04 листопада 2025 р.Справа № 440/9776/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 по справі № 440/9776/25
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Державною установою «Центр пробації» Міністерства юстиції України подано апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Згідно з п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання фізичною особою позову немайнового характеру, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 - 2684,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, становив 1073,60 грн., а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті Державною установою «Центр пробації» Міністерства юстиції України за подання апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 по справі № 440/9776/25, становить 1816,80 грн.
В силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Отже, апелянт повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Одночасно в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає , що Державна установа "Центр пробації" являється державною неприбутковою установою та не має можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з чим просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Надаючи оцінку поданій заяві, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Таким чином, надання апелянтом належних та допустимих доказів відсутності матеріальних ресурсів на момент звернення з апеляційною скаргою є визначальним для прийняття судом рішення у відповідності до ст.133 КАС України.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження незадовільного майного стану відповідачем до апеляційної скарги долучено виписку з рахунку за 14.10.2025, з якої вбачається, що станом на 14.10.2025 у апелянта відсутні кошти для сплати судового збору.
Разом з цим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності чи недостатності коштів на сплату судового збору або наявності інших об'єктивних перешкод для сплати судового збору станом на дату подачі клопотання (24.10.2025).
Інших обставин, окрім відсутності коштів, в клопотанні про продовження строку на усунення недоліків не наведено.
Щодо посилання апелянта на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеної від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18, в якій встановлено, що юридична особа не позбавлена права звернутися до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату, суд зазначає наступне.
Так, у вказаному рішенні суду касаційної інстанції, зазначено, що в нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, суд зазначає, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб'єкт владних повноважень, які не є тотожними.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, у розумінні процесуального закону статус суб'єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов'язкової вимоги щодо наявності у суб'єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.
Крім того, суд звертає увагу, що на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов'язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб'єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).
Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб'єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб'єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи.
Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень.
За таких обставин, відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги за заявою відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди у розмірі 1816,80 грн.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст.296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Апеляційну скаргу Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 по справі № 440/9776/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 1816,80 грн.
Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Перцова