04 листопада 2025 р. Справа № 440/9340/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко) від 11.08.2025 по справі № 440/9340/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі ст. 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 у Комунальному підприємстві “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 21.10.2022 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 04.02.2019, зарахованого до стажу відповідно до вимог ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019, а також провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2025, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що робота в КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» до 01 січня 2004 року зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи після 01 січня 2004 року у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.10.2022. Пенсію обчислено із врахуванням страхового стажу тривалістю 41 років 0 місяць 16 дні (враховано по 04.02.2019). Період роботи на посаді санітарки, молодшої медсестри палатної КП “Полтавська обласна клінічна психіатрична психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева Полтавської обласної ради» з 18.01.1994 по 17.03.1995, з 25.03.1995 по 19.09.1995 та з 02.10.1995 по 31.12.2003 зараховано у подвійному розмірі на підставі довідки від 27.07.2022 № 168, виданої КП “Полтавська обласна клінічна психіатрична психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева Полтавської обласної ради». Страховий стаж з 01.01.2004 по 04.08.2004 та з 09.08.2004 по 30.09.2005 обчислений з урахуванням норм частини 2, 3 статті 24 Закону в одинарному розмірі. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 13.06.2025 за вих. № 9946-9268/Ж-02/8-1600/25 надано відповідь в порядку визначеному Законом України "Про звернення громадян". Звертаємо увагу суду, що рішення про відмову Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не приймалося. Управління приходить до висновку, що права та законні інтереси ОСОБА_1 не порушено, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 по справі № 440/9340/25 підлягає скасуванню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача здійснити з 21.10.2022 перерахунок і виплату з 01.01.2004 по 04.02.2019, зарахованого до стажу відповідно до вимог ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та прийняти в цій частині нову постанову якою вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що перерахунок та виплата пенсії має бути здійснено не з моменту звернення, а з моменту призначення пенсії, тобто з 21.10.2022.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги відповідача та позивачки задоволенню не підлягають, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 26 травня 2025 року ОСОБА_1 , звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою, в якій просила зарахувати до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" на посаді, що передбачена Списком № 2, з 01.01.2004 по 04.02.2019 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вказаного періоду, зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту призначення пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.06.2025 року № 9946-9268/Ж-02/08-1600/25 у відповідь на її звернення від 26.05.2025 року, серед іншого, повідомлено, що частиною четвертою статті 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Раніше діючим законодавством, а саме: статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. При цьому пунктом 16 розділу XV Закону № 1058 передбачено, що положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавські області та одержує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за роботу по Списку № 2. Пенсію обчислено із врахуванням страхового стажу тривалістю 41 років 0 місяць 16 дні (враховано по 04.02.2019). Період роботи на посаді санітарки, молодшої медсестри палатної КП “Полтавська обласна клінічна психіатрична психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева Полтавської обласної ради» з 18.01.1994 по 17.03.1995, з 25.03.1995 по 19.09.1995 та з 02.10.1995 по 31.12.2003 зараховано у подвійному розмірі на підставі довідки від юджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Вважаючи, що відповідач допустив бездіяльність щодо незарахування у подвійному розмірі до її страхового стажу періоду роботи з01.01.2004 по 04.02.2019 року, позивач звернулася до суду з цим позовом та просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до її страхового стажу у подвійному розмірі на підставі статті 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" з01.01.2004 по 04.02.2019 року та здійснити з 20.02.2020 року перерахунок і виплату пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 04.02.2019 року, зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням проведених виплат.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача обов'язку зарахувати в подвійному розмірі до загального стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради", оскільки норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" є діючими, а стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає пільгові умови права на пенсію за віком, при цьому, обов'язок здійснити такий перерахунок пенсії виникає у відповідача на підставі звернення позивача до ГУ ПФУ в Полтавській області із відповідною заявою (26.05.2025) з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа, тобто з 01.06.2025.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно абз. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
До набрання чинності Законом № 1058 умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначав Закон № 1788.
Відповідно до пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання визначає, що положення Закону № 1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до ст. 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 № 625/15-05/039-6 № 10.01.09/2606 № 16918/02-20 заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Таким чином, порівняльний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що Закон України № 1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування ст. 60 Закону України № 1788-XII при обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція ст. 60 Закону № 1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час та саме норма цього Закону є спеціальною під час вирішення питання про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Колегія суддів дійшла висновку, що передбачене статтею 60 Закону № 1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов'язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною судом касаційної інстанції у постановах від 11.12.2018 у справі № 310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 у справі № 485/103/17, від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відтак, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судовим розглядом встановлено, що записами в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 підтверджується, а відповідачем не спростовано, що у спірний період з 01.01.2004 по 04.02.2019 року позивач працювала в Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" на посаді молодшої медсестри палатної.
Ураховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що робота позивача у період з 01.01.2004 по 04.02.2019 дає їй право на перерахунок пенсії із зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зарахування в подвійному розмірі до загального стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді молодшої медсестри палатної Комунального підприємства "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".
Щодо доводів апеляційної скарги позивача, про не вірне визначення судом першої інстанції дати здійснення перерахунку пенсії, а саме з 01.06.2025 замість 21.10.2022 (дати призначення пенсії), колегія суддів зазначає наступне.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення ухвалене або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, передусім, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. А отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Колегія суддів не знаходить правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
До того ж, як свідчать матеріали справи, звертаючись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, позивачка вже знала, що у період з жовтня 2022 року її пенсія обчислювалася та виплачувалася не у встановленому Законом розмірі.
Щодо посилань позивача на положення статті 46 Закону № 1058-IV, то такі є безпідставними, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи позивачка звернулась до суду з позовом 07.07.2025 та просила, зокрема, стягнути з відповідача на її користь недонараховані та невиплачені пенсійні виплати, починаючи з жовтня 2022 року.
Тобто, враховуючи дату звернення позивача до суду, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за період з 01.01.2025 заявлені в межах передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Таким чином, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат та наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду першої інстанції в частині вимог за період з 21.10.2022 по 05.01.2025.
Стосовно посилань суду першої інстанції на ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV, абзацом другим якої передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч.2 ст. 38, ч.3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться, зокрема, в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа, колегія суддів зазначає, що положення вказаної статті стосуються перерахунку виплати пенсії у разі виникнення обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
При цьому, у ході судового розгляду встановлено, що позивач 16.08.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вважаючи протиправними дії пенсійного органу стосовно обчислення розміру її пенсії та просила зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019 та у зв'язку з цим перерахувати розмір пенсії.
Таким чином, заява позивача від 26.05.2025 не є заявою про перерахунок пенсії в розумінні ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV, відтак не підлягають застосуванню у даній справі строки, передбачені положеннями вказаної статті.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку щодо зобов'язання пенсійного органу провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2025, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, враховуючи невірне визначення судом першої інстанції дати, з якої слід здійснити перерахунок пенсії позивача, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в цій частині та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії з 06.01.2025.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 по справі № 440/9340/25 - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2019, а також провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 06.01.2025, з урахуванням проведених виплат."
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 по справі № 440/9340/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов