04 листопада 2025 р.Справа № 638/19176/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 30.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Поляков О.В., пр. Перемоги, 52в, м. Харків, Харківська, 61202, по справі № 638/19176/25
за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
до Громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1
про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців,
Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - позивач, ГУ ДМС в Харківській області) вернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просило суд:
- ухвалити рішення про його затримання з метою забезпечення примусового видворення, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 місяців. Допустити рішення до негайного виконання.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення його позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_3 тривалий час перебуває на території України без законних підстав, не вживав будь-яких заходів для легалізації свого перебування в Україні, до органів міграційної служби для оформлення свого законного перебування на території України не звертався, посвідки на тимчасове або постійне перебування в Україні не отримував, із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, не звертався. Відповідач неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства. Відсутність у відповідача легального працевлаштування в Україні та законних джерел прибутку, невиконання ним рішення про примусове повернення від 17.07.2025 свідчить про відсутність активних дій самостійно покинути територію України, а отже, вбачається і неможливість виконати рішення про примусове видворення. Посилання суду першої інстанції на відсутність у позові аналізу альтернативних заходів (взяття на поруки чи внесення застави) вважає недоречними з огляду на те, що всі заходи, перелічені у статті 289 КАС, є рівними. Вказує, що відповідач порушив вимоги статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», котрою визначено перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, його двічі (17.07.2025 та 30.09.2025) було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 203 КУпАП: складено протоколи та постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Крім того, на підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стосовно ОСОБА_1 17.07.2025 прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, з терміном виконання до 15.08.2025. Відповідач з вказаним рішенням ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом. Копію рішення про примусове повернення від 17.07.2025 відповідач отримав, жодних заперечень чи тверджень про незрозумілість рішення та наслідків його невиконання ОСОБА_4 заявлено не було. Навпаки, його підпис свідчить про ознайомлення із документом та обізнаність зі змістом. Проте у зазначений в рішенні строк, а саме до 15.08.2025 відповідач не виїхав за межі території України, тобто рішення ГУ ДМС не виконав. Тому 30.09.2025 Новобаварським відділом у місті Харкові ГУДМС у Харківській області стосовно ОСОБА_1 прийнято рішення про примусове видворення з території України. Вказані обставини відповідачем не заперечуються та не спростовано. Звертає увагу суду на те, що відповідач не має законного джерела існування, що є прямим порушенням вищевказаної імперативної норми Закону.
Позивач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, згідно із закордонним паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 11.04.2025 органом 64440WQ, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Азербайджанської Республіки.
17.07.2025 головним спеціалістом Валківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області Колєснік В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МХК №005056 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 17.07.2025 о 12.22 год. за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 24 виявлено громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , перевищив встановлений строк перебування в Україні більше як на 30 днів, не додержався встановлених законом вимог, з 17.07.2025 року, незаконно перебуває на території України.
17.07.2025 заступником начальника відділу Валківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області Морозовою С.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКХ № 005054, відповідно до якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
Крім того, 17.07.2025 Валківським відділом ГУДМС у Харківській області було винесено рішення про примусове повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.
Згідно з рішенням про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 17.07.2025 за №6331130100018869 вирішено примусово повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Айзербайджанської Республіки, до країни походження або третьої країни та зобов'язано його покинути територію України у термін до 15.08.2025. В рішенні, крім іншого, зазначено, що ОСОБА_3 посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання не документований, із заявами про продовження строку перебування, оформлення дозволу на імміграцію, визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, а також набуття громадянства України не звертався. З вимогами ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо видворення в примусовому порядку у разі ухилення від виїзду за межі України у визначений строк ОСОБА_3 ознайомлений 17.07.2025, що підтверджується його особистим підписом у вказаному рішенні про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.
30.09.2025 Холодногірським відділом ГУДМС у Харківській області громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за повторне порушення правил перебування іноземців на території України був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 203 КУпАП. За даним фактом був складений протокол серії ПР МХК №005154 від 30.09.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 203 КУпАП та винесено постанову серії ПН МХК №005153 від 30.09.2025 про накладення адміністративного стягання у вигляді штрафу в розмірі 5 100 гривень.
30.09.2025 Холодногірським відділом ГУДМС у Харківській області було винесено рішення №6316100100000571 про примусове видворення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України. Вказано, що з вимогами ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо видворення в примусовому порядку у разі ухилення від виїзду за межі України ОСОБА_1 , ознайомлений 30.09.2025, що підтверджується його особистим підписом у вказаному рішення про примусове видворення з України.
З метою забезпечення примусового видворення відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що окремою, самостійною підставою для звернення до суду є відсутність в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, вважав, що позивач не обґрунтував чому він звернувся до суду саме із вимогами про застосування до відповідача найбільш суворого заходу, а саме затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження негативної поведінки відповідача в Україні, яка б свідчила про намір ухилятися від виконання рішення про примусове видворення, перешкоджання проведенню процедури видворення або існування ризику його втечі.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3773-VI від 22 вересня 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Частиною 1 ст. 289 КАС України, яка встановлює особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства, в редакції, чинній на час подання цього позову, передбачено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;
2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;
4) зобов'язання внести заставу.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Отже, із наведених норм слідує, що підставою для застосування судом до іноземця або особи без громадянства такого заходу, як затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, є:
1) ймовірність того, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
2) якщо існує ризик його (її) втечі;
3) у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України.
Судовим розглядом встановлено, що 17.07.2025 головним спеціалістом Валківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області Колєснік В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МХК №005056 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якому вказано, що 17.07.2025 о 12.22 год. за адресою: АДРЕСА_2 виявлено громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , перевищив встановлений строк перебування в Україні більше як на 30 днів, не додержався встановлених законом вимог, з 17.07.2025 року, незаконно перебуває на території України.
17.07.2025 заступником начальника відділу Валківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області Морозовою С.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКХ № 005054, відповідно до якої ОСОБА_1 , притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
Крім того, 17.07.2025 Валківським відділом ГУДМС у Харківській області було винесено рішення про примусове повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства та зобов'язано його покинути територію України у термін до 15.08.2025, про що відповідач був ознайомлений 17.07.2025, що підтверджується його особистим підписом у вказаному рішенні.
30.09.2025 Холодногірським відділом ГУДМС у Харківській області громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за повторне порушення правил перебування іноземців на території України був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 203 КУпАП.
За даним фактом був складений протокол серії ПР МХК №005154 від 30.09.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 203 КУпАП та винесено постанову серії ПН МХК №005153 від 30.09.2025 про накладення адміністративного стягання у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень.
Також 30.09.2025 Холодногірським відділом ГУДМС у Харківській області було винесено рішення №6316100100000571 про примусове видворення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України. Вказано, що з вимогами ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо видворення в примусовому порядку у разі ухилення від виїзду за межі України ОСОБА_1 , ознайомлений 30.09.2025, що підтверджується його особистим підписом у вказаному рішенні.
Колегія суддів враховує, що на час розгляду справи вказане рішення відповідачем не виконане без поважних причин, фактично відповідач без належних на те законних підстав протягом тривалого часу перебуває на території України.
Обґрунтованих підстав вважати, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде вживати заходів для добровільного виконання рішення про повернення з України не встановлено.
Крім того, з рішенням про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 17.07.2025 за №6331130100018869 встановлено, що ОСОБА_3 посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання не документований, із заявами про продовження строку перебування, оформлення дозволу на імміграцію, визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, а також набуття громадянства України не звертався.
За наведених обставин колегія суддів вказує про наявність підстав вважати, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 ухилятиметься від виконання рішення Холодногірського відділу ГУДМС у Харківській області від 30.09.2025 №6316100100000571 про його примусове видворення, в зв'язку з чим в силу ч. 1 ст. 289 КАС України затримання відповідача з метою подальшого примусового видворення за межі території України є обґрунтованим заходом примусового впливу.
Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області колегія суддів вважає помилковим.
Доводи апеляційної скарги спростовують правильність висновків суду першої інстанції та дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.
Колегія суддів вказує, що відповідно до відповідно до п. 7 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах визначених, зокрема, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 30.09.2025 по справі № 638/19176/25 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 місяців - задовольнити.
Затримати громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 місяців.
Постанову суду звернути до негайного виконання .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий