04.11.2025
єдиний унікальний номер справи 531/2131/25
номер провадження 1-кп/531/201/25
04 листопада 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження 2025170450000341від 19 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Карлівка, Полтавської області, зареєстрований та фактично проживає АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, інвалід 3-ї групи, не працює, не одружений, не військовозобов'язаний, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимий,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України -
09.06.2025, у вечірній час (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи з дозволу потерпілої ОСОБА_5 у її квартирі, що за адресою АДРЕСА_2 в гаманці останньої помітив банківську картку АТ «Ощадбанк» (рахунок ПА713314670000026204001109707), пін-код до якої йому був відомий а саме 0304, у зв'язку з чим у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на викрадення даної банківської карти з метою зняття грошових коштів для власних потреб.
В цей же час та у зазначеному місці ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливим мотивом, шляхом вільного доступу викрав належну ОСОБА_5 банківську картку АТ «Ощадбанк» (рахунок ОА713314670000026204001109707), яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про Інформацію», п.п. 1.4,1.14,1.27,1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.
Заздалегідь знаючи пін-код до вказаної банківської карти та те, що на ній є грошові кошти ОСОБА_4 викрав її та в подальшому скористався цією карткою з метою обернення розміщених на ній коштів на свою користь.
За свої умисні дії, шо виразились у викраденні офіційного документа з корисливих мотивів, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Крім того, будучи обізнаним про воєнний стан в України, в тому числі і на території Карлівської ТГ, Полтавського району, Полтавської області, ОСОБА_4 , вчинив корисливий злочин в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , маючи при собі банківську карту АТ «Ощадбанк» (рахунок НОМЕР_1 ), яку 09.06.2025 викрав у ОСОБА_5 , знаючи до неї пін - код, а саме 0304, розуміючи що на ній є грошові кошти, вирішив скористатись карткою з метою обернення розміщених на ній коштів на свою користь.
Реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, використовуючи пін-код, керуючись єдиним триваючим умислом, спрямованим на обернення наявних на банківській картці чужих коштів на власну користь, без дозволу власника, діючи таємно, здійснив крадіжку грошових коштів з банківської карти АТ «Ощадбанк» (рахунок ПА713314670000026204001109707), що належить ОСОБА_5 , шляхом зняття готівки з банкоматів АТ КБ «ПриватБанк», що розташовані в м. Карлівка а саме:
- 10.06.2025 року на загальну суму 10 000 грн. двома транзакціями по 5000 кожна з банкомату ПриватБанку за адресою вул. Першотравнева 1/6 в м. Карлівка. Полтавського району, Полтавської області;
- 11.06.2025 року на загальну суму 10 000 грн. двома транзакціями по 5000 кожна з банкомату ПриватБанку за адресою АДРЕСА_3 ;
- 12.06.2025 року на загальну суму 10 000 грн. двома транзакціями по 5000 кожна з банкомату ПриватБанку за адресою АДРЕСА_4 ;
- 13.06.2025 року на загальну суму 10 000 грн. двома транзакціями по 5000 кожна з банкомату ПриватБанку за адресою АДРЕСА_4 ;
- 14.06.2025 року на загальну суму 10 000 грн. двома транзакціями по 5000 кожна з банкомату ПриватБанку за адресою АДРЕСА_3 ;
- 17.06.2025 року на загальну суму 10 000 грн. двома транзакціями по 5000 кожна з банкомату ПриватБанку за адресою АДРЕСА_4 .
Своїми вищевказаними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.
Вчиняючи вищевказані дії, ОСОБА_4 усвідомлював їх протиправний характер та бажав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілій матеріальної шкоди, тобто діяв з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна.
За свої умисні дії, шо виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч.1 ст.357 КК України, визнав в повному обсязі та повністю підтвердив час, обставини та спосіб вчинення кримінальних правопорушень. У скоєному щиро розкаявся.
Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч.1 ст.357 КК України та призначити покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;
- за ч.1 ст. 357 КК України у виді у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Просив вирішити долю речових доказів.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти призначення покарання, зазначеного прокурором.
Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила покази обвинуваченого та не заперечувала проти призначення покарання, зазначеного прокурором.
На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений, потерпіла та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене обвинуваченому знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому, в умовах воєнного стану, та за ч.1 ст. 357 КК України, а саме викраденні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів кваліфіковане правильно.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставини, що обтяжують покарання, згідно 67 КК України, відсутні.
Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:
ОСОБА_4 є особою з інвалідністю ІІІ групи, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не судимий.
Згідно до висновків досудової доповіді у кримінальному провадженні, складеною Полтавським районним сектором №3 Філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній.
Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе.
Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, а саме ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином, а правопорушення передбачене ч.1 ст.357 КК України є проступком.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: його вік, соціальне становище, відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра, характеристику обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченої після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечних діянь, наявність судимостей за корисливі злочини, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції: ч. 4 ст. 185 та ч.1 ст.357 КК України без обрання запобіжного заходу.
Підстав застосування відносно ОСОБА_4 ст. 69 КК України суд не вбачає.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч.1 ст.357 КК України і призначити покарання
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
- за ч.1 ст. 357 КК України у виді у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід не обирати.
Речові докази - грошові кошти в сумі 18 500 грн., які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_5 , залишити потерпілій. Носій інформації-оптичний диск із відео файлами з камер відеоспостереження магазину ТОВ АТБ «маркет продукти 558» в кількості шість відеофайлів - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд ,протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1