Справа № 550/933/25
Провадження № 1-кп/545/568/25
03 листопада 2025 рокум. Полтава
Колегія Полтавського районного суду Полтавської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава клопотання прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іскрівка, Чутівського району, Полтавської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України,-
В провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170450000210 від 23.04.2025 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 25.04.2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15.09.2025 року строк дії запобіжного заходу продовжений до 13.11.2025 року.
Прокурором надано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
На теперішній час не зменшилися ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_8 може:
-переховуватися від суду, оскільки перебуваючи на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, а кримінальна відповідальність за злочин, який йому інкримінований передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а тому може ухилятися від суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєний злочин;
-незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, так як йому відомі їхні дані та адреси проживання. Зміна показань зазначеними учасниками кримінального провадження унеможливить притягнення винної особи до відповідальності;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме- не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішення, у тому числі вирок суду, оскільки є працездатним, має задовільний стан здоров'я, у трудових правовідносинах не перебуває, постійних джерел до існування не має;
-вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи той факт, що обвинувачений ніде не працює та не має законних джерел для проживання, що є неспростовним ризиком продовження ним своєї злочинної діяльності.
Також встановлено, що інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8
Зокрема, не можливо застосувати:
1) особисте зобов'язання, у зв'язку з тим, що цей запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків, враховуючи тяжкість злочину, вимагається постійний контроль за поведінкою обвинуваченого та наближеність його до місця здійснення судового розгляду, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням його свободи. До того ж, останній перебуваючи на свободі зможе чинити тиск на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою перешкоджання встановленню істини по кримінальному провадженню;
2) заставу, оскільки слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від обвинуваченого, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу. Крім того, не здобуто достатніх відомостей про наявність офіційного джерела прибутку у обвинуваченого. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави обставин, передбачені ст.ст. 177, 178 цього кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства та із погрозою його застосування. Саме у вчиненні такого злочину обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_8 ;
3) домашній арешт, у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
Оскільки, ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 25.04.2025 ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був продовжений, виникає обґрунтована необхідність у продовженні останнього з метою запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної поведінки обвинуваченого, зокрема під час судового розгляду.
У разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, визначити запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, оскільки наміру впливати на свідків не має.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 також просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки ОСОБА_8 , має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, намірів впливати на свідків не має.
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши доводи прокурора, думку представника потерпілої, обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Суд, за нормами ст. 331 КПК України, під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. При встановленні наявності ризиків, суд приймає до уваги, що ОСОБА_8 з метою уникнення відповідальності може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину проти життя особи, та находячись на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, може ухилитися від слідства та суду, змінювати місця проживання, залишити територію області без будь-яких негативних наслідків для себе, не повідомивши про це слідчого, прокурора та/або суд, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, судового розгляду, притягнення до відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення;
-незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі, ОСОБА_8 матиме можливість шляхом умовлянь або погроз, підкупу чи шантажу з метою зміни ними своїх свідчень. ОСОБА_8 відомі місце знаходження та анкетні дані потерпілої, свідків;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виразитися у невиконанні покладених на нього процесуальні обов'язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження;
-вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить те, що обвинувачений не працює, відповідно не має постійного заробітку чи законних джерел доходів, що свідчить про відсутність у останнього будь-яких засобів для існування та є неспростовним ризиком вчинення кримінальних правопорушень корисливої спрямованості у майбутньому.
Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України. Запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому. Наявні наведені ризики є дійсними та тривають. Суд вважає, що альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати ОСОБА_8 належну поведінку.
Згідно з положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 не пов'язаного з позбавленням волі, оскільки обрання такого запобіжного заходу, може призвести до спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, при можливому їх повторному допиті; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.01.2026 року без визначення розміру застави, враховуючи п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України та вважаючи жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, таким, що не може запобігти вищевказаним ризикам.
Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відмову у задоволенні клопотання сторони обвинуваченого про заміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк ШІСТДЕСЯТ ДНІВ до 01.01.2026 року.
Відлік строку запобіжного заходу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 03.11.2025 року.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати в ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23».
Відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України розмір застави не визначати.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про заміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт- відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23», де утримується обвинувачений- для виконання.
Ухвала може бути оскаржена, в частині обрання запобіжного заходу, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддяОСОБА_10
Судді: ОСОБА_11
ОСОБА_12