вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/1083/25
381/2984/25
Ухвала
про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
03 листопада 2025 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого ВРЗЖЗО СВ Фастівського РУП ГУ НП України в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в кримінальному провадженні № 12025111310000485, внесеному до ЄРДР від 20.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
03.11.2025 до Фастівського міськрайонного суду Київського області надійшло клопотання старшого слідчого ВРЗЖЗО СВ Фастівського РУП ГУ НП України в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором ОСОБА_3 , про застосування в кримінальному провадженні № 12025111310000485 до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Клопотання обґрунтовано тим, що 08.03.2025 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у компанії близьких осіб святкували Міжнародний жіночий день.
У цей час, ОСОБА_7 , прийшов за адресою: АДРЕСА_2 , до своєї знайомої ОСОБА_8 , у якої будинок поділений на дві частини та має суміжний двір із матір'ю ОСОБА_5 .
Перебуваючи за вищевказаною адресою, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , стався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Після якого обидва покинули територію домоволодінь та направились до продуктового магазину «Продукти», що розташований по вулиці Героїв України у м. Фастові Київська область. Поруч із магазином між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 продовжився словесний конфлікт, що перетворився у бійку, в ході якої ОСОБА_7 заподіяв один удар в обличчя ОСОБА_5 , від якого останній впав на землю, після чого піднявшись пішов до свого місця проживання, а ОСОБА_7 пішов в сторону магазину «Продукти».
Після отримання зазначених тілесних ушкоджень, у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 умисних тілесних ушкоджень.
Відразу після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, керуючись мотивом, що ґрунтувався на раптово виниклих неприязних відносинах, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, не маючи умислу на позбавлення його життя, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_5 покинув територію домоволодіння, та надалі неподалік магазину «Продукти», який знаходиться за адресою: вул. Героїв України, 68, м. Фастів Київської області, наздогнав ОСОБА_7 та заподіяв йому один удар гострим(и) предметом(и), з властивостями колото-ріжучого, ззаду в шию справа, чим спричинив проникаюче сліпе колото-різане поранення шиї справа з ушкодженням спинного мозку і субдуральними нашаруваннями праворуч, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а також один удар гострого(их) предмету(ів) з властивостями ріжучого(их) в область обличчя справа, чим спричинив різану рану на обличчі справа і поверхневу рану на щоці справа, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що причинили короткочасний розлад здоров'я.
Окрім цього, у ОСОБА_7 встановлені наступні тілесні ушкодження: закрита внутрішньочерепна травма, струс головного мозку, що виникла в результаті дії тупого(их) предмета(ів) і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
30.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Враховуючи наведене обґрунтування, сторона обвинувачення просила застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу справ, клопотання передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні слідча, прокурор підтримали доводи, викладені в клопотанні та стверджували, що продовжують існувати ризик переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, ризик вчинення нових злочинів, з огляду на поведінку підозрюваного та відсутність у нього легальних джерел доходу, а також ризик ймовірного впливу та свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні підозрюваний, захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, додатково пояснили, що підозрюваний не заперечує своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, механізму та способу заподіяння тілесних ушкоджень, при цьому, підозрюваний дає дещо відмінні пояснення щодо мотивів вчинення діяння, однак в цілому винним себе визнає.
Підозрюваний вказав, що зараз проходить стажування та бажає офіційно працевлаштуватись, раніше до кримінальної відповідальності притягнутим не був, зазначив, що застосування цілодобового домашнього арешту за місцем його мешкання призведе до неможливості отримання ним доходів і забезпечення засобів для існування.
Заслухавши позиції учасників судового засідання, слідчий суддя вважає за необхідне заявлене клопотання задовольнити частково.
Приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне навести наступне правове обґрунтування.
Так, згідно приписів частини 1, пункту 9 частини 2 статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Запобіжні заходи є окремим видом заходів забезпечення кримінального провадження.
За змістом вимог, передбачених частиною 1 статті 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів частини 3 цієї статті, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно приписів частини 3 статті 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно приписів частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно приписів частини 2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В частині 1 статті 178 КПК України наведений перелік обставин, які підлягають правовій оцінці під час вирішення питання обрання запобіжного заходу. Цей перелік не є вичерпним.
Серед вказаних обставин:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Зміст процитованих вище правових норм, свідчить про те, що для застосування запобіжного заходу необхідним є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення особою, щодо якої планується застосувати запобіжний захід, існування ризиків незаконного перешкоджання підозрюваним здійсненню кримінального провадження, а також аналізу сукупності обставин, що свідчать про необхідність і пропорційність застосування конкретного виду запобіжного заходу.
При цьому, поняття «обґрунтованої підозри» не розкрито в національному законодавстві, тому для оцінки та аналізу обґрунтованої підозри мають використовуватися висновки, викладені в практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно приписів частини 2 цієї статті, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно приписів частини 6 цієї статті, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.
В аспекті приписів статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є втручання в гарантовані Конвенцією право на свободу та особисту недоторканість, тому для застосування такого втручання повинна існувати передбачена законом підстава, воно повинно мати легітимну мету та відповідати рівню достатності і пропорційності, що його виправдовує.
При цьому, зміст клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додані до нього документи свідчать про те, що існують достатні ознаки вчинення кримінального правопорушення та достатній рівень розумної підозри у причетності особи, до якої має бути застосованим запобіжний захід, до вчинення цього кримінального правопорушення.
Зокрема, досліджені в судовому засіданні письмові матеріали свідчать про те, що вчинено діяння, яке може бути кваліфікованим, як злочин, а також про ймовірну причетність ОСОБА_5 до вчиненого діяння.
На думку слідчого судді, для цілей застосування запобіжного заходу, підозра щодо ОСОБА_5 є обґрунтованою та підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами, зокрема, протоколом огляду місця події від 08.03.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.03.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 21.03.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 20.03.2025; протокол огляду та перегляду відеозапису від 27.03.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 09.05.2025; висновком судово-медичної експертизи № 64/д від 08.10.2025; протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого від 13.10.2025; висновком судово-медичної експертизи № 83/д/54/д; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 31.10.2025; іншими матеріалами кримінального провадження, що свідчать про існування достатніх підстав для висновку про вчинення злочину та ймовірну причетність ОСОБА_5 до його вчинення.
Також слідчий суддя вважає доведеним, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого.
Ймовірність існування ризиків переховування та впливу на свідків і потерпілого в даному випадку обумовлена відомостями про характер вчиненого діяння, що є злочином, вчиненим із застосуванням насильства, та тяжкістю покарання, що може бути застосованим до підозрюваного у випадку доведеності його вини. Крім того, підозрюваному відомі анкетні дані свідків і потерпілого, які зазначені в протоколах допитів зазначених осіб, які також були долучені до клопотання про застосування запобіжного заходу і, відповідно, вручені підозрюваному.
Разом із тим, слідчий суддя враховує позитивну характеристику підозрюваного за місцем проживання, його намагання влаштуватися на роботу і проходження ним строку випробування на новому робочому місці станом на дату розгляду клопотання.
Слідчий суддя критично ставиться до посилань ініціатора клопотання про існування ризиків вчинення нових кримінальних правопорушень і враховує, що інкримінований злочин вчинений у зв'язку із виникненням неприязних відносин підозрюваного і потерпілого, не відноситься до кримінальних правопорушень у сфері власності і об'єктивно не обумовлений способом життя підозрюваного, його моральними переконаннями та бажанням отримати неправомірну вигоду. Тому, слідчий суддя вважає, що в цьому випадку посилання на існування зазначеного ризику є не мотивованими припущеннями, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Отже, за встановлених обставин, застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту спричинить надмірне та невиправдане втручання у права та законні інтереси підозрюваного.
Тому, з урахуванням наведених вище аргументів, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби є законним та відповідає легітимній меті у вигляді досягнення цілей кримінального провадження на стадії досудового розслідування.
На думку слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризикам, наведеним в клопотанні, про що аргументовано зазначено слідчим в клопотанні про застосування запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, для забезпечення пропорційності застосованого запобіжного заходу, слідчий суддя, враховуючи тяжкість ймовірного покарання, дані, що характеризують особу підозрюваного, зокрема, відсутність постійного місця роботи, але вчинення ним дій для подальшого працевлаштування, міцність соціальних зв'язків, вважає, що домашній арешт у нічний час, тривалістю в два місяця зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, убезпечить від ризиків, що були наведені в клопотанні про застосування запобіжного заходу і підтверджені в судовому засіданні, та не призведе до невиправданих обмежень в житті підозрюваного.
Також, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, встановлено необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 наступних процесуальних обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: - не відлучатися із населеного пункту, в якому він на даний час проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Строк дії вказаних процесуальних обов'язків - два місяці від дати постановлення ухвали.
З урахуванням викладеного, керуючись приписами статті 131, 132, 176, 177, 181, 194 КПК України, -
Постановив:
Клопотання старшого слідчого ВРЗЖЗО СВ Фастівського РУП ГУ НП України в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в кримінальному провадженні № 12025111310000485, внесеному до ЄРДР від 20.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити частково.
Застосувати в кримінальному провадженні № 12025111310000485 до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Велика Офірна Фастівського району Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, строком на 2 місяці, до 03 січня 2026 року, заборонивши йому з 22.00 до 6.00 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місці, до 03 січня 2026 року, крім випадків необхідності отримання невідкладеної медичної допомоги чи для забезпечення заходів особистої безпеки, в тому числі під час повітряних тривог.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.
У відповідності до частини 5 статті 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він на даний час проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному, що в період дії запобіжного заходу працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Строк дії процесуальних обов'язків - два місяці, до 03.01.2026.
Примірник ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту передати до Фастівського РУП ГУ НП в Київській області.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу може бути оскарженою до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Повний тест ухвали складено та проголошено 04 листопада 2025 року о 13 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1