03 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/8049/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Чернігівській області
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненадання повної відповіді на запит на публічну інформацію від 30.06.2025; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області надати повну відповідь на запит на публічну інформацію від 30.06.2025, зокрема надати відповідь на поставлені питання в запиті.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із запитом на інформацію, на який отримав відповідь, проте надана відповідь не містила повної, обґрунтованої запитуваної інформації. Тому, в силу положень Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної інформації» вважає, що відповідач не надав повну, точну і достовірну інформацію, що запитувалася ним згідно інформаційного запиту, чим порушив права позивача.
Відповідач у відзиві зазначає, що з позовними вимогами не погоджується та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю, оскільки Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області було надано позивачу інформацію в межах своїх повноважень, тобто на 3 та 4 пункти. Водночас щодо перших двох пунктів запиту було роз'яснено про неможливість надання копії звернення оскільки воно сформовано за допомогою інформаційних ресурсів МОУ та рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено позивача від сплати судового збору.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 30.06.2025 звернувся до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області із запитом, у якому просив надати на його адресу наступну інформацію:
«1. Надати інформацію щодо того, чи перебуваю я в статусі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (з якого числа), провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
2. Повідомити мене, яке саме адміністративне правопорушення (мотиви) є підставою для перебування мене в статусі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
3. Повідомити мене коли (дата) та на підставі якої інформації мене було додано до відповідного реєстру, ведення якого здійснює Національна поліція.
4. Надати належно завірену копію інформації на підставі якої мене було додано до відповідного реєстру, ведення якого здійснює Національна поліція.» (а.с. 6).
Листом від 03.07.2025 № 5012-2025 відповідач повідомив позивача про те, що станом на 03.06.2025 за даними інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції (ІПНП) наявне звернення від ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 16 червня 2025 за № Е2488482. Також позивача повідомлено про неможливість надання копії звернення оскільки воно сформоване за допомогою інформаційних ресурсів МОУ та рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Вважаючи таку відповідь неповною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з цим позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до статті 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (стаття 2 Закону № 2939-VI).
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (стаття 12 Закону № 2939-VI).
Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до частини 1, частини 3 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Суд зазначає, що предметом дослідження даної справи є встановлення повноти надання інформації, запитуваної позивачем, а також обґрунтованості ненадання всієї запитуваної інформації.
Судом встановлено, що листом від 03.07.2025 №5012-2025 Головне управління Національної поліції в Чернігівській області надало позивачеві інформацію щодо третього та четвертого пунктів запиту. Також позивача повідомлено про неможливість надання копії звернення оскільки воно сформоване за допомогою інформаційних ресурсів МОУ та рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, щодо перших двох пунктів відповідач відповіді у листі позивачеві не надав, у відзиві на позов посилається на те, що надання інформації про перебування в статусі особи, яка вчинила правопорушення провадження по яким здійснюється територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та відповідна кваліфікація (п.1 та п. 2 запиту) до компетенції ГУНП не відноситься, що в свою чергу не створює обов'язку надавати інформацію позивачу. Дане питання відноситься до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки саме цей орган наділений повноваженнями притягувати осіб до адміністративної відповідальності зокрема, за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
З огляду на вказану норму закону та враховуючи надані пояснення відповідачем у відзиві на позов, останній дійсно не володіє інформацією, запитуваною пунктами 1, 2 інформаційного запиту ОСОБА_1 , однак Головному управління Національної поліції в Чернігівській області за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, а отже відповідач зобов'язаний був направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до підпункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом: визнання протиправними дії ГУНП в Чернігівській області щодо надання не повної інформації на запит позивача; зобов'язання ГУНП в Чернігівській області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 30.06.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо надання не повної інформації ОСОБА_1 на інформаційний запит від 30.06.2025.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 30.06.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 40108651.
Дата складення повного рішення суду - 03.11.2025.
Суддя Ю. О. Скалозуб