03 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/31734/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №160/31734/24 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у Київській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №160/31734/24 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у Київській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
До Третього апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на зазначене рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали суду від 28.07.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме через ненадання доказів сплати судового збору.
20.10.2025 до Третього апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла подана 17.10.2025 повторна апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 в адміністративній справі №160/31734/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 в адміністративній справі №160/31734/24, наведені Головним управлінням ДПС у Київській області; апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання: клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності.
На виконання ухвали від 22.10.2025 скаржником подано до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якої апелянт зазначає, що в межах строку, встановленого КАС України, а саме 11.07.2025 ГУ ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі № 160/31734/24. Проте, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 зазначену апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Підставою для повернення апеляційної скарги по справі № 160/31734/24 стало те, що ГУ ДПС у Київській області не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги. Третя особа не є розпорядником бюджетних коштів, сплата судового збору здійснюється через звернення до Управління державної казначейської служби України за місцем знаходження. Вищезазначені обставини свідчать про неможливість та фінансову неспроможність ГУ ДПС у Київській області здійснити вчасно сплату судового збору, зазначені обставини не залежать від ГУ ДПС у Київській області, адже вони спричинили ускладнення в роботі органів державної влади, не лише ГУ ДПС у Київській області, а й усіх органів, які відносяться до сфери критичної інфраструктури держави. ГУ ДПС у Київській області зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору та в обгрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору зазначає лист з проханням про збільшення видатків. Неможливість оскарження третьою особою в апеляційному порядку судового рішення у даній справі позбавить органи ДПС можливості захистити економічні інтереси Держави в повному обсязі. Отже, скаржник вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, а підстави, які стали причиною такого пропуску є поважними.
Разом з тим, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За правилами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 частини п'ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Враховуючи те, що строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №160/31734/24 закінчився 14.07.2025, з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення (20.06.2025) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції (17.10.2025) минуло чотири місяці, а з дати отримання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 про повернення апеляційної скарги (20.08.2025) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції минуло два місяці, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження Головному управлінню ДПС у Київській області слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження лише загальними посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникає з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання оскаржуваного рішення - 20.06.2025, був більш ніж достатній для здійснення його сплати в межах строку встановленого законом на подачу апеляційної скарги.
При цьому, дії відповідача щодо несвоєчасної сплати судового збору, враховуючи його обізнаність щодо норм діючого законодавства, що передбачає такий обов'язок, свідчать про умисне порушення ним такого елементу здійснення принципу верховенства права як і принципу юридичної визначеності, що спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №160/31734/24 слід відмовити.
Керуючись статтями 293, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №160/31734/24 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №160/31734/24 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у Київській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений статтею 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов