30 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 405/1940/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 03.06.2025 року (головуючий суддя Драний В.В.)
в адміністративній справі №405/1940/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 04.04.2025 до Подільського районного суду міста Кропивницького з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №1/15230 від 09.12.2024 року.
В обґрунтування позову вказано, що постановою відповідача позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення законодавства про мобілізацію, оскільки начебто він не мав при собі військово-облікового документа. Однак, на вимогу працівників ТЦК та СП позивач надав відповідний військово-обліковий документ. Крім того, позивач перебуває на військовому обліку, уточнив свої персональні дані через електронний кабінет військовозобов'язаного. Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач не отримував, а тому був позбавлений можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено неуповноваженою на це посадовою особою. Вважає, що відповідачем не доведено факт відсутності в нього військово-облікового документа, відеофіксації даного правопорушення до постанови не додано. Зі змістом оскаржуваної постанови позивач ознайомився через свого представника 03.04.2025 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з виконання даної постанови. За таких обставин просить визнати протиправною та скасувати постанову №1/15230 від 09.12.2024 року, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 03.06.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення №1/15230 від 09.12.2024 року, винесену в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення - закрито.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що недоведено наявності у начальника відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 повноважень на складання протоколу про адміністративне правопорушення, так як відповідачем не надано відповідний наказ керівника ТЦК та СП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 412 визначені посади, які дають повноваження щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення, зокрема посада начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу, яку займає майор ОСОБА_3 , отже відповідним наказом він уповноважений на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Також зазначає, що позивач був обізнаний про час і місце розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис, вказане підтверджує те, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду. Водночас вказує, що позивачу було направлено рекомендованим листом повідомлення про розгляд справи №1214 від 29.11.2024, отримане позивачем особисто.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що з постановою №1/15230 від 09.12.2024 року він ознайомився лише 03.04.2025 в ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, тому стоки оскарження постанови пропущенні з поважних причин.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований з 07.05.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , є військовозобов'язаним та з 24.04.2014 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата військово-лікарської комісії (ВЛК) - 02.02.2023 року, дата уточнення даних - 16.07.2024 року. Зазначене підтверджується його паспортом та розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сформованого 27.04.2025 року (а.с. 8-10, 68-73).
Згідно журналу реєстру доставлених військовозобов'язаних представниками Національної поліції ІНФОРМАЦІЯ_2 та вручення повідомлень про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 29.11.2024 року був доставлений представниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 52-53).
29.11.2024 року ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву, в якій просив взяти (зняти) (потрібне не підкреслено) на військовий облік військовозобов'язаних рядового, сержантського, старшинського складу запасу у зв'язку з призовом по мобілізації та видати йому військовий квиток. З порушенням Правил військового обліку він ознайомлений (а.с. 57).
З військово-облікового документа ОСОБА_1 , який сформовано 19.03.2025 року за допомогою додатку Резерв+, вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , має статус порушника правил військового обліку та 29.11.2024 року пройшов військово-лікарську комісію (а.с. 16).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та з 24.04.2014 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
29.11.2024 року ОСОБА_1 було видано військово-обліковий документ та 29.11.2024 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію (а.с. 54).
29.11.2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1/15230 відносно ОСОБА_1 .
Згідно протоколу №1/15230 від 29.11.2024 ОСОБА_1 у період проведення мобілізації протягом дії правого режиму воєнного стану в особливий період, а саме 29.11.2024 року в порушення приписів п. 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 та ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав при собі військово-облікового документу.
ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за даним протоколом відбудеться 09.12.2024 року о 10:20 год., про що він поставив свій підпис (а.с. 49, 50).
09.12.2024 року в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення №1/15230, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем встановлено, що 29.11.2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №1/15230 відносно ОСОБА_1 .
Так, ОСОБА_1 у період проведення мобілізації протягом дії правого режиму воєнного стану в особливий період, а саме 29.11.2024 року в порушення приписів п. 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 та ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав при собі військово-облікового документу. На розгляд справи 09.12.2024 року о 10:20 год ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
У постанові №1/15230 від 09.12.2024 року вказано, що її копія направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом 09.12.2024 року (а.с. 55-60).
Позивач вважає протиправною постанову відповідача №1/15230 від 09.12.2024 року
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. Також, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який діє досі.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п. 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований з 07.05.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , є військовозобов'язаним та з 24.04.2014 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата військово-лікарської комісії (ВЛК) - 02.02.2023 року, дата уточнення даних - 16.07.2024 року.
Зазначене підтверджується паспортом позивача та розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сформованого 27.04.2025 року (а.с. 8-10, 68-73).
Згідно журналу реєстру доставлених військовозобов'язаних представниками Національної поліції ІНФОРМАЦІЯ_2 та вручення повідомлень про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 29.11.2024 року був доставлений представниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 52-53).
29.11.2024 року ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву, в якій просив взяти (зняти) (потрібне не підкреслено) на військовий облік військовозобов'язаних рядового, сержантського, старшинського складу запасу у зв'язку з призовом по мобілізації та видати йому військовий квиток. З порушенням Правил військового обліку він ознайомлений (а.с. 57).
З військово-облікового документа ОСОБА_1 , який сформовано 19.03.2025 року за допомогою додатку Резерв+, вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , має статус порушника правил військового обліку та 29.11.2024 року пройшов військово-лікарську комісію (а.с. 16).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та з 24.04.2014 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
29.11.2024 року ОСОБА_1 було видано військово-обліковий документ та 29.11.2024 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію (а.с. 54).
29.11.2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1/15230 відносно ОСОБА_1 .
Згідно протоколу №1/15230 від 29.11.2024 ОСОБА_1 у період проведення мобілізації протягом дії правого режиму воєнного стану в особливий період, а саме 29.11.2024 року в порушення приписів п. 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 та ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав при собі військово-облікового документу.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за даним протоколом відбудеться 09.12.2024 року о 10:20 год., про що він поставив свій підпис (а.с. 49, 50).
Отже, вказаним документом підтверджується, що позивач знав, що розгляд адміністративної справи щодо нього відбудеться 09.12.2024 року о 10:20 год, натомість в назначений час до органу, що розглядає адміністративну справу не з'явився.
Також матеріали справи містять Повідомлення про запрошення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вручене ОСОБА_1 29.11.2024, про отримання якого позивач поставив особистий підпис, що також підтверджує, що позивач знав що розгляд адміністративної справи щодо нього відбудеться 09.12.2024 року о 10:20 год, натомість в назначений час до органу, що розглядає адміністративну справу не з'явився (а.с. 50).
Матеріалами справи підтверджується, що 09.12.2024 року в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення №1/15230, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн (а.с. 55-60).
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем встановлено, що 29.11.2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №1/15230 відносно ОСОБА_1 .
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що наявність повноважень на складання протоколу у особи, що займає посаду начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу (яку займає майор ОСОБА_3 ) встановлена Наказом №412 від 21.12.2023 (витяг з вказаного наказу міститься в матеріалах справи).
Оскільки відповідним наказом №412 посада начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу (яку займає майор ОСОБА_3 ), є посадою, що уповноважує на складання протоколів про адміністративні правопорушення, то спростовуються висновки суду першої інстанції, що майор ОСОБА_3 не мав повноважень на складання відповідного протоколу.
В постанові відповідача від 09.12.2024 року №1/15230 зазначено, що ОСОБА_1 у період проведення мобілізації протягом дії правого режиму воєнного стану в особливий період, а саме 29.11.2024 року в порушення приписів п. 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 та ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав при собі військово-облікового документу. На розгляд справи 09.12.2024 року о 10:20 год ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
У постанові №1/15230 від 09.12.2024 року вказано, що її копія направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом 09.12.2024 року (а.с. 55-60).
Отже предметом осадження у даній справі є постанова відповідача №1/15230 від 09.12.2024 року, в якій встановлено адміністративне правопорушення, а саме позивач 29.11.2024 не мав при собі військово-облікового документу.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
При цьому, матеріалами справи дійсно підтверджується, що позивач 29.11.2024 не мав при собі військово-облікового документу.
Водночас, будь-яких доказів, що позивач мав при собі військово-обліковий документ матеріали справи не містять.
В силу частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи дають підстави для висновку, шо позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому, відповідачем, доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:
своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд першої інстанції зазначив, що постанова про адміністративне правопорушення, винесена в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України у якості достатнього доказу, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки заперечується позивачем.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може, оскільки в силу частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Матеріали справи не містять доказів, що у позивача 29.11.2024 був при собі військово-обліковий документ, при цьому відповідачем надані докази, якими підтверджується, що 29.11.2024 року позивач не мав при собі військово-обліковий документ.
Суд першої інстанції вважає неналежним доказом заяву ОСОБА_1 від 29.11.2024 року про взяття (зняття) на військовий облік військовозобов'язаних рядового, сержантського, старшинського складу запасу у зв'язку з призовом по мобілізації та видачу йому військового квитка, оскільки позивач і так з 2014 року перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому її написання та подання позивачем не свідчить про відсутність у нього при собі військово-облікового документа.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції також не погоджується, оскільки згідно п. 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій/рішень з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову та скасування постанови № 1/15230 від 09.12.2024 року.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 року відстрочено ІНФОРМАЦІЯ_1 сплату судового збору в сумі 726,72 грн. (сімсот двадцять шість гривень 72 коп.) за подання апеляційної скарги на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 03.06.2025 року в адміністративній справі №405/1940/25 до ухвалення судового рішення по суті апеляційної скарги і відкрито апеляційне провадження у справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в сумі 726,72 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 03.06.2025 року в адміністративній справі №405/1940/25.
Керуючись 241-245, 250, 286, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 03.06.2025 року - скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 726 (сімсот двадцять шість гривень) 72 коп.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 30.10.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
В силу пункту 2 частини 5 ст. 328 КАС постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно статті 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова