Справа № 372/3804/25
Провадження 2-1915/25
ухвала
Іменем України
04 листопада 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря Куник О.В., позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконної бездіяльності та звільнення від повноважень опікуна, третя особа - ОСОБА_6 ,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Органу опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконної бездіяльності та звільнення від повноважень опікуна, третя особа - ОСОБА_6 , в якому просив:
- Визнати незаконною бездіяльність органу опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області в частині нереагування на відомості про невиконання ОСОБА_3 обов'язків опікуна ОСОБА_7 ним прав підопічного, які були викладені в заяві опікуна ОСОБА_1 від 25.06.2025 року;
- Визнати зловживанням правами опікуна дії та бездіяльність ОСОБА_3 , які полягають у його відмові без розумної причини від продажу підопічним ОСОБА_7 бази відпочинку АІСТ» за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки за кадастровим № 3223151000:04:076:1001, на якій вона розташована, у його відмові без розумної причини від проведення розподілу прибутку ТОВ “Українські джерела» та виплаті дивідендів його підопічному ОСОБА_7 та у його відмові без розумної причини від участі у щомісячних витратах на утримання підопічного ОСОБА_7 та здійснення догляду за ним.
- Звільнити ОСОБА_3 від обов'язків опікуна ОСОБА_7 .
У судовому засіданні поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльність органу опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області в частині нереагування на відомості про невиконання ОСОБА_3 обов'язків опікуна ОСОБА_7 ним прав підопічного, які були викладені в заяві опікуна ОСОБА_1 від 25.06.2025 року.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина 1 статті 2 КАС України).
Згідно із ст. 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Верховний Суд у справі № 200/4863/23 від 23 липня 2025 року, розглядаючи питання щодо предметної підсудності вказаної справи адміністративному суду констатував:
«П.38 Бездіяльність, яка полягає у неухваленні рішення за результатами розгляду заяви, підлягає оскарженню до адміністративного суду як публічно-правовий спір відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України.
39. Орган опіки та піклування не має права уникати ухвалення рішення, які належать до його повноважень відповідно до Порядку № 866 та Сімейного кодексу України. 40.Невчинення передбачених законом дій у встановленому порядку кваліфікується як протиправна бездіяльність відповідно до статті 2 КАС України.Така поведінка порушує право заявника на ефективний адміністративний розгляд, а також суперечить законним інтересам дитини, яка має право на визначеність свого місця проживання та належний рівень захисту.41.Враховуючи вищенаведені обставини, Суд дійшов висновку, що спір, предметом якого є визнання протиправною бездіяльності органу опіки та піклування щодо неприйняття рішення за заявою про визначення місця проживання малолітньої дитини, належить до компетенції адміністративних судів.»
У цьому спорі одним із відповідачів є Орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, який здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, а тому має статус суб'єкта владних повноважень щодо встановлення опікунства, позивач, в свою чергу, оскаржує саме бездіяльність цього органу, яка полягала у неприйнятті рішення за заявою про звільнення від статусу опікуна. Отже, спір в цій справі є подібний за характером правовідносин зі спором, який виник в справі № 200/4863/23, тому належить до компетенції адміністративного суду.
Щодо позовних вимог про звільнення ОСОБА_3 від обов'язків опікуна ОСОБА_7 та визнання зловживанням правами опікуна дії та бездіяльність ОСОБА_3 , суд зазначає таке.
Визначальним є застосування п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким кожному гарантується право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
А Європейський суд з прав людини в контексті дотримання конвенційного принципу «суду, встановленого законом» дотримується позиції, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування «суду», а й на склад колегії в кожній справі.
У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи в судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (ч. 2 ст. 34 ЦПК України).
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
ОП КЦС ВС зазначила, що законодавець поряд із загальним правилом про одноособовий розгляд цивільних справ у суді першої інстанції передбачив особливі правила формування складу суду для розгляду певних категорій справ окремого провадження, зокрема щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, а саме у складі одного судді і двох присяжних.
При цьому встановлення опіки і призначення опікуна, як і питання зміни чи звільнення опікуна, є похідними у справах про визнання особи недієздатною, а їх вирішення в наступному судовому процесі після вирішення питання про недієздатність фізичної особи не свідчить про те, що вони стосуються окремого факту, а є наслідком вирішення питання про недієздатність.
З огляду на викладене ОП КЦС ВС виснувала, що вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміну опікуна або співопікуна, звільнення від повноважень опікуна, які вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних.
Таким чином, дана вимога не підлягає розгляду у порядку позовного провадження, а може бути розглянута у порядку окремого провадження колегіально у складі головуючого судді та двох присяжних.
Відповідно до ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки ЦПК України не містить прямої норми, яка регламентує дії суду в разі, коли той, розглядаючи справу в позовному провадженні, прийде до переконання про розгляд справи в окремому провадженні, суд вважає застосовним за аналогією закону статтю 255 ЦПК України. В протилежному випадку, справа буде вирішена неповноважним складом суду, що матиме своїм наслідком безумовне скасування судового рішення за ч. 3 ст. 376 ЦПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі та необхідності роз'яснити позивачу його право звернутись до суду із відповідними позовними вимогами у порядку адміністративного судочинства та із заявою у порядку окремого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 256, 259-261, 353 ЦПК України, суд,
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконної бездіяльності та звільнення від повноважень опікуна, третя особа - ОСОБА_6 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.В.Висоцька