29 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28956/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
секретар Личката Н.О.
за участі представників позивача Зайця П.Л., Євстигнеєвої Г.В.
представника відповідача Фіцай Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Капітал Інвест» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року (суддя Дєєв М.В., повне судове рішення складено 04 лютого 2025 року) в справі № 160/28956/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Капітал Інвест» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Капітал Інвест» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2024 року:
№0566950707 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 1 275 385,02 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням - 1 038 063,62 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 237 321,4 грн;
№0566900707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 22 440,00 грн;
№0566920707 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 18 427,28 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням - 16 044,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 382,94 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вказує, що 14 травня 2024 року головним бухгалтером підприємства Ткач І.І. виявлено факт порушення податкового законодавства, а саме не сплати до бюджету податку на нерухоме майно за період з 2015 по 2023 роки по об'єктам нерухомості, що належать позивачу на праві власності, у зв'язку з проведенням на підприємстві внутрішньої перевірки на підставі наказу від 05.02.2024 року №05/02. Після чого директором підприємства негайно прийнято рішення в найкоротші терміти усунути відповідні порушення та сплати усі податкові зобов'язання з податку на нерухомість, що і було фактично зроблено.
Позивачем в травні - червні 2024 році подано відповідні декларацій за попередні періоди та сплачено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, до початку перевірки, проте факт подання відповідних декларацій та факт оплати податкових зобов'язань не відображені в описовій частині акту перевірки від 29.07.2024 року.
Позивач фактично не зміг скористатись своїм правом на самостійне виправлення порушень податкового законодавства, а саме подати декларації з податку на нерухоме майно з 2015 по 2018 роки, оскільки програмне забезпечення, через яке подається електронна податкова звітність підприємств, вбачає порушення строків давності та не пропускає такі декларації на реєстрацію, але не зважаючи на дані обставини позивач сплатив усі податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно починаючи з 2017 року по 2023 рік, складені та направлені декларації.
Вважає протиправним нарахування штрафних санкцій позивачу, що суперечить абзацу 22 п. 69.9 Перехідних положень Податкового кодексу України.
Штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку нерухоме майно у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, - 31.08.2023 рік, не застосовуються, тому нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 25% за період дії карантину та воєнного стану є протиправним.
Крім того, строк для нарахування податкових зобов'язань за період з 2015 та 2016 роки відповідно до положень ст. 102 ПК України (1095 днів) сплинув, а саме за 2015 рік строк сплинув 20 лютого 2018 року, а за 2016 рік сплинув 20 лютого 2019 року, тому нарахування податкових зобов'язань позивачу з податку на нерухоме майно за 2015 та 2016 роки здійснено відповідачем поза межами строку давності, визначеного статтею 102 ПК України, з урахуванням збільшення такого строку на час дії карантину та воєнного стану.
В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову перевірку ТОВ “СТАНДАРТ КАПІТАЛ ІНВЕСТ», за результатами якої складено акт перевірки №2134/04-36-07-07/39185256 від 29.07.2024 року.
Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення:
- пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12, пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.5.1 п. 266.5, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України та з урахуванням пп. 102.2.1 п. 102.2. ст. 102 ПК України, п. 52-5 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України в зв'язку із не нарахуванням податкових зобов'язань ТОВ “СТАНДАРТ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» за період з 01.01.2015 по 31.12.2023 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальній сумі 1 054 107,96 грн., у т.ч. 2015 рік - 41 914,93грн. (І квартал - 10 467,18грн., II квартал - 10 467,18грн., III квартал - 10467,19грн., IV квартал - 10 513,38грн.); 2016 рік- 95 991,49грн. (І квартал - 23 997,86грн., II квартал - 23 997,86грн., III квартал - 23 997,88грн., IV квартал - 23 997,89грн.); 2017 рік - 222 305,33грн. (І квартал - 55 667,33грн., II квартал - 55 546,00грн., III квартал - 55 546,00грн., IV квартал -55 546,00грн.); 2018 рік - 255194,90грн. (І квартал - 63 798,72грн., II квартал - 63 798,73грн.грн., III квартал - 63 798,73грн.грн., IV квартал - 63 798,72грн.); 2019 - 2 848,07грн. (І квартал - 712,01грн., II квартал - 712,02грн., III квартал - 712,02грн., IV квартал - 712,02грн.); 2020 - 24 104,02грн.(І квартал - -26 52,62грн., II квартал - 805,85грн., III квартал - 805,85грн., IV квартал - 805,90грн.); 2021 - 4 095грн. (І квартал - 1023,75грн., II квартал - 1023,75грн., III квартал - 1023,75грн., IV квартал - 1023,75грн.); 2022 - 258 605,75грн. (І квартал - 64 651,43грн., II квартал - 64 651,44грн., III квартал - 64 651,44грн., IV квартал - 64 651,44грн.); 2023 - 197 256,51грн. (І квартал - 49 314,13грн., II квартал - 49 314,13грн., III квартал - 49 314,13грн., IV квартал -49314,12грн.);
- пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України та з урахуванням пп. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПК України, п. 52-5 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України платником податку не подано та недотримано своєчасність терміну подання до контролюючому органу податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за місцезнаходженням кожного об'єкту нерухомості окремо, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки. Відповідальність за неподання звітності передбачена ст. 120 ПК України.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення:
№0566950707 від 05.09.2024 року, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 1 275 385 грн., з яких основна сума грошового зобов'язання - 1 038 063,62 грн. та штрафні санкції - 237 321,75 грн,
№0566900707 від 05.09.2024 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 22 440 грн,
№2566920707 від 05.09.2024 року, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 18 427,28 грн, з яких основна сума грошового зобов'язання - 16 044,34 грн. та штрафні санкції - 2 382,94 грн.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності реєстраційного номеру №519723012101 станом на 08.12.2014 та Договору купівлі продажу нерухомого майна від 08.12.2014 № 3146 встановлено наступні відомості про об'єкт нерухомого майна в вартісному виразі 50 027,00 грн., загальною площею 88,7 кв.м., за типом об'єкту відноситься до нежитлової нерухомості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності реєстраційного номерів №346776312101, №346702612101, №346608112101, №346547212101 станом на 18.04.2014 та свідоцтв права власності нерухомого майна від 24.04.2014 № 20902322, № 20906383, № 20892680, № 20896855 встановлено наступні відомості про об'єкт нерухомого майна загальною площею 7957,10 кв.м., за типом об'єкту відноситься до нежитлової нерухомості, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталевська (Винокурова), буд. 1.
Відповідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності реєстраційного номеру №534037912101 станом на 19.12.2014 та Договору купівлі продажу нерухомого майна від 19.12.2014 № 1054 встановлено наступні відомості про об'єкт нерухомого майна в вартісному виразі 599 736,00 грн., загальною площею 5615,50 кв.м., за типом об'єкту відноситься до нежитлової нерухомості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності реєстраційного номеру №813342212101 станом на 29.12.2015 та Договору купівлі продажу нерухомого майна від 29.12.2015 № 1380 встановлено наступні відомості про об'єкт нерухомого майна в вартісному виразі 79 900,00 грн., загальною площею 45,50 кв.м., за типом об'єкту відноситься до житлової нерухомості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
ТОВ “СТАНДАРТ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» задекларовано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 1 368 345,96 грн., у т.ч 2015 - 0 грн., 2016 - 0 грн., 2017 - 0 грн., 2018 - 3302,30 грн., 2019 - 286 893,74 грн., 2020 - 324 706,24 грн., 2021 - 412 500,00 грн., 2022 - 192 705,50 грн., 2023 - 148 238,18 грн.
Під час перевірки ТОВ “СТАНДАРТ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» за період з 01.01.2015 по 31.12.2023 встановлено, що податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки становить 2 422 453,92грн., у т.ч. 2015 - 41 914,93грн., 2016 - 95 991,49грн., 2017 - 222 305,33 грн., 2018 - 258 497,20 грн., 2019 - 289 741,81 грн., 2020 - 300 602,22 грн., 2021 - 416 595 грн., 2022 - 451 311,25 грн., 2023 - 345 494,69 грн.
Перевіркою ТОВ “СТАНДАРТ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» щодо повноти визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2015 по 31.12.2023 встановлено його заниження в розмірі 1 054 107,96 грн., у т.ч. 2015 - 41 914,93грн., 2016 - 95 991,49 грн., 2017 - 222 305,33 грн., 2018 - 255194,90 грн., 2019 - 2 848,07грн., 2020 - -24 104,02 грн., 2021 - 4 095 грн., 2022 - 258 605,75 грн., 2023 - 197 256,51грн.
Позивач зазначив, що до проведення перевірки ним було подано декларації та сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з наданими деклараціями об'єкти нерухомого майна, які розташовані за наступними адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ), АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 .
Об'єкт за адресою АДРЕСА_1 ) задекларовано за 2018 рік згідно декларації № 9312310943 від 23.02.2021, за 2019 рік згідно декларації № 9336362458 від 23.02.2021, за 2020 рік згідно декларації № 9372534142 від 23.02.2021, за 2021 рік згідно декларації №9031517337 від 23.02.2021, за 2022 рік згідно декларації № 9025860758 від 11.02.2022, за 2023 рік згідно декларації № 9028836235 від 20.02.2023.
Відповідно до вищевказаних декларацій позивачем не задекларовано податкові зобов'язання за 2015-2017 рік за зазначений об'єкт.
Об'єкт за адресою АДРЕСА_7 , приміщення (Квартира) №198 задекларовано за 2022 рік згідно декларації № 9314829688 від 01.06.2024, за 2023 рік згідно декларації № 9386646755 від 01.06.2024. За 2020 рік згідно декларації № 9374316059 від 01.06.2024 має статус “історія подання» скриншот у Додатку, за 2021 рік № 9435357024 від 01.06.2024 (має статус “історія подання» скриншот у Додатку).
Відповідно до вищевказаних декларацій позивачем не задекларовано податкові зобов'язання за 2015-2021 за зазначений об'єкт.
Об'єкт за адресою проспект Свободи, буд. 147-А за 2019 згідно з деклараціями № 9337152582 від 01.06.2024, за 2020 рік згідно декларації № 9374316057 від 01.06.2024, за 2021 рік згідно декларації № 9435357022 від 01.06.2024, за 2022 рік згідно декларації № 9314829692 від 01.06.2024, за 2023 рік згідно декларації № 9386646752 від 01.06.2024.
Відповідно до вищевказаних декларацій позивачем не задекларовано податкові зобов'язання за 2015-2018 роки за зазначений об'єкт.
Об'єкт за адресою АДРЕСА_8 за 2019 рік згідно декларації № 9337152578 від 01.06.2024, за 2020 рік згідно декларації № 9374316061 від 01.06.2024, за 2021 рік згідно декларації № 9435357026 від 01.06.2024. Декларація за 2022 згідно декларації № 9314829688 від 01.06.2024 має статус “історія подання» скриншот у Додатку.
Відповідно до вищевказаних декларацій позивачем не задекларовано податкові зобов'язання за 2015-2018, 2022 та 2023 рік за зазначений об'єкт.
Врахувавши наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення форми №0566950707 від 05.09.2024 року, №0566900707 від 05.09.2024 року, №2566920707 від 05.09.2024 року прийняті в межах та у спосіб, визначених чинним законодавством, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх скасування, спірні податкові повідомлення-рішення з врахуванням поданих позивачем декларацій та сплаченого податку.
Суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Судом встановлено, що ТОВ «Стандарт Капітал Інвест» є власником наступних об'єктів нерухомого майна:
нежитлового приміщення, загальною площею 88,7 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 15, приміщення №№ 13,18;
нежитлового приміщення, загальною площею 7957,10 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталевська (Винокурова), буд. 1;
нежитлового приміщення, загальною площею 5615,50 кв.м, за адресою: м. Дніпро, проспект Свободи, буд. 147-А;
квартири (житлового приміщення), загальною площею 45,50 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 .
ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стандарт Капітал Інвест», за результатами якої складено акт №2134/04-36-07-07/39185256 від 29 липня 2024 року.
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12, пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.5.1 п. 266.5, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України та з урахуванням пп. 102.2.1 п. 102.2. ст. 102 ПК України, п. 52-5 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині не нарахування податкових зобов'язань за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2023 року з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальній сумі 1 054 107,96 грн, у тому числі:
2015 рік - 41 914,93 грн (І квартал - 10 467,18 грн, II квартал - 10 467,18 грн, III квартал - 10467,19 грн, IV квартал - 10 513,38 грн);
2016 рік - 95 991,49 грн (І квартал - 23 997,86 грн, II квартал - 23 997,86 грн, III квартал - 23 997,88 грн, IV квартал - 23 997,89 грн);
2017 рік - 222 305,33 грн (І квартал - 55 667,33 грн, II квартал - 55 546,00 грн, III квартал - 55 546,00 грн, IV квартал - 55 546,00 грн);
2018 рік - 255 194,90 грн (І квартал - 63 798,72 грн, II квартал - 63 798,73 грн, III квартал - 63 798,73 грн, IV квартал - 63 798,72 грн);
2019 рік - 2 848,07 грн (І квартал - 712,01 грн, II квартал - 712,02 грн, III квартал - 712,02 грн, IV квартал - 712,02 грн);
2020 рік - 24 104,02 грн (І квартал - -26 52,62 грн, II квартал - 805,85 грн, III квартал - 805,85 грн, IV квартал - 805,90 грн);
2021 рік - 4 095 грн (І квартал - 1023,75 грн, II квартал - 1023,75 грн, III квартал -1023,75 грн, IV квартал - 1023,75 грн);
2022 рік - 258 605,75 грн (І квартал - 64 651,43 грн, II квартал - 64 651,44 грн, III квартал - 64 651,44 грн, IV квартал - 64 651,44 грн);
2023 рік - 197 256,51 грн (І квартал - 49 314,13 грн, II квартал - 49 314,13 грн, III квартал - 49 314,13 грн, IV квартал - 49 314,12 грн);
- пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України та з урахуванням пп. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПК України, п. 52-5 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині не подання платником податку та не дотримання терміну подання до контролюючому органу податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за місцезнаходженням кожного об'єкту нерухомості окремо, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідальність за неподання звітності передбачена ст. 120 ПК України.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області 05 вересня 2024 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
№0566950707 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 1 275 385,02 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням - 1 038 063,62 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 237 321,4 грн;
№0566900707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 22 440,00 грн;
№0566920707 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 18 427,28 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням - 16 044,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 382,94 грн.
Судом встановлено, що позивачем протягом 2015-2023 років не подавались податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним вище об'єктам нерухомого майна та не сплачувався цей податок.
Протягом травня - червня 2024 року позивачем перераховані суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 2017 по 2024 роки до бюджету.
Після перерахування коштів позивачем подано відповідні податкові декларації за період з 2017 по 2024 роки до бюджету.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування згідно з положеннями підпункту 266.2.1 пункту 266.2 цієї статті є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
За положеннями підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Як встановлено підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пункт 266.6 статті 266 ПК України).
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2023 року установлені рішеннями Дніпровської міської ради: на 01 січня 2015 року - 1218,00 грн, на 01 січня 2016 року - 1378,00 грн, на 01 січня 2017 року - 3200,00 грн, на 01 січня 2018 року - 3723,00 грн, на 01 січня 2019 року - 4173,00 грн, на 01 січня 2020 року - 4723,00 грн, на 01 січня 2021 року - 6000,00 грн, на 01 січня 2022 року - 6500,00 грн, на 01 січня 2023 року - 6700,00 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «Стандарт Капітал Інвест» задекларовано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 1 368 345,96 грн: за 2015 рік - 0 грн, 2016 рік - 0 грн, 2017 рік - 0 грн, 2018 рік - 3302,30 грн, 2019 рік - 286 893,74 грн, 2020 рік - 324 706,24 грн, 2021 рік - 412 500,00 грн, 2022 - 192 705,50 грн, 2023 - 148 238,18 грн.
Розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який мав задекларувати та сплати позивач відповідно до установлених органом місцевого самоврядування ставок, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2023 року становить загальну суму 2 422 453,92 грн, з яких за 2015 рік - 41 914,93 грн, за 2016 - 95 991,49 грн, за 2017 рік - 222 305,33 грн, за 2018 рік - 258 497,20 грн, за 2019 рік - 289 741,81 грн, за 2020 рік - 300 602,22 грн, за 2021 рік - 416 595 грн, за 2022 рік - 451 311,25 грн, за 2023 рік- 345 494,69 грн.
До проведення перевірки позивачем перераховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Проте перевіркою установлено, що за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2023 року позивачем занижено податок на суму 1 054 107,96 грн, з яких за 2015 рік - 41 914,93 грн, за 2016 рік - 95 991,49 грн, за 2017 рік - 222 305,33 грн, за 2018 рік - 255 194,90 грн, за 2019 рік - 2 848,07 грн, за 2020 рік - 24 104,02 грн, за 2021 рік - 4 095 грн, за 2022 рік - 258 605,75 грн, за 2023 рік - 197 256,51 грн.
Доводи апелянта стосовно того, що податок на нерухоме майно сплачений позивачем за період з 2017 по 2023 роки, а відповідачем не враховано цього факту при визначенні податкового зобов'язання, суд відхиляє.
Судом встановлено, що перераховані позивачем грошові кошти як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017-2023 року, обліковуються в ІКП платника як переплата.
Ця обставина обумовлена тим фактом, що позивачем перераховані кошти до подання податкових декларації, тому контролюючий орган не мав підстав для зарахування сплачених коштів саме за вказаним позивачем призначенням платежу як податок на нерухоме майно.
Враховуючи наведені обставини, суд погоджує позицію контролюючого органу про відсутність факту сплати цього податку на час проведення перевірки та, відповідно, про правомірність визначення позивачу контролюючим органом податкового зобов'язання з цього податку за 2017-2023 роки.
Крім того, суд зауважує, що позивачем взагалі не сплачено податок за 2015-2016 роки з підстав того, що контролюючим органом не може бути визначено податкове зобов'язання у зв'язку зі спливом 1095 днів.
З цього питання суд зазначає наступне.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України установлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
(...)
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов'язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов'язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.
Підпунктом 102.2.1 пункту 102.2 статті 102 ПК України визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.
Отже, враховуючи, що позивачем на подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне він земельної ділянки, по об'єкту по АДРЕСА_9 за 2015-2017 роки, по об'єкту вул. Калинова, 64 за 2015-2021 року, по об'єкту проспект Свободи, 147-А за 2015-2018 роки, вул. Дніпросталевська (Винокурова), за 2015-2018, 2022-2023 роки, тому контролюючий орган правомірно визначив позивачу податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який відноситься до місцевих податків, на підставі підпункту 102.2.1 пункту 102.1 статті 102 ПК України.
Доводи апелянта про те, що податкові декларації з податку на нерухоме майно починаючи з 2018 року і пізніше вже не приймаються Автоматизованою системою «Єдине вікно електронної звітності» ДПС України, оскільки відповідно до квитанцій №1 до декларації в якій було зазначено застереження, а саме «документ не може бути прийнято оскільки в документі зазначено «звітний період» за який минув термін давності», суд відхиляє, адже саме платник податків - позивач допустив порушення податкового законодавства, не подавши податкові декларації з податку на нерухоме майно за період з 2015 по 2023 роки.
Також суд відхиляє аргумент апелянта стосовно недотримання саме контролюючим органом установленого законодавством порядку визначення платнику податку податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме не направлення платнику відповідних податкових повідомлень-рішень.
Підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України установлено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
За положеннями підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Відтак, позивач як юридична особа має обов'язок із самостійного обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом подання контролюючому органу відповідної декларації, проте такий обов'язок позивачем як платником податку не виконаний.
Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку, що контролюючим органом правомірно визначено позивачу податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податковими повідомленнями-рішеннями №0566950707 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 1 275 385,02 грн та №0566920707 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 18 427,28 грн.
Стосовно питання застосування штрафу податковим повідомленням-рішенням №0566900707 за неподання податкових декларацій суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За положеннями пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
Пунктом 49.18. статті 49 ПК України установлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;
календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку - до 1 липня року, що настає за звітним;
якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Як вказано вище, відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначена статтею 120 ПК України, за положеннями пункту 120.1 якої неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, на платника податків покладено обов'язок щодо своєчасного подання податкової звітності, а порушення строків подання податкової звітності з акцизного податку тягне за собою накладення на платника податку відповідного штрафу відповідно до приписів пункту 120.1 статті 120 ПК України.
Судом установлено, що декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подані позивачем в травні - червні 2024 році (за 2018-2023 роки).
Законом України від 17 березня 2020 року N 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.
Так, пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону № 533-ІХ установлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зокрема, абзац четвертий пункту 52-1 замінено шістьма новими абзацами такого змісту:
"порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку".
Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 29 травня 2020 року, внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев'ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу Російської Федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року №2118-IX (далі - Закон №2118-IX).
Законом № 2118-ІХ, який набрав чинності 07 березня 2022 року, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Крім того, Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:
«У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;
для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.».
Законом України №2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (далі - Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з якими тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Законом № 2260-IX також викладено підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з набуттям чинності Законом №2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення у визначеному законодавством порядку можливості або неможливості платником виконання свого обов'язку, зокрема, щодо подання звітності, сплати податків та зборів.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225.
Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX, який набрав чинності 03 січня 2023 року, підпункт 69.1 викладено в редакції, яка передбачає, зокрема, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
При цьому, платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Таким чином, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов'язків у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Враховуючи, що позивач не обґрунтовує протиправність застосування штрафних санкцій відсутності у нього можливості своєчасного виконувати свій податковий обов'язок, суд доходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за неподання податкових декларацій податковим повідомленням-рішенням №0566900707 від 05 вересня 2024 року у розмірі 22 440 грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Капітал Інвест» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року в справі № 160/28956/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року в справі № 160/28956/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Капітал Інвест» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 29 жовтня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов