03 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/9644/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі також - ГУ ДСНС у Чернігівській області, відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті мені компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 18.07.2022;
- зобов'язання Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати та виплатити мені компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 18.07.2022, за весь час затримки виплати індексації - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації - 15.08.2025.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем несвоєчасно нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.20126 по 18.07.2022. При цьому зазначає, що спірна виплата є тим доходом, що не був отриманий позивачем з вини відповідача, тому вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням виплат, нарахованих і виплачених на підставі рішення суду.
05.09.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позов у якому зазначає, що рішенням суду визначено, що індексація грошового забезпечення за вказаними судом нормами позивачу не нараховувалась, а затримка між нарахуванням та виплатою її за рішенням суду відсутня, підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в даному випадку немає.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач проходив службу у ГУ ДСНС у Чернігівській області, що підтверджується копією наказу від 05.02.2025 №60. При звільненні позивачу не виплачена індексація грошового забезпечення у належному розмірі. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі №620/2750/25 зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення грошових доходів, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 у розмірі 3459,12 грн щомісячно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
На виконання вищезазначеного рішення суду, 15.08.2025 позивачу перераховано 195348,03 грн, що підтверджується відомостями розподілу витрат та визнається відповідачем.
Після проведення остаточного розрахунку відповідачем не нарахована та не виплачена позивачу компенсація втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням виплат, нарахованих і виплачених на підставі рішення суду.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за їх захистом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 за №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до статей 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі невірно обрахованого розміру складових грошового забезпечення). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (відповідачем) добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Отже, суд доходить висновку, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
При цьому норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися до відповідача за виплатою такої компенсації.
Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості відповідних сум.
Крім того, суд вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі відповідачем, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Допущення ж відповідачем пасивної поведінки, що проявляється, зокрема, у невиплаті спірної компенсації, слід розглядати як протиправному бездіяльність відповідача
Вказаний правовий висновок підтверджується усталеною практикою Верховного Суду.
Отже відповідач, з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено позивачеві грошове забезпечення в повному обсязі, повинен здійснити виплату таких коштів з одночасною виплатою сум компенсації. Невиплата позивачеві суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата окремих складових грошового забезпечення позивача, є порушенням прав військовослужбовця на отримання такої компенсації.
Як вже встановив суд, позивач виключений зі списків особового складу військової частини, де він проходив військову службу, з 01.01.2016. Сума коштів, на виконання судового рішення у справі № 620/2750/25, перерахована на картковий рахунок позивача 15.08.2025 в сумі 195348,03 грн.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.2016 по день, що передує остаточному розрахунку, 14.08.2025.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 807,47 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за період з 01.01.2016 по 14.08.2025.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати, за період з 01.01.2016 по 14.08.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 807,47 грн (вісімсот сім гривень 47 коп), сплачений відповідно до квитанції від 20.08.2025.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області просп. Миру, 190А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14037 код ЄДРПОУ 38590042.
Повний текст рішення виготовлено 03 листопада 2025 року.
Суддя І.І. Соломко