Справа № 525/936/25
Провадження №2/525/508/2025 Р І Ш Е Н Н Я
29.10.2025 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Іваненко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Відповідач відповідно до Витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно №1751318253202 від 08.08.2025 є власницею газифікованого об'єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснював постачання природного газу на об'єкт відповідача на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим та публічним, а відповідач в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачу вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та в порядку, що визначені Договором. На умовах договору, позивач постачав природний газ, а відповідач отримувала його та використовувала для власних потреб, однак оплату за природний газ не проводила, внаслідок чого виникла заборгованість.
На підставі вищевикладеного, позивач просив суд стягти з відповідача суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) у розмірі 38732 грн. 05 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.
01.09.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 03.10.2025 (а.с. 23). У подальшому, розгляд справи відкладено на 29.10.2025, з поважних причин.
У судове засідання 29.10.2025 сторони повторно не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталися. Ухвалою суду від 29.10.2025 постановлено провести заочний розгляд справи.
Оскільки усі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власницею житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 7).
Відповідачем ОСОБА_1 по об'єкту, що знаходиться за вищевказаною адресою, у період з березня 2021 року по липень 2025 року (включно) здійснювалося споживанняприродногогазу, оплата не проводилася, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 38732 грн. 05 коп., що підтверджується довідкою «Фінансовий стан» (а.с. 11).
Позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( далі - НКРЕКП) № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ТОВ "АГРОСИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "МАРГАЗ", ТОВ "АГРО ГАЗ", ТОВ "ІНТРО ГАЗ", ТОВ "ПОДІЛЛЯГАЗПОСТАЧ", СП ПГНК, ТОВ "ВІЄНА КОНСАЛТ", ТОВ "НАФТОГАЗНАДРА", ТОВ "ГАЗ ТА НАФТОПРОДУКТИ", ТОВ "СТАТУС-ТРЕЙД", ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", ТОВ "АЛЬТАІР-ІНВЕСТ" та ТОВ "ТК ІНДУСТРІЯ» на території України.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), та ст. ст. 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, (далі - Договір), які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Для приєднання до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
Відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020 №917 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії».
Постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (абзац 14 пункту 5 розділу І Правил).
Постачальник останньої надії зобов'язаний протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника.
Відповідно до положень пункту 1 розділу VI Правил, постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від ЗО вересня 2015 № 2501 (далі - Типовий договір №2), який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 09.12.2021 №2471 «Про здійснення постачання природного газу побутовим споживачам на умовах базової річної пропозиції» відповідно до пункту 72 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок природного газу» зобов'язано ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам, які після набрання чинності цією постановою будуть включені до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, на умовах Типового договору, та базової річної пропозиції з дня початку постачання природного газу постачальником «останньої надії».
На виконання рішення Кризового комітету, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 26 лютого 2022 року № 87 «Про введення Кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації» та протоколу засідання Кризового комітету від 03 червня 2022 року № 1; відповідно до Національного плану дій, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 листопада 2015 року № 687, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2015 року за № 1458/27903; згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про ринок природного газу»; з урахуванням листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 03 червня 2022 року № 4521/16/7-22, Міністерством енергетики України було видано Наказ №198 від 08.06.2022, згідно якого наказано Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831, та базової річної пропозиції:
1) з 01 травня 2022 року - побутовим споживачам, яких на день набрання чинності цим наказом внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи;
2) з дня початку постачання природного газу постачальником «останньої надії» - побутовим споживачам, яких після набрання чинності цим наказом буде внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.
Оператором ГТС України було здійснено перенесення побутових споживачів постачальника "останньої надії" до Реєстру споживачів ТОВ "ГК " Нафтогаз України".
Таким чином, ОСОБА_1 приєдналася до договору постачання природного газу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» шляхом акцептування договору із Позивачем через факт споживання газу.
Виходячи з вищевикладеного, відсутність укладеного між сторонами письмового договору на постачання природного газу не є підставою для відмови судом у задоволені позивних вимог.
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні правові висновки викладені у Постанові ВСУ від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.
Позивач постачав природний газ відповідачу ОСОБА_1 , остання отримувала його та використовувала для власних потреб. Вартість використаного природного газу Відповідач зобов'язана була сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів.
Визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (АТ «Полтавагаз») згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2494 (далі - Кодекс ГРМ).
Відповідно пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 4.4. Типового Договору постачання природного газу побутовим споживачам, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів:
1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу;
2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період.
За змістом ст. ст. 319, 322 ЦК України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.
Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України.
Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Ураховуючи, що відповідач не оплачувалавартість спожитого природного газу, що свідчить про неналежне виконання своїх зобов'язань та порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений договором строк, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за спожитий природний газ у сумі 38732 грн. 05 коп. Доказів на спростування зазначеного вище відповідач суду не надала.
Судові витрати підлягають розподілу за правилами статті 141 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 128, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 38732 (тридцять вісім тисяч сімсот тридцять дві) гривні 05 копійок - заборгованість за спожитий природний газ та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок - судові витрати по справі.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», юридична адреса: 04116, вулиця Шолуденка, 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 40121452;
представник позивача: Рудницький Юлій Ігорович, РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002416 видане10.06.2022 Радою адвокатів Львівської області, адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 03.11.2025.
Суддя Я.В. Прасол