"27" жовтня 2025 р. Справа № 363/2123/25
27 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Олійник С.В.
при секретарі Онопрієнка І.О.,
представника відповідача Юхимчук П.Д.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_1 Нечіпайла Р.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Вишгороді клопотання відповідача ОСОБА_1 про забезпечення судових витрат у справі,
встановив:
До суду звернувся позивачі 08.04.2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Вишгородської міської ради, Кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», ОСОБА_1 та просить суд
визнати незаконним (недійсним) та скасувати оспорене рішення Вишгородської міської ради від 24 травня 2018 р. №39/24 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадян в частині відведення земельної ділянки у власність, на якій розташовано гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зазначеному кооперативі з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 7-а,
зобов'язати державного кадастрового реєстратора відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області у передбаченому діючим законодавством порядку та на підставах, встановлених законом, прийняти рішення про скасування внесених 05.12.2019 року недійсних записів у державний земельний кадастр та Поземельну книгу про земельну ділянку комунальної власності за кадастровим номером 3221810100:01:141:6002, орієнтовною площею 0,0063-0,0090 га під гаражним боксом № НОМЕР_1 , розташованої у зазначеному кооперативі за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 ,
- відновити за ОСОБА_2 . ОСОБА_3 порушене право на земельну ділянку № НОМЕР_1 , на якій розміщено гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться у кооперативі з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» за адресою: м. Вишгород, вул. Київська, 7-а, гараж № НОМЕР_1 .
До суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нечипайла Р.С. про забезпечення судових витрат у справі (з посиланням на ст. 135 ЦПК України), а саме зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що позивач ОСОБА_3 звертався з аналогічним позовом до суду ( справа 363/1525/21) де ОСОБА_1 був залучений в якості третьої особи. Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квітня 2021 року по червень 2025 року зловживають процесуальними правами звертаючись до суду за завідомо безпідставні позови.
22 квітня 2024 року ухвалою Вишгородського районного суду Київською області позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Вишгородському районі, Вишгородської міської ради Київської області та Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: Кооператив з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» та ОСОБА_1 про визнання законним виникнення права безстрокового користування земельною ділянкою, зобов'язання вчинити відповідні дії, визнання незаконним та скасування рішення, відновлення порушеного права на землю та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Вишгородському районі, Вишгородської міської ради Київської області, Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області, треті особи: Кооператив з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», ОСОБА_1 про визнання законним виникнення права безстрокового користування земельною ділянкою, зобов'язання вчинити відповідні дії, визнання незаконним та скасування рішення, відновлення порушеного права на землю - залишено без розгляду через повторну неявку позивача ОСОБА_3 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2
01 жовтня 2024 року постановою Київського апеляційного ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року залишено без змін, судом апеляційної інстанції встановлено, що поведінка позивача визнається як зловживання процесуальними правами.
Також, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звертались з адміністративним позовом кооперативу з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» до Вишгородської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 31.03.2010 року по справі № 4/А-339/10 за позовом кооперативу з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» до Вишгородської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги було задоволено повністю та зобов'язано Вишгородську міську раду Київської області розглянути питання про оформлення права власності на гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які знаходяться за адресою: м. Вишгород, вул. Київська, 7-А за кооперативом з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» та прийняти в межах своєї компетенції відповідне рішення. 12 лютого 2013 року Київським апеляційним адміністративним судом постанову Вишгородського районного суду Київської області від 31.03.2010 року залишено без змін. Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 02 грудня 2015 року було визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 18.06.2009 року № 177 «Про задоволення протесту прокурора та часткового скасування рішень виконавчого комітету Вишгородської міської ради №133 від 14 березня 2002 року та №400 від 03 серпня 2004 року».
Крім того, із обставин, які встановлені в судовому рішенні - ухвалі Вищого адміністративного суду від 09 березня 2010 року треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звертались із самостійними позовними вимогами до гаражно-будівельного кооперативу «Київський» про зобов'язання припинити дії, що порушують право власності на нерухоме майно і не перешкоджати поновити порушене право щодо приватизації земельних ділянок під гаражами.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 17 серпня 2006 р. вказаний позов гаражно-будівельного кооперативу «Київський» задоволено. Визнано недійсним рішення виконкому Вишгородської міської ради № 117 від 01.08.1994 р. в частині видачі свідоцтва на право власності на гараж № НОМЕР_2 від 14.02.1995 р. ОСОБА_2 ; рішення №133 від 14.03.2002 р. в частині надання права власності на гараж № НОМЕР_1 ОСОБА_3 . Визнано недійсним рішення виконкому Вишгородської міської ради № 400 від 03.08.2004 р. в частинах про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2017 року розглянуто позов ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області, третьої особи Кооператив з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 18.06.2009 року №177 «Про задоволення протесту прокурора та часткового скасування рішень виконавчого комітету Вишгородської міської ради №133 від 14.03.2002 року та №400 від 03.08.2004 року» і в задоволенні позову відмовлено повністю.
Також позивачі на доведення обставин у позовній заяві посилаються на протокол № 3А від 29.12.1994 року, оригінал якого знаходиться у позивачів, оригінал якого відсутній у відповідача Кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський».
Представник відповідача та сам відповідач ОСОБА_1 у підготовчому засіданні підтримали заяву, мотивуючи її тим, що позивачі систематично подають позови щодо визнання та поновлення права власності на гараж № НОМЕР_1 . У зв'язку з цим вони просили зобов'язати позивачів внести кошти на депозит суду, які у разі задоволення позову підлягатимуть поверненню.
Представник відповідача - Кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» - у підготовчому засіданні просив розглянути заяву та зазначив, що позивачі протягом тривалого часу неодноразово зверталися до суду з позовами про визнання права власності на гараж № НОМЕР_1 , які раніше залишалися без задоволення судами першої та апеляційної інстанцій.
Представники Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Вишгородської міської ради до суду не з'явилися та подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не з'явилися та подали заяву про розгляд справи у їх відсутності. Раніше в суді позивач ОСОБА_2 при отриманні копії заяви, підтвердив, що у разі її задоволення судом, внесе кошти на депозит.
Обставини встановлені при розгляді заяви.
Із обставин, які встановлені у ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2008 року ( справа №22а-2/08), судом з'ясовано, що 28 квітня 2006 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повернуто постановою Вишгородського районного суду від 17.08.2006 р. Позов гаражно-будівельного кооперативу «Київський» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволено визнав недійсними рішення виконкому Вишгородської міської ради, якими раніше надано право власності на гаражі № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Із обставин постанови Вишгородського районного суду від 20 січня 2016 року (справа №4/А-339/10) встановлено, що постановою Вишгородського районного суду від 3 березня 2010 року позов Кооператив з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» до Вишгородської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії задоволено і суд зобов'язав міську раду розглянути питання про оформлення права власності на гаражі № НОМЕР_1 і № НОМЕР_3 .
Із постанови Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 363/1525/21 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зверталися до суду з позовами, які стосувалися того самого предмета - права користування земельною ділянкою під гаражем № НОМЕР_1 . Позови були залишені без розгляду у зв'язку із зловживанням процесуальними правами. Апеляційний суд залишив без змін ухвалу Вишгородського районного суду від 22 квітня 2024 року, якою поведінку позивачів, що тривала з червня 2022 року до квітня 2024 року, було обґрунтовано визнано зловживанням процесуальними правами.
Зі заяви відповідача ОСОБА_1 встановлено очікуваний розмір витрат на правову допомогу: підготовка процесуальних документів для суду першої інстанції - 10 000 грн, підготовка заперечень та подання їх до апеляційного суду - 5 000 грн. Крім того, передбачено компенсацію витрат позивача на відрив від основної діяльності - 5 000 грн, компенсацію втраченого заробітку - 5 000 грн, а також витрат на виклик свідків та проведення експертиз - 10 000 грн.
Застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч. 4 ст. 135 ЦПК України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо, зокрема, позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 135 ЦПК України у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду. У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п'яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Нормою ч. 5 ст. 135 ЦПК України визначено, що сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Відповідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, згідно з пунктами 2, 4, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, окрім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим, аніж визначеним ч. 2 вказаної статті та ч. 2 ст. 5 ЦПК України, способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 318/89/18 (провадження № 61-128св19) висловлено таку правову позицію: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
Мотиви і висновки суду.
Суд встановив, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово зверталися до судів із позовами щодо права власності та користування гаражем № НОМЕР_1 та земельною ділянкою під ним у кооперативі «Київський». Попередні позови залишалися без розгляду або у них було відмовлено, що підтверджено рішеннями апеляційних судів. Повторне подання тотожних вимог без нових істотних обставин містить ознаки зловживання процесуальними правами, що суперечить ст. 44 ЦПК України та принципу добросовісності сторін.
На даному етапі суд утримується від оцінки обґрунтованості позову та поданих доказів, зокрема їх належності, допустимості та достовірності, які оцінюватимуться під час розгляду справи по суті.
Перевіривши матеріали справи та клопотання відповідача, суд вважає, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу можуть скласти 40 000 грн. При цьому враховано складність справи, обсяг та характер робіт адвоката, витрачений час, значення справи для сторін та документальне обґрунтування заявлених витрат, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача та зобов'язує позивачів внести на депозитний рахунок суду суму 40 000 грн для забезпечення можливого відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. ст. ст.135, 137, 141, 260- 261,197, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Вишгородської міської ради, Кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) внести на депозитний рахунок Вишгородського районного суду Київської області 20000 грн. для забезпечення можливого відшкодування витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.
Визначити ОСОБА_2 строк для внесення суми, визначеної в цій ухвалі, на депозитний рахунок суду - п'ять днів від отримання даної ухвали.
Попередити ОСОБА_2 , що в разі невнесення у строк повної суми коштів у забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, що визначені в цій ухвалі, суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.
Зобов'язати ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) внести на депозитний рахунок Вишгородського районного суду Київської області 20000 грн. для забезпечення можливого відшкодування витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.
Визначити ОСОБА_3 строк для внесення суми, визначеної в цій ухвалі, на депозитний рахунок суду - п'ять днів від отримання даної ухвали.
Попередити ОСОБА_3 , що в разі невнесення у строк повної суми коштів у забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, що визначені в цій ухвалі, суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.
Повідомити позивачу реквізити депозитного рахунку для внесення суми коштів забезпечення витрат, визначеної в ухвалі:
- отримувач: ТУ ДСАУ в Київської області
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119
- Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ
- Код банку отримувача: 37993783
- Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 30 жовтня 2025 року.
Суддя С.В. Олійник