Справа № 369/10930/24
Провадження № 2-ві/369/50/25
03 листопада 2025 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мороз Світлани Сергіївни про відвід головуючого судді Янченка А.В. від участі у розгляді цивільної справи № 369/10930/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожець Оксана Олександрівна про визнання недійсним договору та про відновлення становища, яке існувало до порушення, -
у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/10930/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожець Оксана Олександрівна про визнання недійсним договору та про відновлення становища, яке існувало до порушення.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2025 року відвід, заявлений головуючому судді Янченку А.В. у вказаній справі, визнаний необґрунтованим, питання про відвід судді Янченка А.В. передано для її вирішення іншому судді у відповідності до вимог ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 року вирішення питання про відвід судді Янченко А.В. передано судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М.
Заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мороз Світлани Сергіївни про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В. мотивована тим, що відповідач ОСОБА_1 вважає, що в даній справі існують об'єктивні сумніви в неупередженості та об'єктивності судді, які обґрунтовуються у завчасному, на переконання відповідача Лимаренка О.В., визначенні судді з результатами розгляду даної справи, що підтверджується таким.
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувало дві цивільні справи, а саме: цивільна справа № 369/10927/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та за участі приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича і приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кондратенко Юлії Володимирівни про визнання недійсним договору та про відновлення становища, яке існувало до порушення; та дана цивільна справа № 369/10930/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та за участі приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича і приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожець Оксани Олександрівни про визнання недійсним договору та про відновлення становища, яке існувало до порушення. Вищезазначені справи є фактично подібними за своїми обставинами, суб'єктним складом, нормативним обґрунтуванням позовних вимог та предметом позову. Обидві справи мають тотожний предмет спору - визнання недійсним договору та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відмінність вказаних справ виражається лише у конкретному правочині, який позивач просить суд визнати недійсним, а саме: у цивільній справі № 369/10927/24 позивач просив суд визнати недійсним Договір дарування квартири від 23.06.2021 року, який посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кондратенко Юлією Володимирівною та який зареєстрований в реєстрі за № 1843, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та стосувався кв. АДРЕСА_1 ; у цивільній справі № 369/10930/24 позивач просив суд визнати недійсним Договір дарування квартири від 22.06.2021 року, який посвідчений приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожень Оксаною Олександрівною та який зареєстрований в реєстрі за № 772, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та стосувався кв. АДРЕСА_2 . Позовні заяви у справі № 369/10927/24 та у справі № 369/10930/24 є тотожними за своїм змістом. В обох позовних заявах в якості обґрунтування підстав для визнання правочину недійсним позивач вказує, що оспорювані правочини мають ознаки фраудаторності, оскільки вчинені з метою зміни майнового стану боржника задля унеможливлення звернення стягнення на таке майно в ході примусового виконання рішення про стягнення коштів. Так, у рішенні по справі № 369/10927/24, що ухвалене під головуванням судді Янченка А.В. зазначено: «Тому сукупність наведених вище обставин доводить той факт, що ОСОБА_1 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду/правам позивача, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором (позивачем) на його майно як боржника, а саме на квартиру АДРЕСА_3 та на квартиру АДРЕСА_4 .» (абз. 2 ст. 16 рішення, копія якого додається). Крім цього, у вказаному судовому рішенні також зазначено: «Також після відчуження двох квартир (квартири АДРЕСА_4 та квартири АДРЕСА_3 ), які належали ОСОБА_1 , у останнього, як боржника, станом на час відкриття виконавчого провадження № 68365450 відсутнє інше майно, за рахунок якого він може повністю погасити свої грошові зобов'язання перед кредитором тобто позивачем, що підтверджується інформацією, яку було надано приватним виконавцем Недоступом Д.М. у своєму листі від24.04.2024 року.» (абз. 8 ст. 15 рішення).
Також, суд в рішенні по справі № 369/10927/24 зазначив: «Наведені вище обставини свідчать про спланованість дій з боку ОСОБА_1 щодо відчуження зазначених квартир, за рахунок яких можна б було отримати задоволення вимоги кредитора, позивача по даній справі, з примусового виконання рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від по цивільній справі № 712/2801/21 від 11.11.2021 року.» (абз. 1 ст. 16 рішення). Тобто суд у вказаному рішенні надав оцінку як правочину, який був предметом розгляду справи № 369/10927/24 так і правочину, що є предметом розгляду даної цивільної справи - 369/10930/24 та фактично констатував у рішенні від 06 жовтня 2025 року фраудаторність правочину, визнання недійсним якого є предметом розгляду даної справи.
Згідно ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Положеннями ст.36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Стаття 6 ЄСПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄСПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
Крім наведених об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П'єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу"); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об'єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
З системного аналізу вказаних положень вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
У сторони можуть виникати сумніви в упередженості та об'єктивності судді лише в зв'язку із наявністю сформованої суспільної думки про факт недовіри до суду як суспільного явища, однак суддя повинен керуватися виключно законом, відновлювати довіру до суду, та, в разі подання заяви про відвід, вирішити його, виходячи з оцінки підстав відводу, яким оперує сторона, а не задовольняти його лише за умови наявності необґрунтованих сумнів та з метою уникнення оскарження рішення в подальшому.
Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні. Відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За таких обставин, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді Янченка А.В. при розгляді даної цивільної справи.
Вказані заявником доводи свідчать про його незгоду з прийнятими суддею процесуальним рішенням, проте не містять будь-яких відомостей про наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, що не є підставою для відводу судді.
Даних, які б свідчили, що відповідні процесуальні дії приймались суддею Янченко А.В. саме тому, що останній відчував упереджене ставлення до тих чи інших учасників провадження, суду не надано.
Твердження заявника про упередженість судді об'єктивно не підтверджуються, а містять лише суб'єктивну, власну оцінку заявника діям судді.
Призначення та проведення судових засідань, оцінка доказів, долучення доказів, вирішення клопотань в ході судового розгляду є процесуальною діяльністю головуючого у справі та у разі порушення цієї діяльності може бути приводом для апеляційного оскарження рішення, яке буде ухвалено суддею в нарадчій кімнаті, а тому зазначені доводи заявника не є підставами для відводу судді в розумінні ст. 36 ЦПК України.
Розглянувши питання про відвід судді Янченка А.В. в порядку, визначеному ст. 40 ЦПК України, дослідивши докази, суд вважає, що заявлений відвід судді Янченку А.В. задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суддя
у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мороз Світлани Сергіївни про відвід головуючого судді Янченка А.В. від участі у розгляді цивільної справи № 369/10930/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожець Оксана Олександрівна про визнання недійсним договору та про відновлення становища, яке існувало до порушення, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - О.М. Лапченко