04 листопада 2025 р. Справа № 520/14550/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 р. (ухвалене суддею Лук'яненко М.О.) по справі № 520/14550/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС"
до Харківської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЙР ПАТС» (в подальшому - ТОВ «СПЕЙР ПАТС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000097/2 від 03.03.2025 р.; № UA807000/2025/000075/2 від 13.02.2025 р.; № UA807000/2025/000049/2 від 31.01.2025 р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 р. позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України (в подальшому - МК України), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «СПЕЙР ПАТС» здійснює діяльність з імпорту товарів, зокрема, з Китаю та подальшим оптовим продажем цих товарів в Україні. Поставки товарів здійснюються за прямими контрактами з виробниками товарів на умовах поставки FOB та розмитнюються в різних регіонах України, здебільшого у м. Харків, так як, підприємство орендує в м. Харків складські приміщення за адресою: 61040, м. Харків, вул. Беркоса, 86-А, а саме: контракт № SP-02 від 16.08.2023 р., укладений між позивачем (покупець) та ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD (Китай) (продавець); контракт № SP-08 від 16.09.2023 р., укладений між позивачем (покупець) та RUIAN WANRUN AUTO&MOTORCYCLE PARTS CO.,LTD (Китай) (продавець); контракт № SP-85 від 10.10.2023 р., укладений між позивачем (покупець) та NINGBO ZHIHAO СAR ACCESSORIES CO., LTD (Китай) (продавець).
Декларантом позивача подано до Харківської митниці держмитслужби ЕМД 25UA807200002915U1 від 03.03.2025 р. та наступні документи: пакувальний лист б/н від 04.12.2024 р.; рахунок-фактура (iнвойс) SNA240815HS-1 від 04.12.2024 р.; коносамент SZX24110140D від 08.12.2024 р.; автотранспортна накладна 17924D від 27.02.2025 р.; декларацiя про походження товару SNA240815HS-1 від 04.12.2024 р.; рахунок-фактура про надання TG240225006 від 24.02.2025 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 17924.4 від 24.02.2025 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 1 від 04.12.2024 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. 7 від 04.12.2024 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) SP-08 від 16.08.2023 р.; договір про надання послуг митного брокера 20/09-23 від 20.09.2023 р.; договір (контракт) про перевезення 16.08.2023/1200-1 ОД від 16.08.2023 р.; заява декларанта від 03.03.2025 р.; інші некласифіковані документи Заявка №214 від 04.12.2024 р.; інші некласифіковані документи Тех.опис від 03.03.2025 р.; митна декларація, за якою було відмовлено 25UA807200002915U1 від 03.03.2025 р.; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA807200002915U1 від 03.03.2025 р.
Митним органом декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання наступних документів: виписки з бухгалтерської документації; транспортно-експедиційних рахунків, рахунків експедиційних витрат, заявки перевезення, договори, рахунки збереження товарів в місце призначення, рахунки завантаження-розвантаження контейнера/товару, портові збори тощо. каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копії митної декларації країни відправлення (походження) з перекладом; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 р. № 476. В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006».
Листом ТОВ «СПЕЙР ПАТС» № 03/03 від 03.03.2025 р. відповідача повідомлено про неможливість надання запитуваних документів.
Митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000097/2 від 03.03.2025 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № Картка UA807200/2025/000109 від 03.03.2025 р.
13.02.2025 р. позивачем до митного органу подано ЕМД 25UA807200001980U4 та наступні документи: пакувальний лист LZ240917 від 04.12.2024 р.; рахунок-фактура (iнвойс) LZ240917 від 04.12.2024 р.; коносамент SZX24110291F від 12.12.2024 р.; автотранспортну накладну 221670 від 11.02.2025 р.; декларацію про походження товару LZ240917 від 04.12.2024 р.; рахунок-фактура TG060225013 від 06.02.2025 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 18121.6 від 06.02.2025 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод.угода б/н від 04.12.2024 р.; специфікацію № 6 від 04.12.2024 р.; зовнішньоекономічний договір SP-85 від 10.10.2023 р.; договір про надання послуг митного брокера 20/09-23 від 20.09.2023 р.; договір (контракт) про перевезення 16.08.2023/1200-1ОД від 16.08.2023 р.; заява декларанта від 13.02.2025 р.; інші некласифіковані документи Технічний опис від 13.02.2025 р.; митна декларація, 25UA807200001980U4 від 13.02.2025 р.
13.02.2025 р. декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання наступних документів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 р. № 476.; Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР АСМО «Інспектор» запропоновано надати інформацію про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.
Листом ТОВ «СПЕЙР ПАТС» № 13/02 від 13.02.2025 р. відповідача повідомлено про неможливість запитуваних документів.
Митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000075/2 від 13.02.2025 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000083 від 13.02.2025 р.
ТОВ "СПЕЙР ПАТС" подано до Харківської митниці держмитслужби ЕМД 25UA807200001306U9 від 31.01.2025 р. та наступні документи: пакувальний лист GJ123020240918 від 02.12.2024 р.; рахунок-фактура (iнвойс) GJ123020240918 від 02.12.2024 р.; коносамент (Bill of lading) SZX24110439A від 08.12.2024 р.; автотранспортна накладна 18126/1 28.01.2025 р.; сертифiкат про походження товару 24С3303А2918/50034 від 18.12.2024 р.; рахунок-фактура TG280125014 від від 28.01.2025 р.; банківський платіжний документ, 255 від 29.01.2025 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 18126.1 від 28.01.2025 р. Специфікацію № 6 від 02.12.2024 р.; зовнішньоекономічний договір SP-02 від 16.08.2023 р.; договір про надання послуг митного брокера 20/09-23 від 20.09.2023 р.; договір (контракт) про перевезення 08.04.2021/185ОД-П від 08.04.2021 р.; договір (контракт) про перевезення 16.08.2023/1200-1 ОД від 16.08.2023 р.; заява декларанта від 31.01.2025 р.; інші некласифіковані документи Заявка № 195 від 04.12.2024 р.; інші некласифіковані документи - Технічний опис від 31.01.2025 р.; копія митної декларації країни відправлення 310120240514871816 від 06.12.2024 р.; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA807200001306U9 від 31.01.2025 р.
31.01.2025 р. декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання наступних документів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476.; Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо; надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.
Листом ТОВ «СПЕЙР ПАТС» 31/01 від 31.01.2025 р. відповідача повідомлено про неможливість запитуваних документів.
Митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000049/2 від 31.01.2025 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000055 від 31.01.2025 р.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржувані рішення прийняті митним органом на підставі наступного: спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР та наявність у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше; подані декларантом до митного оформлення документи, відповідно до частини другої статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним/подібним товаром по даному підприємству; декларантом, не надано цінової інформації щодо вартості товару, зокрема відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; наявні розбіжності в експортній митній декларації та документах поданих до митного оформлення; коносамент від 12.12.2024 р. № SZX24110291F та № SZX24110140D від 08.12.2024 не містять підпису уповноваженої особи перевізника (капітана, судноплавного агента), що може свідчити про нечинність такого коносаменту; відсутні договори щодо морського перевезення згідно з коносаментом №SZX24110140D від 08.12.2024 р. та з коносаментом від 12.12.2024 р. № SZX24110291F; декларантом не заповнена графа 4 ДМВ, що суперечить вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599; позивачем не доведено правильність розподілу транспортних витрат за межами митної території України та відсутня калькуляція транспортних витрат; у зовнішньоекономічному договорі від 10.10.2023 р. № SP-85 та в специфікації № 6 до цього договору підпис директора ТОВ "СПЕЙР ПАТС" не співпадають; зовнішньоекономічний контракт від 16.08.2023 р. № SP-08 не засвідчений підписом продавця (особи, уповноваженої на укладання контракту), що не відповідає вимогам ст. 207 Цивільного кодексу України «Вимоги до письмової форми правочину»; відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку від 24.02.2025 р. TG201124029, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» та умовам п. 3.1 Договору транспортного експедирування № 16.08.2023/1200-1 ОД.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення та картки відмови необґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).
Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.2024 р. у справі № 804/7882/16.
Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 26.06.2025 р. у справі № 520/13182/2020.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, відповідачем зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Також, митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 р. у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 р. у справі № 640/29559/20, від 07.05.2025 р. у справі № 560/1787/23.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 р. у справі № 804/1779/16.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний чи ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 р. у справі № 300/784/24.
Щодо наявності каталогів та прайс-листів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
МК України передбачає можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 28.02.2024 р. у справі № 815/1460/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 08.05.2025 р. у справі № 380/25301/23.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження вартості товару позивачем митному органу подано: специфікацію № 7 від 04.12.2024 р., рахунок-фактура (iнвойс) № SNA240815HS-1 від 04.12.2024 р., вартість товару, а саме 16691.00 у.о. США.; специфікацію № 6 від 04.12.2024 р., рахунок-фактура (iнвойс) № LZ240917 від 04.12.2024 р., вартість товару 12305.85 у.о. США.; специфікацію № 6 від 02.12.2024 р.; рахунок-фактура (iнвойс) № GJ123020240918 від 02.12.2024 р., вартість товару 8961.60 у.о. США.
Щодо відсутності договору з перевізником, що зазначений у Коносаменті, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 1.1 Договору № 16.08.20231200-1ОД від 16.08.2023 р., наданий під час митного оформлення, експедитор зобов'язується за дорученням Клiєнта та за його рахунок надати або органiзувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з органiзацiєю та забезпеченням перевезень експортно - імпортних та транзитних вантажів Клієнта, органiзацiю виконання митних формальностей, здiйснення операцiй, пов'язаних з пред'явленням митному органу до митного оформлення тoвapiв, транспортних засобiв та iнших вантажів Клiєнта та документiв на них, а також додаткових послуг, необхiдних для доставки вантажу.
Згідно із умовами цього договору позивач сплачує кошти за доставку товару, а ТОВ «Таніт Груп» має право залучати до виконання цього договору інших осіб, за власні кошти, що відображено в довідках наданих ТОВ «Таніт Груп».
Крім того, листами № 17924.4 від 24.02.2025 р., № 18121.6 від 06.02.2025 р., № 18126.1 від 28.01.2025 р. ТОВ «Таніт Груп» повідомлено вартість доставки.
Судовим розглядом встановлено, що умовами контрактів № SP-02 від 16.08.2023 р., № SP-08 від 16.09.2023 р., № SP-85 від 10.10.2023 р. встановлено, що «Продавець» продає продукцію, далі іменовані «Товари», а «Покупець» - Позивач зобов'язується приймати і оплачувати «Товари» відповідно до умов Контракту. Сторонами також було обумовлено, що 1.2. «Найменування, асортимент і кількість постачаємих «Товарів» на кожну поставку будуть вказуватися в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту.»
Відповідно до п. 2.1. Контракту: «Ціни на «Товар» встановлюються в доларах США - USD ($) - і вказуються в Специфікаціях, які оформляються на кожну поставку».
Крім того, відповідно до п.п. 2.2., загальна сума сума Контракту становить суму всіх Специфікацій підписаних сторонами в рамках даного Контракту», а відповідно до п. 2.3.: «В ціну «Товару» включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР), або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього Відповідно до п. 3.1. Контракту: «Загальна кількість «Товару» в розрізі найменувань вказується в Специфікаціях на кожну поставку, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до розділу 5 Контракта: « 5.1. За цим Договором «Продавець» постачає Товар «Покупцеві» на умовах FOB Нингбо (КНР), відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього Контракту і є його невід'ємною частиною. 5.6 При тлумаченні цього Контракту мають силу Міжнародні комерційних термінів «Інкотермс-2010» в чинній редакції».
Крім того, сторони також зазначили в п. 7.3. Контракту, що: «Тара, в яку упакований «Товар» - разова, безповоротна, входить у вартість «Товару»».
Термін "франко-борт" «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.
Вказані Контракти подавались при розмитненні вищевказаного товару.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, а відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення та картки відмови митного органу необґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 77, 136, 139, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 р. по справі № 520/14550/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич