04 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/7495/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року (суддя Сіпака А.В.) по справі №280/7495/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за абз. 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 , та не прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за абзацем 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - ОСОБА_1 - протиправними;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 ) розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за абз. 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - ОСОБА_1 , та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (у зв'язку з наявністю матері із числа осіб з інвалідністю II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати) - ОСОБА_1 .
Позивачем також подано заяву про забезпечення позову, у якій просив заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову служу по мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраного заходу забезпечення позову, позивач зазначав, що заборона вчиняти певні дії до розгляду адміністративного позову по суті забезпечить моє право на отримання відстрочки від призову оскільки в разі мобілізації заявника розгляд адміністративного позову щодо визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (з прийняттям рішення на користь позивача) фактично унеможливіть виконання рішення суду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду фактично мотивована відсутністю правових підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб. Суд першої
інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в межах перевірки правомірності дій відповідача під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки, або ж унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постанови нову ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач фактично висловлює свою незгоду з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для забезпечення позову. Позивач вказує на те, що у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 зазначено, що на адресу позивача була направлена повістка, що свідчить про ризик мобілізації до винесення рішення у цій справі і, відповідно, про ризик порушення прав і законних інтересів позивача. Крім цього, позивач звертає увагу і на те, що у разі його мобілізації існує ризик і для його клієнтів, яким позивач, як адвокат, надає правову допомогу.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 Кодексу адміністративного України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За змістом частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного України (в редакції на час вирішення судом першої інстанції питання щодо забезпечення позову), позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, за положенням КАС України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з наведених позивачем у заяві обставин не вбачається підстав для забезпечення позову, з огляду на таке.
Як вже було зазначено, в обґрунтування для вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на можливий призов його за мобілізацією, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки після мобілізації є неможливим.
Фактично такі ж підстави зазначені позивачем і в апеляційній скарзі.
Колегія суддів зазначає, що вказані доводи є лише припущеннями та не підтверджуються жодними доказами.
З цього приводу слід зазначити, що суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
В апеляційній скарзі позивач посилається на наявність інформації, яка вбачається з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно того, що позивачу було направлено повістку, що свідчить про ризик мобілізації позивача.
З приводу таких аргументів позивача слід зазначити по-перше те, що жодних доказів направлення йому повістки, як і доказів надання ІНФОРМАЦІЯ_3 інформації стосовно направлення повістки, позивачем суду на надано. В апеляційній скарзі позивач вказує, що відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано суду першої інстанції разом із заявою про забезпечення позову. Натомість, такого додатку заява про забезпечення позову не містить. В той же час, в заяві про забезпечення позову зазначено про ненадання ІНФОРМАЦІЯ_3 відповіді на адвокатський запит.
По-друге, є очевидним те, що в період дії воєнного стану усім військовозобов'язаним, яким є і позивач, можуть бути направленні повістки про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Такі повістки можуть бути направленні і військовозобов'язаним, яким надано відстрочку від призову під час мобілізації з тих чи інших підстав. Але, отримання таких повісток не означає того, що у будь-якому випадку військовозобов'язаний буде призваний на військову службу за мобілізацією, оскільки виклик за повісткою може переслідувати і іншу мету, зокрема, уточнення військовозобов'язаними своїх даних, проходження ВЛК тощо.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або унеможливить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне в задоволення апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року по справі №280/7495/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст..ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 04.11.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров