Рішення від 04.11.2025 по справі 620/10526/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року м. Чернігів Справа № 620/10526/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГВ - Сервіс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГВ - Сервіс» (далі також позивач, ТОВ «ПГВ-Сервіс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення № 13117572/37418487 від 29.07.2025 р. відповідача - Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області про неврахування таблиці даних платника податку ТОВ «ПГВ-СЕРВІС» від 26.07.2025 р. № 9220659049.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач зазначив, що дії контролюючого органу щодо неврахування таблиці платника податку (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права. Рішення про неврахування таблиці даних платника податку не є підставою для зупинення ПН/РК в ЄРПН.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГВ-Сервіс» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку та перебуває на податковому обліку як платник податків.

26.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГВ-Сервіс» подано до органів Державної податкової служби через Електронний кабінет платника Таблицю даних платника податку на додану вартість.

Відповідно до квитанції № 2 інформацію Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 26.07.2025 за № 9220659049, не враховано автоматично через невиконання вимог п. 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду.

26.07.2025 позивачем було подано пояснення щодо виробничого процесу ТОВ «ПГВ-Сервіс».

За результатами розгляду поданою позивачем таблиці Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Чернігівській області (далі Комісія ГУ ДПС у Чернігівській області) прийнято Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 13117572/37418487 від 29.07.2025, виявлення відсутності інформації про діяльність підприємства, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку у пояснення поданого до таблиці даних платника податку: недоотримання п. 14 Порядку. За даними аналізу діяльності СГ виявлено неадекватність сплати платежів до бюджету в залежності від обсягів реалізації (низький рівень заробітної плати).

01.08.2025 позивачем було подано скаргу щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 29.07.2025 № 13117572/37418487.

07.08.2025 за результатами розгляду скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість прийнято рішення № 248/37418487, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість без змін. Підстави: недоотримання п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами); інше придбання товарно-матеріальних цінностей, невластивих при веденні задекларованого виду діяльності та/або придбання товарно-матеріальних цінностей в об'ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами виконаних робіт (наданих послуг).

Не погоджуючись з рішенням відповідача № 13117572/34718487 від 29.07.2025 та вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд, даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а також у силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин вказані нижче правові висновки Верховного Суду та зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку №1165).

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Згідно пункту 14 Порядку №1165 Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.

Пунктами 15 та 16 Порядку №1165 визначено, що таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (додаток 6).

Пунктом 17 Порядку №1165 визначено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.19 Порядку №1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пунктів 16 та/або 18 цього Порядку, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до рішення про задоволення скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, що надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про неврахування таблиці даних платника податку може бути оскаржено:

в адміністративному або судовому порядку у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня;

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (пункт 20 Порядку №1165).

Згідно з пунктом 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість з детальним описом і підтвердженням господарської діяльності.

Підставою для прийняття спірних рішень визначено «недотримання п.14 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165. (зі змінами); Інше придбання товарно-матеріальних цінносте, невластивих при веденні задекларованого виду діяльності та/або придбання товарно-матеріальних цінностей в об'ємах (обсягах) не співвідносних з обсягами виконаних робіт (наданих послуг)».

Суд зазначає, що оскаржене рішення відповідача є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційний Суд України в рішенні від 8 червня 2016 року № З-рп/2016 зазначив, що принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. В даному конкретному випадку, наведений механізм полягає в обов'язку податкового органу визначити, чому подана платником податку інформація не прийнята, яка конкретно інформація, зазначена позивачем в таблиці даних платника податку є, на думку відповідача, недостовірною.

Відповідачами не зазначено, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

На необхідність зазначення в рішенні про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість конкретної податкової інформації та доведення її наявності під час судового розгляду справи неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема, у своїй постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 та від 31.05.2023 у справі № 280/1255/20.

Крім того, суд враховує, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови у врахуванні таблиці даних платника податку без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд прийшов до висновку та відповідачем не спростовано, що наявні у позивача основні засоби повністю відповідають тим видам економічної діяльності, які були заявлені у Таблиці даних та позивач надав на розгляд відповідачу всі необхідні пояснення та документи з метою врахування таблиці даних платника податку, які не мали дефекту форми, змісту або походження.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 13117572/37418487 від 29.07.2025.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, стаття 2 КАС України та частина 4 статті 242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до платіжної інструкції від 03.09.2025 № 417724 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГВ-Сервіс» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГВ - Сервіс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області № 13117572/37418487 від 29.07.2025 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 26.07.2025 № 9220659049.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГВ-Сервіс». судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГВ - Сервіс», просп. Перемоги, 98/20, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37418487.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Повний текст рішення виготовлено 04 листопада 2025 року.

Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА

Попередній документ
131514883
Наступний документ
131514885
Інформація про рішення:
№ рішення: 131514884
№ справи: 620/10526/25
Дата рішення: 04.11.2025
Дата публікації: 06.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (02.12.2025)
Дата надходження: 01.12.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії