Справа № 539/1155/22
Провадження № 4-с/539/20/2025
04 листопада 2025 року
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Лубни скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, стягувач - Лубенська міська рада,
установив:
До Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій він просить визнати дії приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича безпідставними та неправомірними, витребувати у Приватного виконавця рішення та постанови прийняті ним на виконання незаконного та необґрунтованого рішення Лубенського міськрайонного суду від 01 березня 2023 року в тому числі заявку на реалізацію виробничого майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати складені виконавцем постанови, акти, заявки у виконавчих провадженнях 71737472, 71737342, зобов'язати приватного виконавця усунути порушення та поновити порушені права заявника, шляхом відновлення прав ОСОБА_1 на арештований виконавцем 05.06.2023 майновий комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Лубенського міськрайонного суду від 01 березня 2023 року задоволено позовні вимоги Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення збитків за користування безпідставно набутим майном. Дане рішення постановлено у порядку ч. 4 ст. 223 ЦПК України, тобто постановлено заочне рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи (ст. 289 ЦПК України).
Рішення Лубенського міськрайонного суду від 01 березня 2023 року надіслано судом 29 березня 2023 і ним отримано 03 квітня 2023 року. Заяву на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення він подав 13 квітня 2023 року, із заявою про перегляд заочного рішення звернувся 24 квітня 2023 року, 31 жовтня 2023 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення, 30 листопада 2023 року я подав апеляційну скаргу, 29 січня 2024 року у справі відкрите апеляційне провадження, тому відсутні підстави вважати, що зазначене рішення набрало законної сили до подання заяви про його перегляд.
11 червня 2024 року Апеляційний суд перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, прийшовши до висновку про відсутність порушеного права позивача, встановивши наявність підстав визначених статтею 376 ЦПК України для скасування судового рішення, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 березня 2023 року та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
25 березня 2025 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду виконавчі листи, видані Лубенським міськрайонним судом у справі №539/1155/22 визнано такими, що не підлягають виконанню.
Отже у справі № 539/1155/22 відсутні підстави для примусового виконання рішення та відсутні сторони виконавчого провадження стягувач і боржник. Проте в 2023 році приватний виконавець провів примусове виконання необґрунтованого і незаконного рішення. Це виконавче провадження є передчасним, безпідставним, неправомірними та таким, що грубо порушує гарантовані Конституцією права громадянина України.
Приватним виконавцем Скрипником В.Л. були відкриті виконавчі провадження 71737472 ідентифікатор В19ЕДАА64057, 71737342ідентифікатор БВЕ82В6292Б3 та накладено стягнення на належний йому майновий комплекс.
Виконавець на той час був проінформований, що рішення, яке він виконує оскаржено в суді і мав знати, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Ігноруючи наведене, виконавець наклав арешт на належний йому виробничий комплекс та наділивши себе правом розпоряджатися його майном, прийняв рішення, щодо його реалізацію.
На виконання необґрунтованого і незаконного рішення Лубенського міськрайонного суду від 01 березня 2023 року (згідно з даними АСВП) Приватним виконавцем безпідставно були прийняті рішення у виконавчому провадженні 71737472: 05.05.2023 Постанова про відкриття виконавчого провадження, 05.05.2023 Постанова про стягнення з боржника основної винагороди, 05.05.2023 Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 05.05.2023 Постанова про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, Постанова про арешт майна боржника, 05.05.2023 Постанова про арешт коштів боржника, 05.06.2023 Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, 22.06.2023 Постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, 05.07.2023 Звіт про оцінку майна №375 від 29.06.2023, 05.07.2023 Повідомлення про визначення вартості майна боржника, у липні 2023 Заявка на реалізацію мого майнового комплексу, 04.09.2023 АКТ про проведення електронних торгів, 04.09.2023 Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 04.09.2023 Постанова про зняття арешту з майна, 05.09.2023 Постанова про зняття арешту з коштів, 05.09.2023 Постанова про закінчення виконавчого провадження, 05.09.2023 Постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження. У виконавчомупровадженні 71737342: 05.05.2023 Постанова про відкриття виконавчого провадження, 05.05.2023 Постанова про стягнення з боржника основної винагороди, 05.05.2023 Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 05.09.2023 Постанова про закінчення виконавчого провадження, 05.09.2023 Постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження.
Сповіщення про хід виконавчого провадження, в обмеженому об'ємі, до нього надходили у липні - серпні 2023 року. Ухвала Лубенського міськрайонного суду про визнання виконавчих листів у справі № 539/1155/22 такими, що не підлягають виконанню, ухвалена 25 березня 2025 року. Скарга з цих підстав була ним подана 08 квітня 2025 року, але була повернута судом.
У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою.
Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року скаргу було призначено до судового розгляду.
08 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника приватного виконавця Скрипника В.Л. адвоката Лейковської А.О. до суду надійшли пояснення на скаргу, відповідно до яких представник просить скаргу залишити без розгляду. Пояснення обґрунтовані тим, що скаржник фактично оскаржує дії приватного виконавця, вчинені останнім у 2023 році (ВП №71737442 та ВП №71737342 відкрито та завершено приватним виконавцем у 2023 році).
Положеннями ст. 449 ЦПК України, що кореспондуються з частиною п'ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що скарга подається у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Так, ОСОБА_1 має постійний доступ до електронних матеріалів виконавчихпроваджень № № 71737472 та 71737342 в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП), а тому останній мав можливість у будь-який час в режимі онлайн ознайомлюватися з матеріалами виконавчих проваджень, зокрема з процесуальними документами, постановами та іншими актами, що виносяться виконавцем у межах відповідних виконавчих документів, і відповідно своєчасно дізнатися про потенційні порушення своїх прав.
Факт користування скаржником АСВП досліджено та встановлено в ухвалі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.04.2024 у справі № 539/1155/22 (провадження № 4-с/539/2/2024) за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. в межах зведеного виконавчого провадження №71746360, до складу якого входили ВП №71737442 та ВП №71737342, в якій судом зазначено: «Судом також встановлено і не заперечувалось в судовому засіданні боржником ОСОБА_1 , що ним з постановами про відкриття виконавчих проваджень було отримано ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження, внесених до автоматизованої системи виконавчого провадження, а також, що він користується таким доступом.»
Отже, враховуючи наявність у скаржника доступу до АСВП, а також відсутність будьяких об'єктивних доказів, що свідчать про неможливість своєчасного ознайомлення з відповідною інформацією, ОСОБА_1 був обізнаний про всі дії приватного виконавця ще у 2023 році.
Натомість, дану скаргу на дії приватного виконавця скаржником скеровано до суду в системі «Електронний суд» лише 23.04.2025, тобто не у строк, передбачений ст. 449 ЦПК України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Клопотань про поновлення пропущеного строку звернення до суду із вказаною скаргою заявником не подано, а також не обґрунтовано поважності причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою.
Додатково слід зазначити, що скаржник намагався окремо оскаржити постанову про опис та арешт майна від 05.06.2023, однак Полтавський апеляційний суд у постанові від 17.12.2024 у справі № 539/1155/22 (провадження № 22-ц/814/1215/24) встановив факт пропуску строків на оскарження такої постанови та водночас виснував про «пасивну поведінку ОСОБА_1 щодо реалізації своїх процесуальних прав».
З огляду на вище викладене, враховуючи норми чинного законодавства та сталу судову практику, зазначає, що наявні усі правові підстави для залишення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця без розгляду.
Разом з цим, звертає увагу також і на загальний та невизначений характер скарги (не зазначено, які саме виконавчі дії або рішення підлягають оскарженню, у чому саме полягає їх незаконність, а також яким чином ці дії порушують права чи охоронювані законом інтереси скаржника), що, в свою чергу, унеможливлює проведення повної та об'єктивної перевірки її обґрунтованості, а відтак - і належного розгляду в межах встановленої процедури.
Обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує вимоги скарги, носять загальний, неконкретний характер, а з прохальної частини поданої скарги взагалі не зрозуміло які саме дії приватного виконавця оскаржуються та коли вони мали місце. Крім того, не надано жодного належного та допустимого доказу, що підтверджує вказані обставини.
Таким чином, оскільки скаржником пропущено встановлений частиною першою ст. 449 ЦПК України десятиденний строк для звернення зі скаргою на дії виконавця, а також відсутність відомостей про поважність причини такого пропуску, вважаю, що скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню судом без розгляду.
15 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» від заявника ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на пояснення приватного виконавця, в якій зазначено, що у справі 539/1155/22 позовні вимоги позивача та стягувача не задоволені (у справі відсутня встановлена сума чи майно, на яке покладено стягнення та відсутнє стягнення судового збору, відсутній стягувач і відсутній боржник). Виконавчі листи, що помилково видані судом, визнані ним такими, що не підлягають виконанню.
05.05.2023 відкриваючи виконавче провадження, Приватний виконавець не міг не знати, що рішення суду першої інстанції на той час вже було оскаржено, адже у відкритих джерелах вже була оприлюднена ухвала від 25.04.2023, яка свідчила про факт поновлення процесуального строку для оскарження та сам факт оскарження незаконного рішення. Ухвала від 25.04.2023 та ухвала від 06.06.2023 у справі 539/1155/22 збережені виконавцем в АСВП у червні та липні 2023. 26 червня 2023 та 17 липня 2023 виконавець у своїх листах (не збережені виконавцем в АСВП) вказував на той факт, що йому відомо про те, що рішення, яке він виконує є оскарженим, але впевнено відмовляв у зупинці виконавчого провадження, що і призвело до протиправного загарбання приватних виробничих потужностей.
Так як 25 березня 2025 року було остаточно встановлено, що підстави для виконання незаконного рішення суду першої інстанції відсутні і даний факт не є думкою однієї із сторін судового процесу, а встановлений судом і закріплений Ухвалою суду, яка набрала законної сили 10.04.2025, тож судом остаточно затверджено факт про відсутність підстав для виконавчого провадження. Що вказує на те, що виконавче провадження має бути закрито не у зв'язку з виконанням скасованого незаконного рішення суду першої інстанції, а у зв'язку з скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ та визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Всі неправомірно винесені постанови, заявки, акти і таке інше має бути скасовано та видалено. Безпідставно вилучені матеріальні та нематеріальні цінності повернуті законному власнику, погашені наслідки їх використання та завдані збитки.
В судове засідання приватний виконавець Скрипник В.Л. не з'явився, в прохальній частині пояснень на скаргу представник просив розгляд скарги проводити без участі приватного виконавця та представника.
Представник стягувача Лубенської міської ради в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що ним було подано до суду скарга на дії та бездіяльність приватного виконавця, пов'язана з тим, що приватний виконавець провів виконавче провадження паралельно з переглядом рішення суду першої інстанції. Він провів опис, арешт та реалізацію приватного майнового фонду. Але в справі №539/1155/22 немає ні стягувача, ні боржника, бо в цій справі Полтавській апеляційний суд відмовив Лубенській міській раді в позові. Всі роботи, які були здійснені приватним виконавцем і поставлені йому в оплату є безпідставними. Просить суд, провести судовий контроль, як це передбачено Конституцією України і вкладено в текст ЦПК України. Виконавчий процес має бути закритим у зв'язку із скасуванням рішення та в зв'язку з постановленням ухвали про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Вимагає від держави повернути йому його майно. Просить всі виконавчі дії приватного виконавця визнати безпідставними та неправомірними.
Суд вислухавши особу, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року по справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що «перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод».
У скарзі ОСОБА_1 посилається на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.03.2025, якою задоволено заяву про визнання виконавчих листів у справі № 539/1155/22 такими, що не підлягають виконанню, як на подію, з якої починається перебіг процесуального строку для оскарження дій приватного виконавця.
Проте, дані доводи є неспроможними, оскільки законом чітко передбачено право сторони виконавчого провадження звернутися до суду у десятиденний строк з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Враховуючи те, що виконавче провадження закінчено 05.09.2023, скаржником ОСОБА_1 пропущено строки звернення до суду із скаргою на дії виконавця.
Частинами першою, другою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) зроблено висновок, що «з'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок щодо застосування статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи».
Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено.
Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду (ч. 2 ст. 449 ЦПК України).
Отже, подану скаргу ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 353, 354, 447-449 ЦПК України, суд
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів.
Суддя Я.В.Просіна