Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.
04 листопада 2025 р. Справа № 520/34822/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 29.04.25 по справі № 520/34822/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити та виплачувати з 19.11.2024 мені, ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІ1 "Про державну службу" з урахуванням довідок від 05.07.2024 №02-25/21 та №02-25/22 від 05.07.2024 року видані Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що їй 10.07.2017 року призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», яка їй не виплачувалася оскільки вона до 05.07.2024 року продовжувала працювати на посадах, віднесених до посад державної служби, пенсія виплачувалася Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За заявою позивачки від 20.08.2024 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 05.07.2024 звільнилася з посади віднесеної до посад державних службовців.
19 листопада 2024 року позивачка звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обласні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до заяви також додала довідки Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №02-25/21 від 05.07.2024 року та Довідку №02-25/22 від 05.07.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року.
Довідки видані відповідно до «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою КМУ від 14 вересня 2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» з урахуванням змін які Кабмін вніс до вказаного порядку - відповідні зміни внесені постановою від 12 липня 2024 р. №823 та застосовується з 1 січня 2024 року.
За принципом екстериторіальності вказана моя заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області.
Рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783 про відмову в перерахунку пенсії їй було відмовлено в переході на інший вид пенсії, - в Рішенні підставою відмови Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зазначило, що «за на явності факту призначення та виплати пенсії Згідно Закону №3723, пенсія згідно Закону №889 не призначається».
З рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в України в Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783 позивачка не згодна і вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим звернулась до суду з вказаним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплатити з 19.11.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідок від 05.07.2024 №02-25/21 та №02-25/22 від 05.07.2024 року видані Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що статтею 90 Закону №889-VI закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у статті 42 якого визначено підстави для перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих, державних службовців до яких не віднесено.
Отже, у позивачки відсутні підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, позаяк законодавство не регламентує ані права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Представник відповідача вважає, що подаючи заяву про перерахунок пенсії позивачка мала на меті фактично здійснити перерахунок пенсії із застосуванням іншого показника розміру заробітної плати відповідно до поданих довідок.
На переконання апелянта, ним прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в перерахунку пенсії - перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 10.07.2017 року позивачці призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», яка їй не виплачувалася оскільки вона до 05.07.2024 року продовжувала працювати на посадах, віднесених до посад державної служби, пенсія виплачувалася Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечувалось сторонами у справі.
За заявою позивачки від 20.08.2024 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 05.07.2024 звільнилася з посади віднесеної до посад державних службовців.
19 листопада 2024 року позивачка звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обласні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до заяви також додала довідки Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №02-25/21 від 05.07.2024 року та Довідку №02-25/22 від 05.07.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року.
Довідки видані відповідно до «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою КМУ від 14 вересня 2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» з урахуванням змін які Кабмін вніс до вказаного порядку - відповідні зміни внесені постановою від 12 липня 2024 р. №823 та застосовується з 1 січня 2024 року.
За принципом екстериторіальності вказана моя заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області.
Рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783 про відмову в перерахунку пенсії їй було відмовлено в переході на інший вид пенсії, - в Рішенні підставою відмови Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зазначило, що «за на явності факту призначення та виплати пенсії Згідно Закону №3723, пенсія згідно Закону №889 не призначається».
Вважаючи відмову протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці у переведенні її з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зіст. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 (далі Закон № 889-VІІІ), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок).
Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (п. 1 Порядку).
Також, слід зазначити, що підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами, Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, далі Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закон № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Проаналізувавши вищенаведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права було викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 10.07.2017 позивачці призначено пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, що сторонами не заперечується.
З 20.08.2024 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», 19 листопада 2024 року позивачка звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обласні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до заяви також додала довідки Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №02-25/21 від 05.07.2024 року та Довідку №02-25/22 від 05.07.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області за принципом екстериторіальності, розглянувши заяву позивачки, прийняло оскаржуване рішення від 26.11.2024 року №963400130783 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Відмова вмотивована тим, що позивачка, право на призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», реалізувала, оскільки з 10.07.2017 їй уже призначалася пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу».
Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правові підстави для призначення пенсії позивачці за віком, відповідно Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ, відсутні, оскільки позивачка має право лише на поновлення раніше призначеної пенсії відповідно Закону України «Про державну службу». Водночас, законодавство не регламентує ані права особи на такий перерахунок, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку пенсії, тобто має право лише на поновлення вже призначеної пенсії з раніше встановленим розміром.
Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правових норм, у подібних спірних правовідносинах, викладено у постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 300/936/23.
Щодо посилання позивачки на необхідності застосування до спірних правовідносин постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, то суд апеляційної інстанції вважає такі помилковими. Оскільки вказана судова практика стосується переходу з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», тобто спірні правовідносини розглядувані судом апеляційної інстанції та у справі 822/524/18 не є тотожними.
Щодо вимоги про зобов'язання призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком з урахуванням довідок від 05.07.2024 №02-25/21 та №02-25/22 від 05.07.2024 року видані Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби; розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 р. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому, для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року наботи підряд перед зверненням за пенсією за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з п. 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048 затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Постанова № 1-3).
Такими довідками є:
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь- які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Тобто, нормами чинного законодавства встановлено вимоги щодо необхідності подання довідок для призначення пенсії державного службовця та визначено їх форми.
Водночас, оскільки позивачка уже скористалася своїм правом на призначення пенсії державного службовця за віком ще 10.07.2017, то відсутні підстави для видачі Довідок передбачених Додатком 4 та Додатком 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622.
Крім того, колегія суддів зазначає, що п. п. 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, застосовуються лише до осіб, які реалізовують своє право на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 вперше.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін.
Однак, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу» прийнято в межах чинного законодавства.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року по справі № 520/34822/24, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 520/34822/24 скасувати.
Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов