04 листопада 2025 р. Справа № 520/10365/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Лук'яненко М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/10365/25
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23 жовтня 2024 року № 5693 про анулювання реєстрації та виключений з Реєстру платників єдиного податку платника податків - фізичну особу ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ). Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з 01 жовтня 2023 року та включити до Реєстру платників єдиного податку. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00605442409 від 24 жовтня 2024 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00605472409 від 24 жовтня 2024 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00605522409 від 24 жовтня 2024 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 16351 (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
21.07.2025 представник позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення по справі, у якій просив суд ухвалити у справі № 520/10365/25 додаткове рішення про стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43983495, адреса реєстрації юридичної особи: 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 37 000 (тридцять сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заява про ухвалення додаткового рішення у справі направлена на адресу відповідача у відповідності до норм діючого законодавства та доставлена до електронного кабінету останнього 18.07.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
Від відповідача до суду надійшли заперечення на подану заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких останній посилався на те, що фактично, надані представником Позивача послуги охоплюються видом адвокатської діяльності, яким є представництво інтересів особи в суді під час здійснення адміністративного судочинства, що включає в себе складання та подання позовної заяви, інших процесуальних документів по справі та участь в судових засіданнях, що є складовою такої послуги, в ході якого адвокат, згідно вимог ст.ст.19, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зобов'язаний при наданні професійної правничої допомоги як складати відповідні процесуальні документи, так і приймати участь в судових засіданнях, а тому обсяг виконаної роботи (наданих послуг) та розрахунок ціни за кожну дію є неспівмірним із складністю такої роботи (наданих послуг). Також, зазначив, що розрахунок ціни складання процесуальних документів явно є несправедливим по відношенню до до Клієнта і не може враховуватись судом як співмірний із складністю такої роботи. Отже, вважає вимогу про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу безпідставною та такою, що суперечить законодавству України, а тому відсутні підстави для стягнення вказаних витрат та задоволення заяви Позивача в цій частині. Також, зазначив, що представником Позивача взагалі не зазначено причин, з яких у неї була відсутня можливість подання до суду доказів до закінчення судових дебатів, які фактично були в неї у розпорядженні на суму 27 400 грн та не подані до суду до закінчення судових дебатів.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі №520/10356/25 - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 308 КАС України та керуючись ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Отже, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
За правилами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було подано для підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги такі документи: копію договору про надання професійної правової допомоги № б/н від 23 вересня 2023 року, копію додаткової угоди № 1 від 12 грудня 2024 року, копію додаткової угоди № 2 від 12 грудня 2024 року, копію рекомендованих ставок адвокатського гонорару затверджених рішенням №13-1-7 на засіданні Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року, копію акта приймання передачі виконаних робіт № 09-04-01-2025 від 01 травня 2025 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 09-04-02-2025 від 01 травня 2025 року, копію акта приймання передачі виконаних робіт № 09-06-01-2025 від 03 липня 2025 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 09-06-02-2025 від 03 липня 2025 року, копію акта приймання передачі виконаних робіт № 09-07-01-2025 від 16 липня 2025 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 09-07-02-2025 від 16 липня 2025 року, копію реєстру витрат на професійну правничу допомогу № 09-07-02-2025 від 16 липня 2025 року.
З вказаних документів вбачається, що 23 вересня 2023 року між позивачем та адвокатом Дробчак Л.В., укладено Договір про надання професійної правової допомоги № б/н (далі у всіх відмінках - Договір від 23 вересня 2023 року).
12 грудня 2024 року між позивачем та адвокатом Дробчак Людмилою Володимирівною укладено додаткову угоду № 1 до Договору від 23 вересня 2023 року, якою внесено зміни до п. 4.2. Договору від 23 вересня 2023 року.
Крім того, 12 грудня 2024 року між позивачем та адвокатом Дробчак Людмилою Володимирівною укладено додаткову угоду № 2 до Договору від 23 вересня 2023 року, якою внесено зміни до п. 4.1. Договору від 23 вересня 2023 року та продовжено строк дії Договору від 23 вересня 2023 року до 31 грудня 2025 року.
Згідно з п. 3.1. розділу 3 Договору від 23 вересня 2023 року «…за надання Адвокатом правової допомоги, Клієнт зобов'язується сплатити гонорар Адвоката, який розраховуються відповідно до Рекомендованих ставок адвокатського гонорару затверджених рішенням № 13/1/7 на засіданні Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року, з якими Клієнт ознайомлений перед підписанням цього Договору, та сплачується у наступному порядку:
3.1.1. за юридичну допомогу, що надається, Клієнт сплачує суму в гривнях, відповідно до Розрахунку витрат на професійну правничу допомогу та Акта приймання передачі виконаних робіт в готівковій та/або безготівковій формі на особистий рахунок Адвоката.
3.1.2. оплата за надання Адвокатом правової допомоги, з урахуванням положень пп. 3.1.1 п. 3.1 розділу 3 цього Договору, здійснюється Клієнтом протягом 10 днів з моменту підписання відповідного Акта приймання передачі виконаних робіт за кожен випадок надання правової допомоги. У випадку надання правової допомоги систематично (наприклад в рамках судової справи, здійснення юридичного супроводу, тощо), Акт приймання передачі виконаних робіт укладається не пізніше 5 числа кожного наступного місяця.
3.1.3. остаточна оплата за надання Адвокатом правової допомоги, в рамках судової справи, здійснюється Клієнтом на підставі відповідного Акта приймання передачі виконаних робіт, не пізніше двох днів з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення по справі. У випадку представництва Адвокатом інтересів Клієнта в судах апеляційної та касаційної інстанцій, оплата послуг Адвоката здійснюється в загальному порядку передбаченому цим пунктом, не пізніше двох днів з моменту ухвалення остаточного рішення по справі судом відповідної інстанції…».
Тобто, всі розрахунки між сторонами Договору від 23 вересня 2023 року, в частині оплати гонорару адвоката, проводились в порядку, визначеному п. 3.1. розділу 3 за рекомендованими ставками адвокатського гонорару, затвердженими рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21 липня 2021 року.
01 травня 2025 року, на підставі акта приймання передачі виконаних робіт № 09-04/01-2025 від 01 травня 2025 року, позивачем було сплачено адвокату Дробчак Людмилі Володимирівні гонорар за виконану роботу та послуги у сумі 9 800 (дев'ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 09-04/02-2025 від 01 травня 2025 року.
03 липня 2025 року, на підставі акта приймання передачі виконаних робіт № 09-06/01-2025 від 03 липня 2025 року, позивачем було сплачено адвокату Дробчак Людмилі Володимирівні гонорар за виконану роботу та послуги у сумі 17 600 (сімнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 09-06/02-2025 від 03 липня 2025 року.
16 липня 2025 року, на підставі акта приймання передачі виконаних робіт № 09-07/01-2025 від 16 липня 2025 року, позивачем було сплачено адвокату Дробчак Людмилі Володимирівні гонорар за виконану роботу та послуги у сумі 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 09-07/02-2025 від 16 липня 2025 року.
Отже, Позивачем сплачено адвокату Дробчак Людмилі Володимирівні гонорар у загальній сумі 37 000 (тридцять сім тисяч) гривень 00 копійок. Дійсність юридичного факту понесення витрат на професійну правничу допомогу з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підтверджено належними доказами.
Відповідач, не погодившись із заявленою сумою до відшкодування, подав до суду першої інстанції заперечення, в яких вказував що сума зазначених судових витрат є завищеною та такою, що не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань. Також звернув увагу на те, що послуги надані адвокатом в суді першої інстанції не є роботою значного обсягу та значної складності, тож витрати обчислені неспівмірно.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що співмірною є сума 10000 (десять тисяч) грн. для відшкодування витрат на правничу допомогу, а тому дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
При вирішенні заяви позивача судом першої інстанції було перевірено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та наданих адвокатом послуг, обсягом цих послуг, а також ціною позову, як цього вимагає частина п'ята статті 134 КАС України. Суд першої інстанції навів мотиви, з яких він виходив при частковому задоволенні заяви, й такі заявником апеляційної скарги не спростовані.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі № 520/10365/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 252, 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі № 520/10365/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк