Справа № 367/6979/25
Провадження №2/367/5051/2025
Іменем України
30 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
головуючого судді Кухленка Д.С.
за участю секретаря Шаповала О.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Ірпінського міського суду Київської області звернувся представник позивача - Тараненко А.І. з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 329602250 від 31.10.2021 у розмірі 19 356,10 грн. та понесених судових витрат.
В обґрунтування підстав звернення до суду вказав, що 31.10.2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 329602250 на суму 5 300,00 грн., який було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2С6Р5. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 5 300,00 грн 31.10.2021 на банківську карту № НОМЕР_3 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. 28.11.2018 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 167 від 04.01.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу, всі інші умови залишилися без змін. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до договору факторингу 2 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19 356,10 грн.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 червня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.
Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання.
Відповідно до поштового повідомлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка направлялась за місцем реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 , повернулись на адресу суду з відміткою Укрпошти від 20.08.2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою».
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що 31.10.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 329602250, у формі електронного документу з використанням одноразового ідентифікатору, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5 300,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,98% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. (а.с. 92-94).
Відповідно до п. 1.2 Договору кредитної лінії, кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 5 300,00 грн. одразу після укладання договору, який має бути повернено до 29.11.2021 року. Відповідно до п. 1.7 Кредитна лінія надається строком на 29 днів від дати отримання кредиту Позичальником, а саме до 29.11.2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладання Договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладання Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Згідно з п. 1.8 умов Кредитного договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.
Згідно п. 4.1 невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео». (а.с. 78-84)
Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» встановлено, що на виконання договору № 329602250 від 31.10.2021 року було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг платника є АТ «Глобус» та отримувача АТ КБ «Універсал Банк». Таким чином на рахунок Відповідача ОСОБА_1 було перераховано 5 300,00 грн. (а.с. 56)
Відповідно до платіжного доручення від 31.10.2021 року платником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунок ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в розмірі 5300,00 грн. (а.с. 66)
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 329602250 станом на 04.01.2022 Відповідач сплатив на користь ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» грошові кошти в розмірі 2 570,00 гривень, які було зараховано в рахунок погашення заборгованості за нарахованими процентами.(а.с.16-17).
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 329602250 від 31.10.2021.(а.с. 42-45)
28.11.2019 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19, згідно якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №26, що продовжила дію строку договору факторингу № 28/1118-01 до 31.12.2021.
31.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №27, що продовжила дію строку договору факторингу № 28/1118-01 до 31.12.2022.
31.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №31, що продовжила дію строку договору факторингу № 28/1118-01 до 31.12.2023.
31.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №32, що продовжила дію строку договору факторингу № 28/1118-01 до 31.12.2024.
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №167 від 04.01.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 11 459,10 грн. (а.с. 40-41)
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 23/0224-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024.(а.с.34-37)
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19 356,10 грн.(а.с.32-33)
В подальшому, 29 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е у відповідності до умов якого Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.(а.с.26-29)
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.(а.с. 21).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Ейс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19 356,10 грн.(а.с. 24-25).
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 329602250 від 31.10.2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.06.2025 включно становить 19 356,10 грн, яка складається із: 5 300,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 14 056,10 грн прострочена заборгованість за процентами.(а.с.14).
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини в справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору № 329602250 від 31.10.2021 року, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 329602250 від 31.10.2021 станом на 08.04.2022 року ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» грошові кошти в розмірі 2 570,00 гривень, які було зараховано в рахунок погашення заборгованості за нарахованими процентами.
Судом встановлено, що договором передбачено строк кредитування 29 днів з можливістю продовження строку договору. Строк виконання кредитного зобов'язання відрізняється від строку дії договору. 1.8. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником. Вказаний пункт визначає лише можливість продовження договору при погодженні сторін.
Також встановлено, що Відповідач не здійснив фактичні платежі, тим самим не продовжив дію договору. Таким чином строк дії договору встановлено включно до 29.11.2021 року. Починаючи з вказано строку договір не продовжувався, оскільки не були оплачені всі фактичні платежі, а розмір заборгованості становить 8 343,26 грн.
Після закінчення дії договору, а саме 02.12.2021 року, Відповідач оплатив Позивачу 5,00 грн., 10.12.2021 року оплатив 5,00 грн., окрім цього 18.12.2021 оплатив 2 555,00 грн, та в подальшому 26.12.2021 року оплатив 5,00 грн. Таким чином, загальна заборгованість за Кредитним договором становить 5 773,26 грн.
Після закінчення строку повернення кредитного договору, кредитор не має право нараховувати проценти та неустойку, оскільки наслідками настання строку виконання кредитного зобов'язання в повному обсязі є припинення нарахування процентів кредитором - цей висновок визначений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. по справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18), пункт 91 якої визначає: «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється». Вказана судова практика є сталою та систематично застосовується.
Таким чином, до стягнення підлягає сума у розмірі 5 773,26 грн. (тіло та проценти, які нараховані строк передбачений договором).
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем кредитного договору, дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, яку останній зобов'язувався повернути в повному обсязі у визначений договором строк кредитування 29 днів, до 29.11.2021 року з можливістю продовження строку шляхом оплати всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом протягом Дисконтного періоду.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 29 днів, тобто до 29.11.2021 року, після закінчення строку дії договору в позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ейс» заборгованість за договором № 329602250 від 31.10.2021 в розмірі 5 773,26 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29 травня 2025 року, копію протоколу погодження вартості послуг до вказаного договору, копію Додаткової Угоди № 25770709455 до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29 травня 2025 року, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 7 000,00 гривень.(а.с.10-13).
Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2 090,00 грн.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 722,50 грн, виходячи з розрахунку: 18 297,80 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2422,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 46 423,62 грн (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 329602250 від 31.10.2021 року у розмірі 5 773,26 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005) понесені судові витрати в розмірі 722,50 грн (сімсот двадцять дві гривні 50 копійок), та 2090,00 грн (дві тисячі дев'яносто гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005).
Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 21, РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя: Д.С. Кухленко