Справа 362/7601/25
Провадження 3/362/2930/25
03.11.2025 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, вчитель ОЗО «Гребінківська гімназія», зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 857602 від 10.09.2025, 28.08.2025 близько 16:30 год. у АДРЕСА_2 , у дворі будинку, ОСОБА_1 вчинила щодо ОСОБА_2 дрібне хуліганство, а саме виражалася щодо неї нецензурною лайкою, що ображало людську гідність та громадську мораль.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила винуватість у поставленому в провину правопорушенні. Пояснила, що влітку встановила на прибудинковій території будку від хлібовозки для зберігання городини, особистого інвентарю та речей. 28.08.2025 зі знайомою ОСОБА_3 приїхала з дачі і перекладала з автомобіля до будки ящики з помідорами. До неї підійшла ОСОБА_2 , яка кричала, висловлювала претензії з приводу встановленої будки, провокувала конфлікт, висловлювала образи. Вона, ОСОБА_1 , не реагувала на таку поведінку ОСОБА_2 , покинувши місце події. Через деякий час дізналася, що ОСОБА_2 написала на неї заяву до поліції, а тому також звернулася з відповідною заявою до органу поліції.
З ініціативи сторони захисту до суду прибула свідок ОСОБА_3 , яка надала суду пояснення, що того дня їй зателефонувала ОСОБА_1 та попрохала підвезти її з городу. Коли вони приїхали до місця події, то ОСОБА_1 перекладала ящики з помідорами до будки, яка знаходилась на прибудинковій території. Там була агресивна жінка, яка нецензурною лайкою ображала ОСОБА_1 , яка на це все не реагувала, лише попросила її відчепитись. Не чула, щоб остання ображала ту жінку. Вирішили поїхати звідти. Вказала, що інших очевидців цих подій не було.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Дуля Т.В. (діє на підставі ордеру серія АІ № 2018726 від 07.10.2025) просила суд закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення. Наголосила, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення ОСОБА_1 зазначених у протоколі дій. Звернула увагу суду, що ОСОБА_2 звернулася до органу поліції аж 03.09.2025, тобто майже через тиждень після подій.
Інших клопотань до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників у справі. приходить до висновку про таке.
За правилами ст. 7 КУпAП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з aдміністративним прaвопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про aдміністративні прaвопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Диспозицією ст. 173 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.
За зовнішнім виявом (набором фактів) хуліганство певним чином схоже на ряд інших діянь, зокрема,найбільше на ті з них, які посягають на здоров'я, честь та гідність людини, її майно. Необхідно відрізняти хуліганство від інших діянь залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей правопорушника та обставин учинення ним протиправних дій. Якщо дії вчинені правопорушником щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, вони не підлягають кваліфікації як хуліганство.
Так, відповідно до протоколу, реквізити якого наведені вище, ОСОБА_1 вчинила відносно ОСОБА_2 дрібне хуліганство, а саме виражався нецензурною лайкою, чим образила людську гідність та громадську мораль.
Суд зауважує, що у ході судового розгляду не встановлено і матеріали справи не містять доказів наявності у діянні ОСОБА_1 об'єктивної і суб'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення, тобто, що вона своїми діями образила людську гідність та громадську мораль чи намагалася це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань, тобто внутрішнього її спонукання порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин.
Додатково суд констатує, що до матеріалів справи також не долучено належних доказів на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про недоведеність у даному випадку вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 cт. 247 КУпAП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283-285, 294 КУпАП, суд
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 cт. 247 КУпAП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко