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Крім того пояснив, що транспортний засіб DAF частково відремонтований відповідачем, перефарбований у червоний колір, у зв'язку з чим отримано нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Що саме відремонтовано йому невідомо. Вимога про відшкодування повної вартості відновлювального ремонту не заявлялась.
Підлягає відшкодуванню вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Вважає, що звіт №22-11-23 про оцінку розміру матеріального збитку, який виконаний оцінювачем ОСОБА_3 та міститься в матеріалах страхової справи, складений без належної правової підстави, оскільки позивач не укладав жодного договору на проведення незалежної оцінки майна, не уповноважував на це інших осіб.
На момент отримання виплати страхового відшкодування позивача не було повідомлено, на підставі якого документу було розраховано цю суму, не ознайомлено з його змістом.
Не заперечує, що транспортний засіб DAF був оглянутий оцінювачем ОСОБА_3 ..
Представник відповідача ТОВ "Райз-Схід" позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов.
Водночас уточнила, що трактор John Deere перебував у володінні ТОВ "Райз-Схід" на підставі укладеного з відповідачем ТОВ "Європа Транс Агро" договору зберігання, строк дії якого закінчився 31.12.2020. На день ДТП товариство користувалось цим трактором, працівник ОСОБА_1 виконував свої обов'язки. Страхувальником трактора також було ТОВ "Райз-Схід". Наразі в товаристві проводиться перевірка з приводу обліку договорів.
Транспортний засіб DAF зареєстрований в с.Времівка Великоновосілківської громади Донецької області. Проте експерт у висновку при розрахунку ринкової вартості застосував коефіцієнт ринку регіону 1.03 - обласні центри, районні центри з високою інвестиційною привабливістю.
Методики експертизи передбачають, що коригувальні коефіцієнти повинні застосовуватись відповідно до конкретного регіону, де перебуває об'єкт дослідження, і обов'язково з посиланням на джерела інформації, що це підтверджують.
Висновок експерта №3211/23 від 21.11.2023 здійснений на підставі протоколу огляду транспортного засобу від 03.11.2023, містить нечитабельний почерк, що унеможливлює ознайомлення з ним.
Представник відповідача ТОВ "Європа Транс Агро" проти задоволення позовних вимог заперечував з міркувань, викладених у відзиві на позов.
Крім того пояснив, що на момент розгляду справи встановлено проведення часткового ремонту автомобіля DAF. Будь-яке автотоварозначе дослідження втрачає статус належного доказу розміру заподіяних збитків.
У такому разі визначальними доказами слугують виключно розрахункові документи, у яких відображено розмір реально понесених позивачем витрат.
Саме такий правовий висновок сформований Верховним Судом за результатами розгляду справи №753/19288/14-ц від 30 жовтня 2019 року.
У разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
Особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.
Відсутність доказів фактичного понесення витрат унеможливлює достовірно встановити розмір понесених позивачем витрат для свого порушеного права.
Треті особи та їх представники в судові засіданні на розгляд справи по суті не з'явились, повідомлялись про дату, день, час та місце судового засідання.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи трактористом ТОВ "Райз-Схід", 10.10.2023, близько 20 год 40 хв, будучі в наряді по збиранню зерна кукурудзи, керуючи на сільськогосподарському полі №13-0528 трактором John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причіпом ПБН10, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в порушення п.10.9 Правил дорожнього руху рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом KRONE AZW18, реєстраційний номер НОМЕР_5 .
Внаслідок ДТП транспортному засобу DAF, який перебував на сільськосподарському полі для завантаження кукурудзою, було спричинено механічні пошкодження.
Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області у справі №549/344/23, від 24.10.2023, яка набрала законної сили 06.11.2023, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн (т.1, а.с.14-15, 60-71).
З огляду на викладене зазначені обставини не підлягають доказуванню в силу вимог ч.6 ст.82 ЦПК України, відповідно до яких вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серій НОМЕР_6 , СТО №958039, власником транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є позивач ОСОБА_2 (т.2, а.с.65, т.1, а.с.12).
Власником трактору колісного John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є відповідач ТОВ "Європа Транс Агро" (т.2, а.с.63).
На підставі договору зберігання №СТА-РС-01/18-ЗБ від 01.01.2018, укладеного між відповідачами ТОВ "Європа Транс Агро" та ТОВ "Раз-Схід", останньому 16.02.2018 було передано на зберігання, зокрема, трактор колісний John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Строк дії договору зберігання -до 31.12.2020 (т.1, а.с.54-55, 56,57).
Згідно з наказом №118-К від 03.03.2020 про прийняття на роботу, ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 04.03.2020 трактористом-машиністом с/г виробництва механізованого загону м.Лохвиця ТОВ "Райз-Схід" (т.1, а.с.51).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «Еталон» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-213307032.
Страхувальник - ТОВ "Райз-Схід". Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 160 000 грн (т.1, а.с.15, т.2.,а.с.80).
Позивачу ОСОБА_4 за результатами розгляду його заяви про виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «Еталон» виплачено шляхом переказу коштів 01.03.2024 та 04.03.2024 страхове відшкодування в загальному розмірі 160 000 грн у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі (т.1, а.с.48,49).
За результатами огляду в м.Запоріжжя автомобіля 19.10.2023 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в м.Запоріжжя за замовленням ПрАТ «СК «Еталон» 30.11.2023 складено звіт про оцінку розміру матеріального збитку, завданої власнику КТЗ №22-11-23 для подальшого розрахунку суми страхового відшкодування щодо належного позивачу транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Результати оцінки: ринкова вартість КТЗ до пошкодження - 796 764, 48 грн, вартість відновлюваного ремонту - 571 233,90 грн, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням фізичного зносу - 264 733,44 грн, вартість матеріального збитку завдана власнику КТЗ внаслідок його пошкодження -264 733,44 грн (т.1, а.с.127).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України).
З огляду на презумцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.
Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (стаття 1188 ЦК України).
Стаття 1192 ЦК Українивстановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №753/19288/14-ц (провадження №61-9687св18).
Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 ЦК України).
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівникам під час виконання ними своїх трудових обов'язків (частина перша статті 1172 ЦК України).
Тлумачення частини першої статті 1172 ЦК Українисвідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.
Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами.
Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Статтею 1194 ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе, зокрема, за умови, якщо згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування.
За приписами ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 на час ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ "Райз-Схід" та керував 10 жовтня 2023 року трактором колісний John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків.
Ці обставини фактично не заперечуються представниками сторін.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки і шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм (постанова Верховного Суду у справі №214/7462/20 від 05 грудня 2022 року).
З урахуванням положень частини першої статті 1172 ЦК України, обов'язок із відшкодування майнової шкоди покладається на роботодавця ТОВ "Райз-Схід".
Позивачем доведено факт завдання шкоди, а також те, що ТОВ "Райз-Схід" відповідно до закону зобов'язане відшкодувати шкоду.
Водночас підстави для висновку, що майнова шкода завдана спільними діями (бездіяльністю) власника транспортного засобу або іншою особою, у володінні якої такий автомобіль перебуває, та застосування ст.1190 ЦК України, відсутні.
Володільцем трактора John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на час ДТП був відповідач ТОВ "Райз-Схід", який фактично його використовував, зберігав та утримував.
Судом не встановлено, що ТОВ "Райз-Схід" неправомірно володів цим транспортним засобом на момент ДТП.
Закінчення договору зберігання, укладеного між відповідачами, на висновки суду не впливають.
З огляду на викладене позовні вимоги до відповідача ТОВ "Європа Транс Агро" є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Щодо розміру завданої позивачу шкоди необхідно зазначити таке.
Судом встановлено, що на час розгляду справи транспортний засіб DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , має сліди відновлювального ремонту.
Ці обставини підтверджуються звітом про оцінку розміру матеріального збитку №22-11-23 (т.1, а.с.128 зворотній бік), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , дата реєстрації - 30.11.2023, де колір транспортного засобу DAF вказано як червоний, і фактично не заперечується представником позивача.
Водночас позивач, реалізуючи свої процесуальні права на власний розсуд, прохав стягнути з відповідачів збитки, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а не вартість проведеного відновлювального ремонту.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ТОВ "Райз-Схід" на користь позивача різницю розміру матеріального збитку з урахування фізичного зносу транспортного засобу, визначеного у звіті про оцінку розміру матеріального збитку, завданої власнику КТЗ №22-11-23 від 30.11.2023 (264733,44 грн) та страховою виплатою (160000 грн), що становить 104733,44 грн (264733,44 грн - 160000 грн), що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №753/19288/14-ц (провадження № 61-9687св18).
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у справі №638/10072/17 від 02 червня 2022 року.
Твердження представника позивача про те, що зазначений звіт був складений без належної правової підстави, оскільки позивач не укладав жодного договору на проведення незалежної оцінки майна та не уповноважував на це інших осіб, суд не бере до уваги.
Зазначений звіт виконаний суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ «СК «Еталон», що передбачено Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року №1961-IV, Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Водночас суд не бере до уваги висновок експерта №3211/23 від 21 листопада 2023 року, підготовленого на замовлення позивача ОСОБА_2 (т.1, а.с.27-46).
Протокол огляду колісного транспортного засобу від 03.11.2023 щодо автомобіля DAF, який є додатком до зазначеного висновку, складений судовим експертом Дроздовим Ю.В. від руки нерозбірливим почерком, фактично є нечитабельним.
Крім того в судовому засідання судовий експерт пояснив, що встановлені ним під час огляду ушкодження транспортного засобу викладені російською мовою.
Згідно з підпунктом "c" пункту 4.4 розділу IV Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092, додатки становлять невід'ємну частину звіту (акта) (далі - Методика).
Згідно з ч.1 ст.9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою, а ст.102 ЦПК України містить вимоги до висновку експерта.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Таким чином виклад судовим експертом в додатку, який є невід'ємною частиною висновку, відомостей стосовно технічного стану КТЗ іноземною мовою є недопустимим, так як суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства).
Подібні висновки щодо застосування іноземної мови в судочинстві містяться в постановах Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №759/25296/21, від 18 вересня 2024 року у справі №751/1620/23.
Крім того, при визначенні ринкової вартості КТЗ судовим експертом застосовано значення коефіцієнта ринку регіону 1.3.
Згідно з п.7.4 розділу VII Методики значення, відмінні від 1.0, мають бути обґрунтовані, про що безпосередньо зазначено експертом у дослідницькій частині висновку (т.1, а.с.29 зворотній бік).
Судовий експерт в судовому засіданні пояснив, що при застосуванні коефіцієнту ринку регіону 1.03 він керувався тим, що позивач фактично проживає та здійснює комерційну діяльність в м.Дніпро.
Водночас адреса позивача ОСОБА_2 у висновку вказана АДРЕСА_1 , а обгрунтування значення 1.3 відсутні.
Також у дослідницький частині висновку експерта зазначено з посиланням на протокол огляду КТЗ (додаток №1), що на момент огляду транспортний засіб не на ходу, знаходиться в аварійному стані. Місце проведення огляду - м.Дніпро та м.Запоріжжя.
Яким чином транспортний засіб DAF було переміщено з м.Дніпро до м.Запоріжжя судовий експерт не пояснив, оскільки ці обставини йому невідомі.
З огляду на викладене суд позбавлений змоги дослідити "Протокол огляду колісного транспортного засобу" від 03.11.2023 - додаток №1 до висновку, та надати оцінку висновку експерта.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити таке.
Відповідно до вимог ст.ст.23, 1167 ЦК України, моральна шкода заподіяна особі підлягає відшкодуванню, якщо шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала внаслідок знівечення або пошкодження здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, його майнового стану, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
З роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року (далі - ППВСУ) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб.
Згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
На переконання суду загальновідомим і зрозумілим є те, що пошкодження автомобіля внаслідок винних дій іншої особи беззаперечно і неминуче породжує душевні страждання у позивача, зумовило необхідність організації ним додаткових зусиль для вжиття заходів з метою відновлення своїх прав.
Водночас зазначений потерпілим розмір моральної шкоди в сумі 20000 грн не відповідає розміру його моральним стражданням у зв'язку з пошкодженням майна та призведе до безпідставного збагачення потерпілого.
До того ж позивачем не надано суду доказів, які б доводили моральні страждання на заявлену суму.
Зважаючи на встановлені обставини, суд, виходячи з засад розумності та справедливості, з урахуванням глибини душевних страждань позивача, дійшов висновку, що позивачу завдана моральна шкода, розмір відшкодування якої необхідно визначити у сумі 10 000 грн.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Вимоги позивача задоволені судом частково, що становить 49% (234 002 грн х 100%/ 114 733,44 грн).
З огляду на викладене, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ТОВ "Райз-Схід" на користь позивача судовий збір в розмірі 917,29 грн (1872,02 грн х 49%), 4116 грн витрат, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи (8400 грн х 49%).
Крім того представник позивача у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 42000 грн.
За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (постанова Верховного Суду у справі 932/10156/21 від 26 серпня 2024 року).
На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник позивача подав до суду договір про надання правничої допомоги від 08.03.2024; додаткову угоду від 08.03.2024 до цього договору, в якій зазначено, що сума гонорару не буде перевищувати 67 000 грн, частка гонорару в розмірі 42 000 грн сплачується клієнтом під час розгляду справи в суді першої інстанції; акт приймання-передачі наданих правничих послуг із детальним зазначенням опису наданих послуг, виконаних адвокатом, за які позивачем сплачено 42 000 грн.
Таким чином, заявником надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.
Від відповідача ТОВ "Райз-Схід" заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу не надходило, тому вказаний розмір на професійну правничу допомогу підлягає розподілу за результатами розгляду справи.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (постанова Верховного Суду у справі №275/150/22 від 13 березня 2025 року).
З огляду на викладене в зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача ТОВ "Райз-Схід" належить стягнути на користь позивача 49% від загальної суми витрат на професійну правничу допомогу, що складає 20 580 грн (42 000 грн х 49%), а всього 25 613,29 грн судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
1.Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро», треті особи: ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон", про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» (місцезнаходження: 37200, м.Лохвиця, Миргородський район, Полтавська область, вул. Аеродромна,1/1, ЄДРПОУ 41104731) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_8 ) 104733,44 гривень відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_2 10 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_2 25613,29 гривень судових витрат.
5. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.І.Крєпкий