Справа № 308/7388/25
04 листопада 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Калинич Оксана Іллівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Оноківської сільської ради, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Калинич Оксана Іллівна, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Оноківської сільської ради, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька.
На обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , певний період з 2023 по 2024 рік мав позашлюбні інтимні відносини з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Зауважує, що у шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).
Згодом їх життєві шляхи розійшлися і тільки на початку січня 2025 року, відновивши спілкування з ОСОБА_3 позивачу стає відомо від неї, що їх народжена у шлюбі дитина з чоловіком є його рідною дочкою. Однак, її батьком ОСОБА_3 записала ОСОБА_2 , з яким на той час перебувала у зареєстрованому шлюбі.
Для підтвердження факту дійсності, що позивач є біологічним батьком дитини, зроблено судове молекулярно-генетичне дослідження в Закарпатському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з висновком експертного дослідження від 11.02.2025 №ЕД-19/107-25/664-БД ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність проходження ДНК-профілів від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,99999992825%.
Вказує, що оскільки позивач є біологічним батьком ОСОБА_4 , бажає приймати участь в утриманні та вихованні дитини, вважає, що має право на встановлення свого батьківства та внесення відповідних змін до актів цивільного стану.
На підставі наведеного, представник позивача просить суд:
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пацканьово Ужгородського району Закарпатської області, РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Київ, Україна;
виключити із актового запису №90 від 27.11.2024 про народження дитини, складеного виконавчим комітетом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, відомості про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
внести зміни до актового запису №90 від 27.11.2024, складеного виконавчим комітетом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Київ, Україна, а саме: вказати в графі батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Пацканьово Ужгородського району Закарпатської області, РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », по батькові з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.05.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за даною позовною заявою до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, при цьому його представник подала до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Зокрема, згідно з листом Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №22-5433/14/14/1/57-25 від 08.08.2025, наданим на запит суду, повідомлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вибув 07.08.2025 з державної установи «Сумський слідчий ізолятор» до державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)». Листом суду відповідачеві з метою його належного виклику у судове засідання було повідомлено про дату та час розгляду даної цивільної справи; надіслано копії позовної заяви з копіями доданих до неї матеріалів; ухвали від 30.05.2025 про прийняття до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі; ухвали від 30.06.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи за позовною заявою до судового розгляду. Також роз'яснено права відповідача, у тому числі на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду. Іншим листом суду, оскільки судом констатовано першу неявку у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, з метою недопущення його права на захист постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи. Відзив на позов відповідачем не подано, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, письмові пояснення щодо позову не подано, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Представник третьої особи Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Оноківської сільської ради у судове засідання не з'явився, при цьому начальник Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Оноківської сільської ради надіслав заяву, згідно з якою просить розглядати судові засідання у даній цивільній справі без участі представника ЦНАП на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень представника позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пацканьово Ужгородського району Закарпатської області (паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 25.10.2000).
Відповідач ОСОБА_2 є громадянином України, народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Ужгород Закарпатської області (паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 30.05.2007).
Третя особа ОСОБА_3 є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт громадянина України № НОМЕР_7 від 19.03.2018).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.04.2012 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28.04.2012 зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Київ, Україна. При цьому у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виданому 27.11.2024 виконавчим комітетом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №90, батьками ОСОБА_4 записані: батько - ОСОБА_2 , матір - ОСОБА_3 .
Водночас, позивач стверджує, що він у період з 2023 по 2024 рік мав позашлюбні інтимні відносини з ОСОБА_3 . На початку січня 2025 року йому стало відомо від ОСОБА_3 , що її народжена у шлюбі з чоловіком ОСОБА_2 дитина - ОСОБА_4 є його (позивача) рідною дочкою.
Висновком експертного дослідження Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 11.02.2025 №ЕД-19/107-25/664-БД підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність проходження ДНК-профілів від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,99999992825%.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Відповідно до ст. 7 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховною Радою України №789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Статтею 8 Конвенції ООН про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов'язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно зі ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
У постановах Верховного Суду від 20 вересня 2024 року в справі № 183/2690/21 та від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування в такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Зазначений правовий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18 та від 08 березня 2023 року у справі №205/5698/21.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Про зазначене також зауважував Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а саме: «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
Крім того, Верховний Суд у постановах від 31 січня 2024 року у справі №752/13549/22 (провадження №61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі №552/4291/22 (провадження №61-6451св23) виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов'язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.
Згідно із частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а першочергово їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Оскільки висновком експерта від 11.02.2025 №ЕД-19/107-25/664-БД встановлено біологічне батьківство позивача щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині визнання позивача батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є підставними та підлягають до задоволення.
Щодо вимоги про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька ОСОБА_2 та внесення змін до актового запису про народження дитини, шляхом зазначення відомостей про батька позивача, зміни прізвища та по батькові дитини, суд зазначає наступне.
За положеннями статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, який зареєстровано 14 січня 2011 року за №55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з пунктом 1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності до пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 №96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Відповідно до пункту 2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Згідно з підпунктом 20 пункту1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
З урахуванням приписів статті 134 СК України та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, з урахуванням доведеності факту батьківства позивача щодо малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вимоги позовної заяви про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька ОСОБА_2 та зазначення батьком дитини ОСОБА_1 , із зазначенням прізвища та по батькові дитини, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пацканьово Ужгородського району Закарпатської області, батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Київ, Україна (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 27.11.2024 виконавчим комітетом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №90).
Внести зміни до актового запису №90 від 27.11.2024, складеного виконавчим комітетом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Київ, Україна, а саме:
виключити відомості про батька ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області;
змінити запис про батька дитини, вказавши в графі «Батько» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Пацканьово Ужгородського району Закарпатської області;
змінити прізвище дитини на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », по батькові на « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Оноківської сільської ради, код ЄДРПОУ 44978952, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 2, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область.
Дата складення повного судового рішення - 04 листопада 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик