30 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4909/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року (суддя Калугіна Н.Є., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 05.06.2025 року) у адміністративній справі №160/4909/25 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов'язання провести повний розрахунок при звільненні та здійснення виплат, суд -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення 29.01.2024 року повного розрахунку при його звільненні, а саме щодо невиплати: одноразової грошової допомоги в розмірі посадового окладу прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури, визначеного ст.81 Закону України «Про прокуратуру» в 2024 році, що пов'язано із його переведенням на роботу до іншого органу прокуратури в іншу місцевість (населений пункт) в червні 2024 року (з м. Дніпра до м. Запоріжжя), на підставі ст.120 КЗпП України, ст.12 Закону України «Про оплату праці», із врахуванням п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1998 року №255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість»; допомоги для оздоровлення за 2024 рік у розмірі його середньомісячної заробітної плати, як прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури, на підставі ст.82 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до ст.10 Закону України «Про відпустки» та ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; грошової компенсації за всі не використані ним в 2024 році дні щорічної відпустки, а саме за основну відпустку (30 календарних днів) та додаткову оплачувану відпустку (15 календарних днів), згідно ст. 82 Закону України «Про прокуратуру», на підставі ст.83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки»; зобов'язати відповідача провести повний розрахунок при його звільненні та здійснити йому наступні виплати: одноразову грошову допомогу в розмірі посадового окладу прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури, визначеного ст.81 Закону України «Про прокуратуру» в 2024 році, що пов'язано із його переведенням на роботу до іншого органу прокуратури в іншу місцевість (населений пункт) в червні 2024 року (з м. Дніпра до м. Запоріжжя), на підставі ст.120 КЗпП України, ст.12 Закону України «Про оплату праці», із врахуванням п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1998 року №255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість»; допомогу для оздоровлення за 2024 рік у розмірі його середньомісячної заробітної плати, як прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури, на підставі ст.82 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до ст.10 Закону України «Про відпустки» та ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; грошову компенсацію за всі не використані ним в 2024 році дні щорічної відпустки, а саме за основну відпустку (30 календарних днів) та додаткову оплачувану відпустку (15 календарних днів), згідно ст.82 Закону України «Про прокуратуру», на підставі ст.83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки», із урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною відмову Запорізької обласної прокуратури у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 допомоги у зв'язку із переведенням на роботу в іншу місцевість, у відповідності до ст.120 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» від 02.03.1998 року №255; зобов'язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу у зв'язку із переведенням на роботу в іншу місцевість, у відповідності до ст.120 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» від 02.03.1998 року № 255; визнано протиправними дії Запорізької обласної прокуратури щодо не проведення повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати у належному розмірі грошової компенсації за невикористані дні відпустки; зобов'язано Запорізьку обласну прокуратуру здійснити ОСОБА_1 донарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 26763 грн.
З рішенням суду першої інстанції не погодилася Запорізька обласна прокуратура та подала апеляційну скаргу, в якій просила змінити рішення суду. Свої вимоги обґрунтувала тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 07.06.2024 року №1217к з 11.06.2024 року було звільнено з посади прокурора Центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в порядку переведення до органів Запорізької обласної прокуратури (ст.38 Закону України «Про прокуратуру») та наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 10.06.2024 року №500к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури з 12.06.2024 року на підставі заяви ОСОБА_1 , подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 04.06.2024 року №07/3/3-1909вих-24; у подальшому ОСОБА_1 мобілізовано 18.09.2024 року до Збройних Сил України та наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 24.09.2024 року №869к ОСОБА_1 увільнено від виконання службових обов'язків з 18.09.2024 року та збережено ОСОБА_1 на період проходження служби або до дня фактичного звільнення місце роботи на посаді прокурора. Наказом виконувача обов'язків керівника Запорізької обласної прокуратури від 22.01.2025 року №54к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратур за власним бажанням з 29.01.2025 року. Апелянт зазначив. що питання виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з переведенням на роботу в іншу місцевість врегульовані Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»; ст.120 КЗпП України; постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.199 року №255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість». На думку апелянта, суд помилково визнав ОСОБА_1 працівником, переведеним на іншу роботу, оскільки, відповідно до наказу керівника Запорізької обласної прокуратури від 10.06.2024 року №500к ОСОБА_1 призначений на посаду прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури за результатами конкурсного відбору, який проведений незалежним органом - кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів та підставою для призначення ОСОБА_1 стало подання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та заява ОСОБА_1 , тобто факту «переведення» не було, так само і «переїзду в іншу місцевість (в інший населений пункт)». ОСОБА_1 має реєстрацію місця проживання у м. Запоріжжі згідно позначки у паспорті. На думку апелянта, є невірним тлумачення суду про необхідність виключення з розрахункового періоду 10 днів перебування ОСОБА_1 на лікарняному у липні 2024 року, бо вони ніяким чином не відносяться до святкових та неробочих днів, встановлених законодавством, які виключаються із розрахунку. Апелянт зазначив, що у 2024 році святкові та неробочі дні, що припадають на період відпустки, не враховуються при розрахунку її тривалості, згідно зі ст.73 КЗпП України та Закону України «Про відпустки»; проте, через дію воєнного стану, ці дні не впливають на розрахунок відпускних, тобто їх не потрібно виключати з розрахунку загальної кількості днів відпустки. Апелянт вважав, що допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не може бути виключена із розрахунку; вважав, що слід за липень - вересень 2024 року (79 дні/години) заробіток складає 138376,86 грн., а тому середній заробіток для розрахунку складає: 1751,61 грн.; підлягає донарахуванню 11994.72 грн.=21019.32 грн. (сума виплати за новим розрахунком) - 9024,60 грн. (раніше виплачена сума).
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у період з 14.09.2023 року по 07.06.2024 року працював у на посаді прокурора в Центральній окружній прокуратурі Дніпропетровської області. Наказом Дніпропетровської обласної прокуратури від 07.06.2024 року №1217к ОСОБА_1 з 11.06.2024 звільнено з посади прокурора Центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в порядку переведення до органів Запорізької обласної прокуратури (ст.38 Закону України «Про прокуратуру»). Наказом Запорізької обласної прокуратури від 10.06.2024 року №500к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури з 12.06.2024 року. Підстава: заява ОСОБА_1 , подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури від 04.06.2024 року №07/3/3-1909вих-24. 14.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізької обласної прокуратури із заявою про отримання частини щорічної відпустки у 2024 році тривалістю 14 календарних днів з 01 по 14 липня 2024 року та з виплатою допомоги на оздоровлення за 2024 рік. Наказом від 14.06.2024 року №465к ОСОБА_1 надана додаткова оплачувана відпустка за 2024 рік тривалістю 14 календарних днів, як учаснику бойових дій, з 01 по 14 липня 2024 року. 18.09.2024 року ОСОБА_1 мобілізовано до лав ЗСУ та наказом від 24.09.2024 року №869к ОСОБА_1 увільнено від виконання службових обов'язків на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури з 18.09.2024 та збережено ОСОБА_1 на період проходження служби або до дня фактичного звільнення місце роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури. ОСОБА_1 листом від 03.12.2024 року звернувся до Запорізької обласної прокуратури з проханням надати інформацію щодо нарахованої (отриманої) заробітної плати, матеріальних допомог та інших виплат в 2024 році (надати довідку про отримані доходи); щодо використаних в 2024 році відпусток, з наданням засвідчених копій наказів та рапортів про надання цих відпусток. Запорізька обласна прокуратура листом від 19.12.2024 року №07-22-24 зазначила, що за час роботи в Запорізькій обласній прокуратурі ОСОБА_1 надано відпустку тривалістю 14 календарних днів на підставі ст.162 Закону України «Про відпустки» як учаснику бойових дій, та надала довідку про заробітну плату станом на 01.12.2024 року i копію розрахункового листа за 2024 рік. 25.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізької обласної прокуратури з заявами про виплату допомоги для оздоровлення за 2024 рік у розмірі середньомісячної заробітної плати, відповідно до ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» та ст.10 Закону України «Про відпустки» та про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі посадового окладу прокурора відділу обласної прокуратури, визначеного ст.81 Закону України «Про прокуратуру» в 2024 році, що пов'язано із переведенням на роботу до іншого органу прокуратури в іншу місцевість (населений пункт) в червні 2024 року (з м. Дніпра до м. Запоріжжя), на підставі ст.120 КЗпП України, ст.12 Закону України «Про оплату праці» та п.1 постанови Кабінету Міністрів України №255 від 02.03.1998 року «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість». Запорізька обласна прокуратура листом від 13.01.2025 року №07-22-24 відмовив ОСОБА_1 у виплаті допомоги для оздоровлення за 2024 рік та одноразової грошової допомоги у зв'язку із переведенням на роботу до іншого органу прокуратури в іншу місцевість (населений пункт) в червні 2024 року, та повідомила про те, що з 01.07.2024 року по 14.07.2024 року ОСОБА_1 отримано додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за період роботи у Запорізькій обласній прокуратурі йому на надавалась основна щорічна відпустка, тому підстав для виплати допомоги на оздоровлення у 2024 році не має. Щодо одноразової грошової допомоги у зв'язку із переведенням на роботу до іншого органу прокуратури в іншу місцевість, зазначено, що ОСОБА_1 не відноситься до категорії працівників переведених на іншу роботу, оскільки, відповідно до наказу керівника Запорізької обласної прокуратури від 10.06.2024 року №500к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури за результатами конкурсного відбору. Окрім того, відповідно до позначки в паспорті, позивач має реєстрацію місця проживання у м. Запоріжжя. Наказом Запорізької обласної прокуратури від 22.01.2025 року №54к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури за власним бажанням з 29.01.2025 року. На підставі наказу Запорізької обласної прокуратури від 06.03.2025 року №162к, ОСОБА_1 виплачено компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у кількості 4 днів у розмірі 3008,20 грн та середній заробіток за дні затримки розрахунку при звільненні у сумі 78217,65 грн. Суд врахував, що у період з 01.01.2024 року по 11.06.2024 року (період роботи ОСОБА_1 у Дніпропетровській обласній прокуратурі) йому не виплачувалась допомога на оздоровлення, також у період з 12.06.2024 року по 18.09.2024 року (період роботи ОСОБА_1 у Запорізькій обласній прокуратурі) йому також не виплачувалась допомога на оздоровлення. На підставі наказів Дніпропетровської обласної прокуратури від 04.03.2024 року №428к та від 25.03.2024року №575к ОСОБА_1 надавалася частина щорічної відпустки терміном 1 календарний день - 05.03.2024року та частина щорічної відпустки терміном 1 календарний день - 09.04.2024 року. На підставі наказу Запорізької обласної прокуратури від 14.06.2024 року №456к ОСОБА_1 надавалося 14 календарних днів додаткової відпуски як учаснику бойових дій з 01.07.2024 року по 14.07.2024 року. Судом враховано, що заявою від 14.06.2024 року ОСОБА_1 просив надати йому саме частину щорічної відпустки з виплатою допомоги на оздоровлення, однак, на підставі наказу від 14.06.2024 року №456к надано додаткову відпустку як учаснику бойових дій, відповідно, допомогу на оздоровлення не виплачено. Суд вважав, що використання ОСОБА_1 відпустки з 01.07.2024 року по 14.07.2024 року свідчить про погодження ним з наданою йому відпусткою, а також про те, що дія наказу від 14.06.2024 року №456к вичерпалась шляхом його реалізації, тому, у суду відсутні будь-які підстави надавати оцінку діям Запорізької обласної прокуратури щодо надання ОСОБА_1 відпустки з 01.07.2024 року по 14.07.2024 року як учаснику бойових дій, а також правову оцінку наказу від 14.06.2024 року №456к. Суд врахував, що з 01.01.2024 року по 11.06.2024 року ОСОБА_1 працював у Дніпропетровській обласній прокуратурі, з 12.06.2024 року по 17.09.2024 року ОСОБА_1 працював у Запорізькій обласній прокуратурі, та з 18.09.2024 року був мобілізований до лав ЗСУ із збереженням посади, але без збереження заробітної плати. Суд врахував, що за період роботи у Запорізькій обласній прокуратурі (з 12.06.2024 року по 18.09.2024 року) кількість невикористаних днів основної щорічної відпустки складає 8 днів, та додаткової відпустки як особі, яка має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років - 4 дні. 12 місяців (2024 рік) =30 днів основної щорічної відпустки. Період роботи ОСОБА_1 у Запорізькій обласній прокуратурі - 98 днів, або 3 місяці 6 днів (12.06.2024 року по 18.09.2024 року). 30/12 місяців =2,5 днів на місяць, або 8 днів за 3 місяці та 6 днів (враховуючи математичне округлення). 12 місяців (2024 рік) = 15 календарних днів додаткової відпустки, як особі яка має стаж у органах прокуратури понад 10 років. Період роботи ОСОБА_1 у Запорізькій обласній прокуратурі - 98 днів, або 3 місяці 6 днів (12.06.2024 по 18.09.2024). 15/12=1,25 на місяць або 4 дні за 3 місяці та 6 днів (враховуючи математичне округлення). ОСОБА_1 під час звільнення сплачено компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки за 8 днів, та вже після звільнення (06.03.2025 року) ще за 4 дні невикористаної додаткової відпустки. Суд врахував, що згідно подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 04.06.2024 № 07/3/3-1909вих24 про призначення ОСОБА_1 на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури, кандидатуру ОСОБА_1 внесено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури, як такого, що є переможцем конкурсу на зайняття вакантних посади та тимчасово вакантних посад прокурорів в обласних, спеціалізованих на правах обласних прокуратурах в порядку переведення до органу прокуратури вищого рівня, оголошеного рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 24.01.2024 року №1пп-24. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ч.3 ст.16, ст.38, частинами 1, 2 ст.82 Закону України «Про прокуратуру»; частинами 1, 3 ст.83, статтями 116,120 КЗпП України; ч.3 ст.2, ст.3, частинами 1, 3 ст.24 Закону України «Про відпустки»; ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; пунктами 2, 5, 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року№100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №957); ст.12 Закону України «Про оплату праці»; пунктами 1, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1998 № 255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» та прийшов до висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення є соціальною грошовою виплатою працівникам при наданні щорічної відпустки (або її частини) за відповідний робочий рік; виплата матеріальної допомоги на оздоровлення за минулі роки після звільнення працівника законодавством не передбачена; допомога на оздоровлення виплачується одночасно із наданою щорічною відпусткою (її частиною). Суд зазначив, що Запорізькою обласною прокуратурою не надавалась ОСОБА_1 щорічна відпустка або її частина, що передбачена ст.82 Закону «»ро прокуратуру», а тому відповідно, підстав для нарахування та виплати йому допомоги на оздоровлення у Запорізької обласної прокуратури не було; підстав для виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення під час його звільнення не має. Суд врахував, що обставини щодо наявності у ОСОБА_1 права на додаткову відпустку, як особі, яка має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років сторонами не оспорюються, також прокуратурою про це підтверджено у рапорті від 06.03.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 у березні 2025 року виплачена відповідна компенсація. Суд встановив, що ОСОБА_1 має право на основну щорічну відпустку, додаткову відпустку як учаснику бойових дій і, що у 2024 році він отримав 2 дні основної відпустки у період роботи у Дніпропетровській обласні прокуратурі, та 14 днів додаткової відпустки як учасник бойових дій у період роботи у Запорізькій обласній прокуратурі; ОСОБА_1 у 2024 році не використано 28 календарних днів основної щорічної відпустки та 15 днів додаткової відпустки як особі, яка має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років. Суд врахував, що при обчисленні компенсації за дні невикористаної відпустки, середній заробіток обраховується виходячи із виплат за 12 місяців попереднього періоду або від фактично відпрацьованого часу; ОСОБА_1 під час звільнення у січні 2025 року компенсація за невикористані дні відпустки нараховувалась виходячи із фактично відпрацьованого часу - з липня 2024 року по грудень 2024 року. Суд врахував, що час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану; обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки; суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт, а тому для обрахунку середньої заробітної плати для визначення компенсації за дні невикористаної відпустки слід брати період з 12.06.2024 року по 17.09.202року4, оскільки з 18.09.2024 року ОСОБА_1 мобілізовано до лав ЗСУ із збереженням посади, однак, без збереження заробітної плати; із цього періоду необхідно виключити неробочі (вихідні) та період перебування ОСОБА_1 на лікарняному у липні 2024 року 10 днів, що підтверджується розрахунковим листом за 2024 рік. Судом враховано, що за період з 12.06.2024 року по 17.09.2024 року ОСОБА_1 відпрацьовано 60 робочих днів (з урахуванням лікарняного 10 днів та вихідних днів). Згідно розрахункового листа, ОСОБА_1 за період з 12.06.2024 року по 17.09.2024 року нараховано 178937,86 грн (червень 62593,78 грн, липень 21704,35 грн, серпень - 54602,08 грн (без урахування допомоги на вирішення соціально - побутових питань) у розмірі 63746,83 грн), вересень - 40037,65 грн). Виходячи, що для обрахунку середнього заробітку, який застосовується під час нарахування компенсації за дні невикористаної відпустки враховуються виплати за відпрацьований час з урахуванням податків та зборів, а також включається допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, середньоденний заробіток становить 178937,86/60=2982,30 грн., а тому компенсація за невикористані ОСОБА_1 дні відпусток із розрахунку 8 днів основної щорічної відпустки та 4 дні додаткової щорічної відпустки складає 2982,30 х 12 = 35787,60 грн., однак, йому такої компенсації сплачено у розмірі 6016,40 грн під час звільнення у січні 2025року та 3008,20 грн. після звільнення, згідно наказу прокуратури від 06.03.2025 року №162к. Суд вважав, що слід зобов'язати донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за дні невикористаних відпусток у розмірі 26763,00 грн. Суд прийшов до висновку про те, що виплата одноразової допомоги виплачується працівникам, які переведенні на іншу роботу і це пов'язано із переїздом до іншої місцевості, тоді як не є обов'язковою виплата одноразової допомоги, у разі коли працівник переїзжає у іншу місцевість у зв'язку з прийомом його (за попередньою домовленістю) на роботу. В такому разі допомога виплачується за погодженням сторін. Суд прийшов до висновку про те, що прокуратура, до якої переведено ОСОБА_1 , мала виплатити йому допомогу у зв'язку із переведенням на роботу в іншу місцевість у розмірі 1 посадового окладу.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 14.09.2023 року по 07.06.2024 року працював у на посаді прокурора в Центральній окружній прокуратурі Дніпропетровської області.
Встановлено, що наказом Дніпропетровської обласної прокуратури від 07.06.2024 року №1217к ОСОБА_1 з 11.06.2024 року звільнено з посади прокурора Центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в порядку переведення до органів Запорізької обласної прокуратури (ст.38 Закону України «Про прокуратуру») та наказом Запорізької обласної прокуратури від 10.06.2024 року №500к призначено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури з 12.06.2024 року, підстава: заява ОСОБА_1 , подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури від 04.06.2024 року №07/3/3-1909вих-24.
Згідно подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 04.06.2024 року №07/3/3-1909вих24 про призначення ОСОБА_1 на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури, кандидатуру ОСОБА_1 внесено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури, як такого, що є переможцем конкурсу на зайняття вакантних посади та тимчасово вакантних посад прокурорів в обласних, спеціалізованих на правах обласних прокуратурах в порядку переведення до органу прокуратури вищого рівня, оголошеного рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 24.01.2024 №1пп-24.
Встановлено, що ОСОБА_1 14.06.2024 року звернувся до Запорізької обласної прокуратури із заявою про отримання частини щорічної відпустки у 2024 році тривалістю 14 календарних днів з 01 по 14 липня 2024 року та з виплатою допомоги на оздоровлення за 2024 рік та наказом від 14.06.2024 року №465к ОСОБА_1 надана додаткова оплачувана відпустка за 2024 рік тривалістю 14 календарних днів, як учаснику бойових дій, з 014 по 14 липня 2024 року.
Встановлено, що 18.09.2024 року ОСОБА_1 мобілізовано до лав ЗСУ та наказом від 24.09.2024 року №869к увільнено від виконання службових обов'язків на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури з 18.09.2024 та збережено ОСОБА_1 на період проходження служби або до дня фактичного звільнення місце роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури.
Встановлено, що ОСОБА_1 03.12.2024 року звернувся до Запорізької обласної прокуратури з проханням надати інформацію щодо нарахованої (отриманої) заробітної плати, матеріальних допомог та інших виплат в 2024 році (надати довідку про отримані доходи); щодо використаних в 2024 році відпусток, з наданням засвідчених копій наказів та рапортів про надання цих відпусток та Запорізька обласна прокуратура листом від 19.12.2024 року №07-22-24 ОСОБА_1 поінформувала, що за час роботи в Запорізькій обласній прокуратурі йому надано відпустку тривалістю 14 календарних днів на підставі ст.162 Закону України «Про відпустки» як учаснику бойових дій, та надала довідку про заробітну плату станом на 01.12.2024 року i копію розрахункового листа за 2024 рік.
Встановлено, що 25.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізької обласної прокуратури з заявами про виплату допомоги для оздоровлення за 2024 рік у розмірі середньомісячної заробітної плати, відповідно до ст.82 Закону України «Про прокуратуру» та ст.10 Закону України «Про відпустки» та про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі посадового окладу прокурора відділу обласної прокуратури, визначеного ст.81 Закону України «Про прокуратуру» в 2024 році, що пов'язано із переведенням на роботу до іншого органу прокуратури в іншу місцевість (населений пункт) в червні 2024 року (з м. Дніпра до м. Запоріжжя), на підставі ст.120 КЗпП України, ст.12 Закону України «Про оплату праці» та п.1 постанови Кабінету Міністрів України №255 від 02.03.1998 року «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» та Запорізька обласна прокуратура листом від 13.01.2025 року №07-22-24 відмовила у виплаті допомоги для оздоровлення за 2024 рік та одноразової грошової допомоги у зв'язку із переведенням на роботу до іншого органу прокуратури в іншу місцевість (населений пункт) в червні 2024 року, та повідомила про те, що з 01.07.2024 року по 14.07.2024 року ним отримано додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за період роботи у Запорізькій обласній прокуратурі, йому на надавалась основна щорічна відпустка, тому підстав для виплати допомоги на оздоровлення у 2024 році немає. Щодо одноразової грошової допомоги у зв'язку із переведенням на роботу до іншого органу прокуратури в іншу місцевість, прокуратура у листі зазначила, що ОСОБА_1 не відноситься до категорії працівників переведених на іншу роботу, оскільки, відповідно до наказу керівника Запорізької обласної прокуратури від 10.06.2024 року №500к його призначено на посаду прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури за результатами конкурсного відбору. Відповідно до позначки в паспорті, він має реєстрацію місця проживання у м. Запоріжжі.
Встановлено, що наказом Запорізької обласної прокуратури від 22.01.2025 року №54к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури за власним бажанням з 29.01.2025 року та на відповідно до наказу від 06.03.2025 року №162к, ОСОБА_1 виплачено компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у кількості 4 днів у розмірі 3008,20 грн та середній заробіток за дні затримки розрахунку при звільненні у сумі 78217,65 грн.
Встановлено, що прокуратурою не надавалась ОСОБА_1 щорічна відпустка або її частина, що передбачена ст.82 Закону «Про прокуратуру», відповідно, підстав для нарахування та виплати позивачу допомоги на оздоровлення у Запорізької обласної прокуратури не було.
Встановлено, що ОСОБА_1 має право на додаткову відпустку, як особа, яка має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, що підтверджено прокуратурою у рапорті від 06.03.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 у березні 2025 року виплачена відповідна компенсація. ОСОБА_1 має право на основну щорічну відпустку, додаткову відпустку як учаснику бойових дій. У 2024 році ОСОБА_1 отримав 2 дні основної відпустки у період роботи у Дніпропетровській обласні прокуратурі, та 14 днів додаткової відпустки як учасник бойових дій у період роботи у Запорізькій обласній прокуратурі. ОСОБА_1 у 2024 році не використано 28 календарних днів основної щорічної відпустки та 15 днів додаткової відпустки як особі, яка має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років. За період роботи у Запорізькій обласній прокуратурі (з 12.06.2024 року по 18.09.2024 року) кількість невикористаних днів основної щорічної відпустки складає 8 днів, та додаткової відпустки як особі, яка має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років - 4 дні.
Отже, 12 місяців (2024 рік) = 30 днів основної щорічної відпустки. Період роботи ОСОБА_1 у Запорізькій обласній прокуратурі - 98 днів, або 3 місяці 6 днів (12.06.2024 року по 18.09.2024 року). 30/12 місяців =2,5 днів на місяць, або 8 днів за 3 місяці та 6 днів. 12 місяців (2024 рік) = 15 календарних днів додаткової відпустки, як особі яка має стаж у органах прокуратури понад 10 років. 15/12=1,25 на місяць або 4 дні за 3 місяці та 6 днів.
Встановлено, що ОСОБА_1 під час звільнення сплачено компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки за 8 днів, та вже після звільнення (06.03.2025 року); за 4 дні невикористаної додаткової відпустки.
Встановлено, що за період з 12.06.2024 року по 17.09.2024 року ОСОБА_1 відпрацьовано 60 робочих днів (з урахуванням лікарняного 10 днів та вихідних днів).
Згідно розрахункового листа, ОСОБА_1 за період з 12.06.2024 року по 17.09.2024 року нараховано 178937,86 грн (червень 62593,78 грн, липень 21704,35 грн, серпень - 54602,08 грн (без урахування допомоги на вирішення соціально - побутових питань) у розмірі 63746,83 грн), вересень - 40037,65 грн). Середньоденний заробіток становить 178937,86/60=2982,30 грн. Компенсація за невикористані ОСОБА_1 дні відпусток із розрахунку 8 днів основної щорічної відпустки та 4 дні додаткової щорічної відпустки складає 2982,30 х 12 = 35787,60 грн ОСОБА_1 такої компенсації сплачено у розмірі 6016,40 грн під час звільнення у січні 2025 року та 3008,20 грн після звільнення, згідно наказу прокуратури від 06.03.2025 №162к.
Відповідно до ч.3 ст.16, ст.38, частин 1, 2 ст.82 Закону України «Про прокуратуру» прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом. Прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора; прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. Щорічна основна відпустка надається працівнику на підставі його заяви або відповідно до графіка відпусток і оформлюється наказом (розпорядженням) про надання відпустки. Прокурор може бути переведений за його згодою до іншого органу прокуратури, у тому числі вищого рівня, на вакантну або тимчасово вакантну посаду. Переведення до органу прокуратури вищого рівня здійснюється за результатами конкурсу, порядок проведення якого визначається відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження. Конкурс має включати в себе оцінку професійного рівня, досвіду, морально-ділових якостей прокурора та перевірку його готовності до здійснення повноважень в іншому органі прокуратури, у тому числі вищого рівня. Умовою участі прокурора в конкурсі є подання ним заяви про переведення, а також наявність відповідного стажу роботи на посаді прокурора, передбаченого частинами другою і третьою статті 27 цього Закону. Відповідний конкурс проводиться відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
Відповідно до ст.116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівникові від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Відповідно до ст.3 частин 1, 3 ст.24 Закону України «Про відпустки», при звільненні працівника роботодавець може виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення лише у випадку, якщо перед звільненням працівнику надана відпустка з наступним звільненням. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної та додаткової відпусток. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Закону «Про відпустки», право на відпустки забезпечується: 1) гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; 2) забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ, п.4 розділу ІІІ, абзацу першого п.7 розділу IV, п.2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №957) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць. Для обрахунку середнього заробітку, який застосовується під час нарахування компенсації за дні невикористаної відпустки враховуються виплати за відпрацьований час з урахуванням податків та зборів, а також включається допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оплату праці», норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст.120 КЗпП України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість. Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім'ї; витрати по перевезенню майна; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає; заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі. Працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін. Розміри компенсації, порядок їх виплати та надання гарантій особам, зазначеним у частинах другій і третій цієї статті, а також гарантії і компенсації особам при переїзді їх в іншу місцевість у зв'язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення учбового закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору, встановлюються законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1998 року №255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» працівникам у зв'язку з переведенням їх на іншу роботу, якщо це пов'язано з переїздом в іншу місцевість (в інший населений пункт), виплачуються, зокрема: одноразова допомога самому працівникові - в розмірі його місячного посадового окладу (тарифної ставки) за новим місцем роботи і кожному члену сім'ї, який переїжджає, - в розмірі 25 відсотків одноразової допомоги самого працівника. Працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийняттям їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються суми компенсації і надаються гарантії, передбачені підпунктами "а", "б", "в" і "д" цього пункту. Одноразова допомога цим працівникам може виплачуватися за погодженням сторін. Усі витрати на виплату сум компенсації несе те підприємство, установа або організація, до яких переводиться, направляється або якими приймається працівник.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що допомога на оздоровлення виплачується одночасно із наданою щорічною відпусткою (її частиною), а тому підстав для виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення під час його звільнення не має. Суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що із цього періоду необхідно виключити неробочі (вихідні) та період перебування ОСОБА_1 на лікарняному у липні 2024 року 10 днів, що підтверджується розрахунковим листом за 2024 рік. Суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що прокуратурою здійснено нарахування компенсації за невикористані дні відпустки з порушенням норм Порядку №100, а тому слід донарахувати та виплатити позивачу компенсацію за дні невикористаних відпусток у розмірі 26763,00 грн. Суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що одноразової допомоги виплачується працівникам, які переведенні на іншу роботу і це пов'язано із переїздом до іншої місцевості, тоді як не є обов'язковою виплата одноразової допомоги, у разі коли працівник переїзжає у іншу місцевість у зв'язку з прийомом його (за попередньою домовленістю) на роботу. В такому разі допомога виплачується за погодженням сторін. Суд обґрунтовано вважав, що слід виплатити ОСОБА_1 допомогу у зв'язку із переведенням на роботу в іншу місцевість у розмірі одного посадового окладу.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року у адміністративній справі №160/4909/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова