Справа № 307/5615/24
Провадження №2-р/307/1/25
про роз'яснення судового рішення
03 листопада 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А., розглянувши у судовому засіданні в залі суду за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Гримут Т.В. про роз'яснення резолютивної частини рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 вересня 2025 року,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Гримут Т.В. 21 жовтня 2025 року, через канцелярію суду подала заяву про роз'яснення резолютивної частини рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 вересня 2025 року у справі № 30/5615/24.
В обгрунтування заяви посилалася на те, що 15 вересня 2025 року Тячівським районним судом Закарпатської області ухвалено рішення за заявою ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною особою.
Вказане рішення суду від 15 вересня 2025 року набрало законної сили 16 жовтня 2025 року. ОСОБА_1 звернувся з цим рішенням до відділу соціального захисту населення Тячівської міської ради Закарпатської області з метою продовження дії посвідчення опікуна недієздатної фізичної особи на підставі зазначеного рішення суду.
У відповідь на своє звернення заявник ОСОБА_1 отримав листа щодо розгляду його питання в якому відділ соціального захисту населення Тячівської міської ради Закарпатської області повідомив, що після детального вивчення наданого судового рішення, опікунська рада при виконавчому комітеті Тячівської міської ради Закарпатської області, зіткнулася з обставинами, що потребують додаткового роз?яснення судового рішення по суті звернення. Надане судове рішення у своїх структурних частинах містить окремі висновки, що створило правову невизначеність.
У наданому рішенні мотивувальна частина містить висновки суду про продовження строку дії судового рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним із зазначенням факту, що продовжуються і повноваження ОСОБА_1 як опікуна над ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 від повноважень відповідно до ст.75 ЦК України і в порядку ч.2 ст.300 ЦПК України не звільнений, водночас резолютивна частина рішення, яка, згідно з ч. 5 ст. 265 ЦПК України містить наступний висновок суду: «У задоволенні клопотання ОСОБА_1 в частині призначення опікуна - відмовити».
Таким чином, орган опіки констатує необхідність надання додаткового роз?яснення щодо виконання наданого судового рішення, в частині повноважень, як діючого опікуна, щоб уникнути подвійного трактування мотивувальної та резолютивної частини рішення суду і надати Опікунській раді змогу встановити волевиявлення суду і прийняття Органом опіки обґрунтованого рішення щодо продовження дії посвідчення опікуна. Орган опіки та піклування діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законодавство не наділяє Орган опіки повноваженнями самостійно тлумачити судові рішення, надавати перевагу одній частині рішення над іншою. Враховуючи викладене, Орган опіки просить заявника надати роз?яснення судового рішення з метою усунення зазначеної неоднозначності
Резолютивна частина рішення суду від 15.09.2025 містить, серед іншого, такий пункт: «У задоволенні клопотання ОСОБА_1 в частині призначення опікуна - відмовити».
Саме це формулювання є незрозумілим та породжує подвійне трактування, зокрема, Орган опіки та піклування, а також відділ соціального захисту населення Тячівської міської ради Закарпатської області трактує це твердження як те, що суд цим рішенням припинив ОСОБА_1 чинні повноваження опікуна або відмовив у їх подальшому здійсненні. Друге трактування - суд лише відмовив у задоволенні певної вимоги, яку суд вважав заявленою, хоча питання про нове призначення опікуна не порушувалося, оскільки опікунство є триваючим, і ця відмова жодним чином не стосується та не припиняє повноважень опікуна, які були встановлені раніше рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області у справі № 307/3160/22 від 26.12.2022.
Саме внаслідок такої неоднозначності відділ соціального захисту населення Тячівської міської ради Закарпатської області повідомив ОСОБА_1 про неможливість продовжити дію його опікунського посвідчення. Орган посилається саме на вищевказані пункти рішення суду. Це фактично унеможливлює здатність ОСОБА_1 представляти інтереси недієздатної особи ОСОБА_2 вчиняти дії від його імені, отримувати його пенсію та забезпечувати належний догляд, незважаючи на те, що статус недієздатності особи був судом продовжений.
Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гримут Т.В., представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування Тячівської міської ради Закарпатської області, представник особи, яку визнано недієдатною ОСОБА_2 - адвокат Решетар В.В., будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не з'явилися без повідомлення причин неявки, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву, суд дійшов висновку про її задоволення виходячи із такого.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що відмова у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 є незрозумілою та породжує подвійне трактування, оскільки в мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що повноваження ОСОБА_1 щодо опіки над недієздатною особою також продовжуються, що не потребує повторного вирішення питання про призначення опікуна, так як він від виконання обов'язків опікуна, згідно з ст. 75 ЦК України і в порядку ч. 2 ст. 300 ЦПК України не звільнений, за вказаних обставин вимоги заявника про призначення його опікуном над ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Рішення суду незалежно від його форми містить такі частини: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну.
Зокрема, у мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що оскільки наявні підстави для продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним, то повноваження ОСОБА_1 щодо опіки над недієздатною особою також продовжуються, що не потребує повторного вирішення питання про призначення опікуна, так як він від виконання обов'язків опікуна, згідно з ст. 75 ЦК України і в порядку ч. 2 ст. 300 ЦПК України не звільнений.
Представник заявника у заяві про роз'яснення судового рішення зазначає, що питання про нове призначення опікуна не порушувалося, оскільки опікунство є триваючим, і ця відмова жодним чином не стосується та не припиняє повноважень опікуна, які були встановлені раніше рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області у справі № 307/3160/22 від 26.12.2022.
Однак, як вбачається із описової частини вказаного судового рішення ОСОБА_1 подав до суду клопотання про продовження строку дії рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2022 року, яке набрало законної сили 25 січня 2023 року, про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення ОСОБА_1 опікуном.
Із резолютивної частини вказаного ж рішення видно, що судом ухвалено продовжити строк дії рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2022 року в частині визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано та встановлення над ним опіки.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 в частині призначення опікуна - відмовлено.
Тобто, ОСОБА_1 у клопотанні про продовження строку дії рішення суду просив не тільки продовжити строк дії рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2022 року про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а й призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, вимоги клопотання про продовження строку дії рішення суду суперечать твердженням, що містяться у заяві про роз'яснення судового рішення, оскільки заявник у клопотанні чітко зазначив, що просить призначити його опікуном, а не продовжити його повноваження опікуна.
У мотивувальній частині рішення суду від 15 вересня 2025 року вказано про те, що ОСОБА_1 не звільнявся від виконання обов'язків опікуна.
Так, процесуальним законодавством визначено, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки, зазначення в резолютивній частині рішення суду в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні його опікуном викликала труднощі в розумінні того, чи продовжені його обов'язки опікуна, то суд вбачає можливість викласти цю частину резолютивної частини рішення в більш зрозумілій формі.
Керуючись ст. ст. 258- 261, 271 ЦПК України, суд
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Гримут Т.В. - задовольнити.
Роз'яснити резолютивну частину рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 вересня 2025 року в частині відмови у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_2 , а саме, повноваження ОСОБА_1 щодо опіки над недієздатною особою продовжилися на підставі вказаного рішення, що не потребує повторного вирішення питання про призначення опікуна, так як він від виконання обов'язків опікуна, згідно з ст. 75 ЦК України і в порядку ч. 2 ст. 300 ЦПК України не звільнявся, тобто ОСОБА_1 продовжує бути опікуном недієздатного ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л. Р. Сас