КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №527/37/19
Провадження № 1-в/552/382/25
04.11.2025 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтава у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
представника ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання т.в.о. начальника ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Т.в.о. начальника ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» підполковник внутрішньої служби ОСОБА_7 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подання обґрунтовано тим, що засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23», за період відбування покарання характеризується позитивно, допускав порушення вимог встановленого порядку відбування покарання, мав 4 стягнення, які достроково знято та погашено у встановленому законом порядку, має 12 заохочень за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки. Останній зарахований до відділення з господарського обслуговування наказ №7/ОД-20 від 20.03.2020 року. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядку дня установи. У відношенні до представників адміністрації установи ввічливий, виконує їх законні вимоги, працевлаштований на посаді пекаря. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує товариські відносини із засудженими позитивної спрямованості. У скоєному злочині свою вину визнає, розкаюється. Має виконавчі листи на суму 307101,65 грн., відшкодовано 108964.44 грн.
Представник Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» в режимі відеоконференції клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_3 в режимі відеоконференції в судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував з огляду на те, що засуджений ОСОБА_3 своєю поведінкою за весь період відбуття покарання не довів своє виправлення, оскільки має чотири стягнення, три з яких - за зберігання заборонених предметів, вчинив злочин з особливою жорстокістю, з особливим мученням, внаслідок чого настала смерть потерпілого, тому умовно-дострокове звільнення останнього від подальшого відбування покарання згідно ст. 81 КК України є недоцільним.
Дослідивши матеріали особової справи засудженого та клопотання про умовно-дострокове звільнення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 з таких підстав.
ОСОБА_3 засуджений: 08.05.2019 року Козельщинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.121 КК України до 9 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 26.02.2020 року. Станом на 04.11.2025 року відбув 2/3 частини строку покарання, а саме 7 років 2 місяці 26 днів, невідбута частина строку складає 1 рік 9 місяців 4 дні.
Відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_3 від 22 вересня 2025 року, засуджений ОСОБА_3 за період відбування покарання допускав порушення вимог встановленого порядку відбування покарання, мав 4 стягнення, які достроково знято та погашено у встановленому законом порядку, має 12 заохочень за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки. У відносинах з іншими засудженими не конфліктний. Залучився до праці, працює пекарем. До виконання поставлених завдань ставиться сумлінно. За час відбування покарання характеризується позитивно.
Право на застосування пільги, передбаченої ст.ст. 100,101 КВК України щодо зміни умов тримання - можливо після відбуття 1/3 призначеного строку покарання, а саме 10.08.2021 року, рішенням комісії від 15.08.2021 року протокол №15 відмовлено.
Право на застосування пільги, передбаченої ст. 82 КК України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким - після відбуття1/2 призначеного строку покарання, а саме -10.02.2023 року, відмовлено рішенням комісії протокол №3 від.02.03.2023 року.
Право на застосування пільги передбаченої ст..81 КК України щодо умовно-дострокового звільнення після відбуття 2/3 призначеного строку покарання, а саме - 10.08.2024 року, відмовлено рішенням комісії протокол №12 від 09.09.2024 року.
30.09.2025 року на повторному засіданні комісії державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» прийнято рішення про направлення матеріалів до Київського районного суду м.Полтави щодо вирішення питання про можливість умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
Згідно висновку, наданого ДУ «Полтавська установи виконання покарань (№23)» щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_3 , останній став на шлях виправлення та може бути представлений до умовно-дострокового звільнення (загальна кількість балів засудженого становить 98).
З характеристики на засудженого ОСОБА_3 вбачається, що засуджений заохочувався 12 разів та мав 4 стягнення.
Відповідно до ч.1, ч.2ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
За змістом ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким»(далі Постанова ВСУ № 2 від 26 квітня 2002 року), умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Пунктом 2 Постанови ВСУ № 2 від 26 квітня 2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанова ВСУ № 2 від 26 квітня 2002 року суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Як вбачається з матеріалів подання, ОСОБА_3 засуджений за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого способом, що має характер особливого мучення, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Судом установлено, що у поведінці засудженого ОСОБА_3 мають місце позитивні тенденції у виправленні, оскільки поміж наявних стягнень він отримав заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, однак, вищевказані обставини на час розгляду подання щодо останнього не доводять, що засуджений ОСОБА_3 повністю став на шлях виправлення.
Таким чином, матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого ОСОБА_3 протягом всього періоду відбування ним покарання, зміст вищезазначених матеріалів не свідчить про те, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого ОСОБА_3 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та вважає клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання передчасним та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні подання т.в.о. начальника ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1