Головуючий І інстанції: Тітов О.М.
04 листопада 2025 р. Справа № 520/30717/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025, по справі № 520/30717/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з обмеженням максимальним розміром з 01.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії, обчислену у розмірі 80% грошового забезпечення, та її виплату, починаючи з 01.09.2023, без обмеження її максимальним розміром.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром з 01.09.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.09.2023, без обмеження її максимальним розміром.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції у зазначеній частині, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що предметом спору у даному випадку є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, обчислену у розмірі 80% грошового забезпечення, та її виплату, починаючи з 01.09.2023, без обмеження її максимальним розміром. При цьому, позовні вимоги щодо розрахунку пенсії, виходячи з 80% грошового забезпечення, у задоволенні яких відмовлено судом першої інстанції, позивачем не заявлялось. У зв'язку з чим, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а саме:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з обмеженням максимальним розміром з 01.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії, обчислену у розмірі 80% грошового забезпечення, та її виплату, починаючи з 01.09.2023, без обмеження її максимальним розміром.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 отримує пенсію передбачену Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, деяких інших осіб».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 у справі № 520/9132/23 pобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №ФХ 115414 від 14.01.2022 року, з урахуванням виплачених сум.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач не погодився із проведеним пенсійним органом перерахунком пенсії, за наслідками якого, зокрема, з 01.09.2023 підсумок пенсії становить - 26918,95 грн. та внаслідок обмеження граничного розміру пенсії, призначеного на підставі Закону № 2262-ХІІ десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, остаточний розмір склав 23610,00 грн.
На звернення позивача від 10.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 31.07.2024 повідомило, що оскільки рішенням суду зобов'язань щодо виплати пенсії без обмежень її максимальним розміром на нього не покладено, підсумок пенсії встановлено в межах максимального розміру і він не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 16.09.2024 відмовило у перерахунку пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, оскільки рішенням суду зобов'язань щодо виплати пенсії без обмежень її максимальним розміром на нього не покладено, підсумок пенсії встановлено в межах максимального розміру і підстави для перерахунку без обмежень її максимальним розміром відсутні.
Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення саме Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції зазначав, що вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача із розрахунку 80% від суми грошового забезпечення, є передчасною.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, доводи апеляційної скарги зводяться до твердження позивача про те, що ним не заявлялись позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії, виходячи із 80% грошового забезпечення, з огляду на що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні таких вимог через їх передчасність є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 5 КАС України визначені відповідні способи захисту порушених прав при зверненні до суду. Водночас, наведений перелік не є вичерпним, оскільки це прямо випливає з положень частини другої статті 5 КАС України, яка вказує на те, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У той же час, ч. 3 ст. 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Слід зазначити, що позовна заява має свою структуру та складається зі вступної, описової, мотивувальної та прохальної частин.
Безпосередній виклад позовних вимог містить саме прохальна частина позовної заяви.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з обмеженням максимальним розміром з 01.09.2023, зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії, обчислену у розмірі 80% грошового забезпечення, та її виплату, починаючи з 01.09.2023, без обмеження її максимальним розміром.
Отже, сформулювавши вимоги до суду та обравши спосіб захисту свого порушеного права, позивач фактично просив зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснювати нарахування і виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром та виходячи із обчислення її у розмірі 80% грошового забезпечення.
Таким чином, дослідивши конкретний виклад ОСОБА_1 позовних вимог, колегія суддів не погоджується із доводами позивача про те, що під час розгляду даної справи суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, виклавши висновки щодо нарахування та виплати спірної пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення.
Разом з тим, доводів стосовно висновків суду по суті вказаної частини позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії, виходячи з 80% грошового забезпечення, та їх передчасності апелянтом не наведено.
Водночас, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в цій частині, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Отже, наведена частина позовних вимог звернена на майбутнє, а тому права позивача в цій частині на момент звернення до суду із даним позовом не є порушеними.
Такі вимоги є передчасними та є захистом прав позивача на майбутнє, чого приписами Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається, а тому не підлягають задоволенню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 по справі № 520/30717/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло