03 листопада 2025 р.Справа № 440/5295/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 440/5295/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ"
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що вперше апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду було подано в строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України, проте у зв'язку з тимчасовою відсутністю коштів апеляційна скарга була повернута. Після сплати судового збору відповідач, маючи реальний намір оскарження судового рішення, негайно повторно звертається з апеляційною скаргою.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення Полтавського окружного адміністративного суду прийнято 07.07.2025 в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження даного рішення є 06.07.2025 (з урахуванням вихідних).
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вперше подано апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 440/5295/25 з дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України, однак, до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 залишено без руху, та згодом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 повернуто скаржнику, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, копію ухвали від 22.09.2025 про повернення апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 23.09.2025.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, згідно з платіжною інструкцією № 3173 від 23.10.2025 було сплачено судовий збір за подання даної апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн, після чого 28.10.2025 повторно подано апеляційну скаргу разом із платіжним дорученням про сплату судового збору та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, відповідачем не наведено обставин в обґрунтування неможливості подання вдруге апеляційної скарги одразу після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (23.09.2025), що позбавляє суд можливості встановити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що вдруге апеляційну скаргу було подано лише 28.10.2025, тобто через 35 днів після отримання копії вказаної ухвали.
Посилання відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, на обставини пов'язані з недостатністю фінансування територіальних органів ДПС суд не приймає та вважає їх такими, що ніяким чином не пояснюють пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також, суд звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначені в апеляційній скарзі поважними, тому, клопотання не може бути задоволено з підстав, які в ньому викладені.
Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тому, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подачі уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав, ніж наведені в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ч.1 ст.169, ч.5 ст.296, ч.ч.2,3 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 440/5295/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати скаржнику, строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Роз'яснити скаржнику, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Перцова