04 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/6958/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу виконавчого комітету Запорізької міської ради
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року (суддя Сацький Р.В.) по справі №280/6958/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТА» про забезпечення позову, -
ТОВ «АВАНТА» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 № 575/2 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: просп. Металургів, 15 (на підставі акту обстеження території від 31.10.2024 №0279)».
Позивачем також подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 № 575/2 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: просп. Металургів, 15 (на підставі акту обстеження території від 31.10.2024 № 0279)» до набрання законної сили рішення по даній справі та заборонити Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради (ідентифікаційний код 44921382), Районній адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (ідентифікаційний код 37573513), Комунальному підприємству «Муніципальна варта» Запорізької міської ради (ідентифікаційний код 45091166) та іншим особам, установам та підприємствам, вчиняти дії щодо демонтажу споруди (об'єкту з торговельною вивіскою «PACA MARA», який виявлено і відображено у акті обстеження території від 31.10.2024 № 0279), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АВАНТА» і розташована за адресою: м. Запоріжжя, просп. Металургів, 15 (м. Запоріжжя, просп. Металургів, 15Д) до набрання законної сили рішення по даній справі.
Заява обгрунтована тим, що у разі незабезпечення позову існує очевидна небезпека проведення демонтажу об'єкта позивача, що призведе до унеможливлення здійснення господарської діяльності; відбудеться втрата робочих місць, вивільнення парцівників, підрив довіри з боку контрагентів та клієнтів, покладення на позивача фінансового тягаря усіх наслідків проведених дій. Відповідач своїми незаконними діями фактично позбавить позивача права власності не лише на магазин, але фактично позбавить позивача права і на обладнання, товар тощо. У разі не забезпечення позову, виконання демонтажу позбавить практичного сенсу, адже рішення відповідача є актом одноразового застосування, вичерпає свою дію фактом його виконання, і в подальшому не зможе бути скасовано судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025
року заяву про забезпечення позову задоволено.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з такого.
На виконання оскаржуваного Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 № 575/2 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: просп. Металургів, 15 (на підставі акту обстеження території від 31.10.2024 № 0279)» можливе здійснення демонтажу капітальної споруди, яка належить позивачу.
Таким чином, виконання оскарженого рішення може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника капітальної споруди.
Натомість вжиття заходів забезпечення позову обраним позивачем способом направлене на збереження існуючого становища, а також фактично не спричинить шкоди законним правам та інтересам сторін.
З огляду на те, що подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи наявність зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, виконавчий комітет Запорізької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у забезпеченні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не встановлено, а позивачем не обгрунтовано підстав для забезпечення позову. Скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції, встановивши наявність права у позивача на «тимчасові споруди», не дослідив жодного доказу належності цього об'єкту позивачу, у зв'язку з чим дійшов необгрунтовано висновку про можливість порушення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, позивач зазначає, що суд першої інстанції не навів жодного обгрунтування того, в чому полягає неможливість захисту порушених прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, не вмотивував наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як законну та обгрунтовану. Зазначає, що є власником об'єкта нерухомості, а саме будівлі магазину загальною площею 14,6кв.м, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд15д. На будівлі магазину позивачем і було виявлено Повідомлення-оголошення про усунення порушень Правил шляхом демонтажу об'єкта. Згідно плану-схеми до акту обстеження території від 31.10.2024 №0279, до якого долучено два фотознімки, з яких читко вбачається, що оскаржуване рішення виконавчого комітету стосується саме об'єкта позивача за адресою: АДРЕСА_1 , хоча в самому рішенні відповідача адреса об'єкта зазначена, як: м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд15.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову не вбачається того, що суд належним чином обґрунтував мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією відповідача про те, що ні позивачем, ні судом першої інстанції не зазначено, в чому полягає неможливість захисту порушених прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, не мотивовано наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Крім того, щодо посилання позивача на ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів без вжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше. Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є беззаперечними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Подібний висновок зроблено Верховним Судом у справі №280/1558/23 (постанова від 18.08.2023) предметом спору в якій було оскарження рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 126/44, яким було зобов'язано усунути наслідки порушень Правил благоустрою міста Запоріжжя шляхом демонтажу об'єктів.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено, а судом першої інстанції не встановлено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТА».
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Запорізької міської ради - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року по справі №280/6958/25 - скасувати.
В задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «АВАНТА» про забезпечення позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 04.11.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров