Справа № 760/3104/25
Провадження №2-а/524/133/25
03.11.2025 року
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:
головуючого судді - Ковальчук Т. М.
за участю секретаря судових засідань - Воблікової І. О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) № 23/01/2025/4 від 23 січня 2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки його притягнуто до відповідальності за неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою, яку він не отримував та за відсутності доказів направлення йому такої повістки.
Ухвалою від 09 жовтня 2025 року суду відкрив провадження у справі та вирішив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Належним чином повідомлений позивач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, у якій просив проводити розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив; причини неявки суду не повідомив; про розгляд справи повідомлений належним чином; правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи відповідно до статті 205 КАС України.
Вивчивши позовну заяву, додані до неї матеріали суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Встановлено, що постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № 23/01/2025/4 від 23 січня 2025 року на позивача накладено штраф в сумі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
За обставинами, викладеними в оскаржуваній постанові, встановлено, що 23 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 , під час перевірки документів якого було з'ясовано, що він у визначений законом термін не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП адміністративне правопорушення.
Законність та обґрунтованість зазначеної постанови є предметом спору у цій справі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 210-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
У частині третій статті 210-1 КУпАП встановлено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За правилами статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Під час мобілізації військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, зобов'язані з'являтися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
З аналізу наведеної норми вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до відповідальності за те, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою.
Натомість, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем була отримана повістка про виклик його до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що б свідчило про належне повідомлення позивача щодо дати та часу на який необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд зауважує, що позивач у позовній заяві зазначає про те, що відсутні докази направлення повістки за якою він викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому відповідач як суб'єкт владних повноважень відповідно до положень статті 77 КАС України зобов'язаний був надати докази в спростування зазначених доводів, зважаючи на те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на нього.
При цьому за умовами частини п'ятої статті 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Натомість, відповідач не надав до суду доказів направлення або вручення позивачу відповідної повістки.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зазначений обов'язок відповідач не виконав.
Зважаючи на те, що відповідач не довів того, що позивачем у встановленому законом порядку було отримано повістку із зазначенням у ній дати та часу на який позивачу необхідно було з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 23/01/2025/4 від 23 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Т. М. Ковальчук