04 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/11822/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (суддя О.В. Маковська) у справі № 160/11822/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування постанови та наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарська комісія оформлену довідкою військово-лікарська комісія №4/1-5214 пр.№280 від 13.12.2024 про визнання позивача придатним до військової служби;
- визнати протиправними та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №299 від 13.12.2024 «Про призов на військову службу» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.12.2024 позивач був затриманий представниками ТЦК та СП та направлений на військово-лікарську комісію. Позивач зазначає, що проходження ВЛК відбувалось без урахування захворювань та раніше встановлених діагнозів. Згідно висновку військово-лікарської комісії позивач був мобілізований та направлений до навчальної військової частини НОМЕР_1 та 15.12.2024 зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 . Позивач не погоджується з довідкою військово-лікарська комісія додатком 4 №4/1-5214 пр.№280 від 13.12.2024 з тих підстав, що проведення медичного огляду відбулось із порушенням вимог Положення №402 та в іншому місці ніж зазначено в довідці, під час проходження комісії військово-лікарська комісією не враховано жодних скарг на стан здоров'я, не було направлено позивача на додаткові обстеження до медичних установ. Позивач наголошує, що з протоколом військово-лікарської комісії його не ознайомлювали, під час огляду з метою встановлення діагнозу та ступеню порушення функцій відповідні діагностичні заходи не проводилися. Вважає, що проходження військово-лікарської комісії було формальним, оскільки лікарями не були враховані скарги та попередньо встановлені діагнози. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови у
задоволенні вимог адміністративного позову в частині скасування постанови ВЛК.
Суд зауважив, що відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних правовідносин, відповідно, за участю їхніх учасників. Водночас зобов'язання військової частини звільнити особу з військової служби виходить за межі правовідносин між відповідачем та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом спору в цій справі.
Суд вважав, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Також, суд зазначив, що за наявності чинної довідки військово-лікарської комісії про придатність позивача до військової служби вимоги про скасування наказу про призов та виключення зі списків військової частини є передчасними та не підлягають задоволенню судом.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що ним до позову були долучені всі перелічені у позові документи. Зауважує, що відповідач не подав суду докази, які б підтвердили законність його дій та спростовували аргументи, наведені позивачем. Вказує, що відповідач підтвердив наявність двох довідок ВЛК від 13.12.2024 року. Зауважує, що картка обстеження позивача не містить відомості про обов'язкові медичні аналізи, немає підпису позивача, склад ВЛК у картці не відповідає складу, наведеному у довідці. Вважає, що фактичне проходження позивачем ВЛК відбулося у штатній ВЛК. Зазначає, що суд першої інстанції помилково не врахував діагноз позивача, який підтверджено незалежним експертним висновком і амбулаторними записами. Вважає, що суд першої інстанції хибно проігнорував порушення медичного огляду позивача, а рішення суду не забезпечує ефективного захисту прав позивача.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно змісту довідки військово-лікарської комісії від 13.12.2024 №4/1-5214 пр №280 солдату запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведено медичний огляд ВЛК 13.12.2024 року, яким позивача визнано придатним до військової служби.
Згідно змісту витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.12.2024 №299 «Про призов на військову службу», на підставі Указу Президента України від 28.10.2024 року №714/2024 позивача вважати таким, що з 13 грудня 2024 року призваний до Збройних Сил України та призначений до військової частини НОМЕР_1 .
Вважаючи протиправними постанову ВЛК оформлену довідкою №4/1-5214 пр.№280 від 13.12.2024 про визнання позивача придатним до військової служби, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №299 від 13.12.2024 «Про призов на військову службу" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (надалі цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).
Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закону №3543 в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно приписів ч.5 ст. 22 Закону №3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно ст. 2 Закону від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).
Згідно глави 1 розділу I Порядку №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 визначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу II Порядку №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно наявної в матеріалах справи довідки військово-лікарської комісії від 13.12.2024 №4/1-5214 пр №280 солдату запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведено медичний огляд ВЛК 13.12.2024 року, яким позивача визнано придатним до військової служби.
Колегія суддів з'ясувала, що медичний огляд позивача 13.12.2024 року проведено ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийнято постанову, яка оформлена довідкою від 13.12.2024 №4/1-5214 пр №280.
Відповідно до положень пункту 2.2 глави 2 розділу I Порядку №402 до штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону.
Матеріали справи не містять доказів того, що медичний огляд позивача 13.12.2024 року проведено позивачу ВЛК, що є штатною у відповідності до положень пункту 2.2 глави 2 розділу I Порядку №402.
Відтак, аргументи апеляційної скарги про проведення медичного огляду позивача штатною ВЛК 13.12.2024 року є безпідставними.
Абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу I Порядку №402 визначає, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП..
Абзац четвертий пункту 3.3 глави 3 розділу I Порядку №402 передбачає, що дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Колегія суддів дослідила, що позивачем не подано до матеріалів справи доказів, що постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка оформлена довідкою від 13.12.2024 №4/1-5214 пр №280, була оскаржена позивачем за підпорядкованістю до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Апеляційний суд звертає увагу, що перевірка постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка оформлена довідкою від 13.12.2024 №4/1-5214 пр №280 на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду, належить до функцій ВЛК обласного ТЦК та СП, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, ВЛК обласного ТЦК та СП не приймало, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог про визнання протиправною та скасування постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка оформлена довідкою від 13.12.2024 №4/1-5214 пр №280.
Подібний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а.
Таким чином, аргументи скаржника про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка оформлена довідкою від 13.12.2024 №4/1-5214 пр №280, апеляційний суд відхлиє.
Також, колегія суддів з'ясувала, що матеріалами справи не підтверджено та позивачем не зазначається, що у нього наявні підстави для звільнення з військової служби, що визначені приписами ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.
Разом з тим, відповідно до витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2024 №277, позивача зараховано на військову службу за призовом у воєнний час.
Вказані обставини свідчать про те, що між Державою та позивачем виникли правовідносини, які регулюються, зокрема, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», і саме в межах правового регулювання порядку проходження військової служби позивач може порушити питання про свої звільнення з військової служби з підстав, прямо передбачених законом.
У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Задоволення заявлених у цій справі позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №299 від 13.12.2024 не призведе до поновлення прав позивача.
Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23.
Також, апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що відповідач не пояснив підстави оголошення позивача у розшук та затримання позивача, адже такі дії ІНФОРМАЦІЯ_1 не є предметом судового розгляду у цій справі.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №160/11822/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 04.11.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров