Єдиний унікальний № 371/1777/25
Номер провадження № 3/371/693/25
"03" листопада 2025 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Іванівка Богуславського району Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не надано,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,
17.10.2025 о 17-50 год на а/д Київ-Знам'янка, 108 км ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Opel д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, оскільки його не отримував. Правопорушення вчинено повторно протягом року за ч.2 ст.126 КУпАП серії ЕНА 5958700 від 17.10.2025, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, в зв'язку з тяжким матеріальним становищем просив розстрочити суму штрафу, про що подав заяву.
Заслухавши правопорушника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фото-зйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.ст. 251, 252 КУпАП).
Відповідно до п.2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина правопорушника у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується також і сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містить:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №486207 від 17.10.2025 за ч.5 ст.126 КУпАП;
-письмові пояснення ОСОБА_1 від 17.10.2025;
-постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5959137 від 17.10.2025;
-формою вивода, якою встановлено, що 17.10.2025 відносно ОСОБА_1 винесено постанову ЕНА №5958700 за ч.2 ст.126 КУпАП;
-відеозаписом та іншими матеріалами справи.
Оцінивши зазначені докази в їхній сукупності суд вважає доведеним те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. Цей захід є відтворенням головної запобіжної мети цього етапу, а саме: запобігання вчиненню правопорушень з боку самого порушника, а також застереження інших осіб від вчинення адміністративних правопорушень на прикладі порушника, утримання їх від можливості вчинення подібних протиправних діянь.
Суд зауважує, що адміністративне стягнення є лише способом для виправлення протиправної поведінки особи і запобігання вчинення нових порушень.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд приймає до уваги те, що згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Згідно бази з ІПНП, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія відповідної категорії, що підтверджується довідкою, виданою інспектором СРПП відділу поліції №2. В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для застосування додаткового стягнення, передбаченого санкцією закону про адміністративну відповідальність, у виді оплатного вилучення керованого транспортного засобу, суд вбачає за недоцільне застосовувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку, що до порушника слід застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
У відповідності до ст.304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно ч.2 ст.301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 щодо якого відсутні відомості про його дохід, а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та якій в свою чергу є достатньо великим в порівнянні встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, у зв'язку з чим приходить до висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 40 800, 00 грн одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, тому суд на підставі ч.2 ст.301 КУпАП, приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає до задоволення та вважає за можливе розстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати рівними частинами строком на три місяці.
Згідно ст.303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, розмір якого встановлено законом.
Керуючись ч.5 ст.126, ст.ст.283-285 КУпАП -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень (сорок тисяч вісімсот грн) в дохід держави, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Клопотання ОСОБА_1 про розстрочення суми сплати штрафу - задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 , сплату суми штрафу у розмірі 40 800, 00 гривень, строком на 3 (три) місяці зі сплатою штрафу щомісячно, протягом трьох місяців рівними частинами по 13 600, 00 (тринадцять тисяч шістсот) гривень, починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Постанова в частині розстрочення суми штрафу оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605, 60 гривень. Судовий збір перераховувати на номер ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.
Суддя М.О. Кириленко