Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2455/25
Провадження № 2-о/376/154/2025
23 вересня 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Коваленка О.М.
за участю секретаря - Щур Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.
У встановлений законом порядок, після смерті ОСОБА_3 , заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері йому було відмовлено та надано роз'яснення про необхідність підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Померла ОСОБА_3 є матір'ю заявника, однак у свідоцтві про народження його прізвище записано як ОСОБА_4 , паспорт виданий на прізвище ОСОБА_5 , а матір'ю записана - ОСОБА_3 ,.
Таким чином, у зв'язку з цим, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 .
Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12.12.1960, виданим с. Пустоварівка Сквирського району Київської області.
ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом та має намір прийняти спадщину після смерті матері.
Встановлення факту родинних відносин має для нього юридичне значення, оскільки надає право на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, у якій зазначив, що заявлені вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу у його відсутність.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про день розгляду справи повідомлена належно, надала до суду заяву, у якій вимоги ОСОБА_1 визнає повністю та просить розглянути справу у її відсутність.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною першою ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У силу ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Суд установив, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.12.1960, виданим с. Пустоварівка Сквирського району Київської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матір'ю записана ОСОБА_3 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати заявника ОСОБА_3 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.03.2025 (а.с. 8).
Заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, проте оформити не може, оскільки у свідоцтві про його народження серії НОМЕР_1 від 12.12.1960 записано прізвище матері - ОСОБА_4 . Також у свідоцтві про народження прізвище заявника записано як ОСОБА_4 , а паспорт виданий на прізвище ОСОБА_5 .
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає право на прийняття спадщини та для оформлення спадкових прав.
Враховуючи, що обставини, на які посилалася заявник, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи і його вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задоволити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 89, 95, 263-265, 268, 294, 315, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 30 днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.М. Коваленко