Справа № 544/2367/25
пров. № 2/544/846/2025
Номер рядка звіту 38
іменем України
04 листопада 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Нагорної Н. В.,
за участю секретаря Киричевської В. М.,
учасників справи:
відповідачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,
у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивував тим, що 13 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено Кредитний договір №200502276, відповідно до якого банк надав відповідачці кредитні кошти у розмірі 7618,27грн із встановленим строком користування з 13.04.2016 по 13.04.2019, а відповідачка, у свою чергу, зобов'язалась повернути отримані кошти у встановлений строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20.07.2020 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону), що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором. ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідачка порушила умови кредитного договору, а тому станом на 07.08.2025 загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 27925,23грн, з яких: 7406,24грн - заборгованість за кредитом; 13933,83грн - заборгованість за відсотками, 4666,31грн - сума інфляційних втрат, 1918,85грн - 3% річних.
З урахуванням викладеного позивач просив стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості, а також судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката.
Відповідачка надіслала на адресу суду відзив на позов, в якому вказала наступне.
Так, дійсно, між нею та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» було укладено кредитний договір № 200502276 від 13.04.2016 на отримання споживчого кредиту розміром 7618,27грн з терміном погашення до 13.04.2019 (згідно графіку) у розмірі подорожчання 13101,10грн. При цьому, вона повинна була здійснювати місячний обов'язковий платіж у розмірі 531грн до 13 числа кожного місяця на рахунок клієнта 29099531582101, що підтверджується «Пам'яткою позичальника» від 13.04.2016. Саме за вказаними реквізитами вона здійснила свій перший платіж, що підтверджується квитанцією ПАТ «КРЕДІ АГРИКОЛЬ БАНК» № 14771836-1 від 06.05.2016 на суму 531грн.
20 травня 2016 року на її адресу надійшло повідомлення від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» про те, що банком здійснено відступлення права вимоги за її кредитним договором до ТОВ «ФК «Плеяда» (далі Фактор 1) згідно договору факторингу №1905 від 19 травня 2016 року. При цьому, її просили надалі, з моменту отримання вимоги, перераховувати кошти в рахунок погашення кредиту на реквізити, вказані Фактором 1.
Одночасно, 20 травня 2016 року на її адресу надійшло повідомлення від ТОВ «ФК «Плеяда» (Фактор 1) про підтвердження повідомлення директора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» про те, що банком здійснено відступлення права вимоги за її кредитним договором до ТОВ «ФК «Плеяда» (Фактор 1) згідно договору факторингу №1905 від 19 травня 2016 року.
Крім того, було надано нову інформацію про те, що в подальшому ТОВ «ФК «Плеяда» (Фактор 1) здійснено відступлення права вимоги за її кредитним договором до ТОВ «ФК «Фагор» (далі - Фактор 2) згідно договору факторингу №1 від 20 травня 2016 року, а тому просили надалі перераховувати кошти в рахунок погашення кредитного зобов'язання за новими реквізитами на нового отримувача платежу - ТОВ «ФК «Фагор» (Фактор 2), а саме: на ТОВ «ФК «Фагор»; Код ЄДРПОУ: 40202955; p/p НОМЕР_1 в ПАТ «Платінум Банк» м. Київ.
Саме за вказаними реквізитами вона здійснила свій наступний платіж, що підтверджується квитанцією ПАТ «КРЕДІ АГРИКОЛЬ БАНК» № 1511180-1 від 09.06.2016 на суму 531грн та в подальшому продовжувала здійснювати платежі на реквізити ТОВ «ФК «Фагор» (Фактор 2) аж до повного погашення кредиту. При цьому вона керувалася приписами ч.1 ст. 1082 ЦК України, де зазначено, що вона (боржник) зобов'язана здійснювати платежі факторові, а у даному випадку ТОВ «ФК «Фагор» (Фактор 2).
Повне погашення кредиту нею було здійснено достроково, а саме: 27 жовтня 2017 року шляхом здійснення останнього платежу у розмірі 4121грн. Таким чином вона погасила кредитну заборгованість достроково на загальну суму 13679грн і виконала зобов'язання повністю та належним чином ще 27 жовтня 2017 року, що підтверджується письмовими доказами, якими є банківські квитанції про оплату, що додані до відзиву.
Станом на 15.11.2017, тобто на момент повного погашення нею кредиту і повного виконання зобов'язання належним чином перед ТОВ «ФК «Фагор» (Фактором 2), були чинними договори факторингу між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» і Фактором 1 та між Фактором 1 і Фактором 2. При цьому на той час жодним судом ці договори не були визнані недійсними і жодним законом не було встановлено недійсності цих правочинів.
За таких обставин не може існувати цивільного спору між нею та позивачем, а в контексті заявленого ним предмету позову вона не являється належним відповідачем.
На підставі викладеного просила в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив до суду письмове клопотання з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
У судовому засіданні відповідачка та її представник просили відмовити у позові з підстав, вказаних у відзиві.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
13 квітня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №200502276, відповідно до якого банк надав відповідачці кредитні кошти у розмірі 7618,27грн із встановленим строком користування з 13.04.2016 по 13.04.2019 (а.с.10-14 т.1).
Відповідно до Довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 13.04.2016 розмір процентної ставки за кредитом - 0,0001% річних, комісія за видачу кредиту - 1,5% (а.с.13 т.1).
Згідно з Графіком платежів до кредитного договору №200502276 щомісячний платіж у сумі 531грн складається із погашення основної суми кредиту (212,03грн), щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості (303,97грн), плати за підтвердження проведення платежів (15грн) (оборотна сторона а.с.12 т.1).
20 липня 2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «Банк Михайлівський» відступає новому кредитору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників за кредитними договорами (а.с.26-27, 28 т.2).
Постановою приватного виконавця від 29.12.2022 про закінчення виконавчого провадження зобов'язано ТОВ «ФК Плеяда» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отриманні ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905 та актів-прийому передачі від 20 травня 2016 року №1 і №2 (а.с.7 т.1).
Постановою приватного виконавця від 17.01.2023 про закінчення виконавчого провадження зобов'язано ТОВ «ФК «Фагот» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отриманні ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905 та актів-прийому передачі від 20 травня 2016 року №1 і №2 (а.с.8 т.1).
Відповідно до виписки по рахунку та розрахунку суми заборгованості за кредитним договором №200502276 від 13.04.2016 позивачем нарахована відповідачці заборгованість в сумі 27925,23грн, з яких: 7406,24грн - заборгованість за кредитом; 13933,83грн - заборгованість за відсотками, 4666,31грн - сума інфляційних втрат, 1918,85грн - 3% річних (а.с.15-250 т.1 а.с.1-25 т.2).
Згідно з отриманими ОСОБА_1 повідомленнями від 20.05.2016, останню було проінформовано про відступлення прав вимоги по укладеному нею з банком кредитному договору від ПАТ «Банк Михайлівський» до ТОВ «Плеяда», а від ТОВ «Плеяда» до нового кредитора - ТОВ «Фагор», з проханням сплачувати зобов'язання за кредитним договором на рахунок ТОВ «ФК «Фагор» (а.с.76-77 т.2).
Починаючи з травня 2016 року по жовтень 2017 року ОСОБА_1 щомісяця здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором №200502276 від 13.04.2016, а саме: 06.05.2016 сплачено 531грн, 09.06.2016 - 531грн, 05.07.2016 - 531грн, 08.08.2016 - 531грн, 07.09.2016 - 540грн, 06.10.2016 - 540грн, 09.11.2016 - 531грн, 09.12.2016 - 531грн, 12.01.2017 - 531грн, 09.02.2017 - 531грн, 13.03.2017 - 531грн, 12.04.2017 - 531грн, 12.05.2017 - 531грн, 13.06.2017 - 531грн, 11.07.2017 - 531грн, 09.08.2017 - 531грн, 12.09.2017 - 531грн, 12.10.2017 - 531грн, 27.10.2017 4121грн, а всього було сплачено на загальну суму 13697грн (а.с.79-90 т.2).
Як убачається з наданої ОСОБА_1 довідки від 15.11.2017, ТОВ «ФК «Фагор» повідомив останню, що станом на 15.11.2017 ТОВ «ФК «Фагор» є єдиним законним кредитором за кредитним договором №200502276, а також станом на 15.11.2017 заборгованість за кредитним договором №200502276 від 13.04.2016 погашена в повному обсязі та договір закритий (а.с.78 т.2).
Після встановлення вказаних обставин суд приходить до наступного висновку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст..599 ЦК України).
Як убачається з наданих відповідачкою квитанцій вона після отримання від ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда» повідомлень, діючи в добросовісний спосіб, як боржник за кредитним договором, сплатила всю наявну заборгованість за кредитним договором №200502276 від 13.04.2016, що стало підставою для закриття кредитного договору як виконаного.
Крім того, станом на час здійснення погашення відповідачкою кредитної заборгованості, тобто в жовтня 2017 року, діяв укладений договір факторингу №1905 від 19.05.2016, за яким відповідно до ст. 512 ЦК України до ТОВ «ФК «Фагор» перейшло право вимоги, про що боржник був належним чином повідомлений, і на виконання своїх зобов'язань боржником було сплачено товариству як новому кредитору заборгованість по кредитному договору.
Всі подальші обставини, в тому числі і судові справи, пов'язані з розглядом позову ПАТ «Банк Михайлівський» до ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» про застосування наслідків нікчемності договорів факторингу, результатом яких стало рішення про зобов'язання ТОВ «ФК» Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договорів факторингу, не може вважатись правовою підставою для повторного покладення на відповідачку обов'язку по сплаті кредитної заборгованості.
При цьому станом на час виконання своїх кредитних зобов'язань в 2017 році ТОВ «Діджи Фінанс» ще не набуло прав вимоги за кредитним договором №200502276 від 13.04.2016, а подальше визнання останнього єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», не може нівелювати факт виконання відповідачкою свого обов'язку як позичальника та слугувати підставою для повторного стягнення з неї кредитної заборгованості.
У стаття 61 Конституції України закріплено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Встановивши вказані вище обставини суд констатує, що зобов'язання ОСОБА_1 по кредитному договору №200502276 від 13.04.2016 є припиненими з 27.10.2017 (дата дострокового погашення заборгованості), оскільки таке погашення проведено належним чином у відповідності до положень кредитного договору та норм цивільного законодавства, тому у ОСОБА_1 відсутня заборгованості перед позивачем, а у суду - відсутні підстави для задоволення позову.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в позові.
Керуючись ст. 6-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та проголошено 04.11.2025.
Суддя Н.В.Нагорна