03 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/7854/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якому просить:
- визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо невидачі наказу про виплату йому збільшеної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за періоди з 07.04.2022 по 25.06.2022, з розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно усім періодам, визначеним у вказаній довідці від 05.08.2022 №1710;
- зобов'язати відповідача видати наказ про виплату йому збільшеної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 №1710, з розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно усім періодам, визначеним у вказаній довідці;
- зобов'язати відповідача виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, на підставі виданого наказу, у розмірі до 100 000 грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 07.04.2022 по 25.06.2022, на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 №1710.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що протягом спірного періоду він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв'язку з чим набув право на виплату додаткової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав.
Від третьої особи пояснення по суті спору не надходили.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив таке.
Відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, у 2022 році проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 (а.с. 21-22).
Вважаючи, що Військовою частиною НОМЕР_3 порушено право на належне грошове забезпечення, а саме: протиправно ненараховано та невиплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 по справі №620/13959/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115980383).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у не затребуванні інформації у в/ч НОМЕР_1 про мою безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів 07.04.2022 по 25.06.2022; зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 витребувати у в/ч НОМЕР_1 інформацію про мою безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 07.04.2022 по 25.06.2022, передбачену додатком 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117797934). При цьому, приймаючи постанову суд апеляційної інстанції встановив, що про безпосередню участь позивача у бойових діях свідчить, зокрема, той факт, що згідно Інформації про грошове забезпечення за 2022 рік у квітні, травні, червні, липні та серпні 2022 року йому виплачувались грошові кошти на підставі Постанови №168 у розмірі, збільшеному до 30 000 грн та 100 000 грн, пропорційно часу участі у таких діях, а також підтверджується довідкою №1710 від 05.08.2022 щодо участі у бойових діях у квітні-червні 2022 року.
Враховуючи викладене, уповноваженим представником позивача до Військової частини НОМЕР_3 направлено заяву про виконання вищевказаного рішення суду (а.с. 23-24).
Листом від 18.05.2025 Військова частина НОМЕР_3 повідомила, що отримала від в/ч НОМЕР_1 довідку у формі, передбаченій додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №392-АГ від 30.07.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України №168» від 28.02.2022, де зазначена інформація про участь молодшого сержанта ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. У той же час, дана довідка відпрацьована з порушенням, оскільки у ній зазначений період з 09.04.2022 по 25.06.2022, на який дія Наказу №392-АГ не розповсюджується. З метою недопущення порушення прав військовослужбовця, НОМЕР_4 прикордонним загоном направлено листи №04.3.3/5159-24-Вих від 07.05.2024 та №04.3.3/5572-24-Вих від 14.05.2024, в яких посадовим особам НОМЕР_5 прикордонного загону запропоновано розглянути питання, щодо нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 у збільшеному розмірі до 70 000 грн за період, вказаний у довідці за формою, передбаченою додатком 2 до Наказу №164-АГ, доданою до листа начальника НОМЕР_5 прикордонного загону №02.1/4584-24-Вих від 07.05.2024, зареєстрованого за № 4162- 24-Вх від 08.05.2024 (а.с. 25-28).
30.05.2024 уповноваженим представником позивача до в/ч НОМЕР_1 направлено адвокатський запит із вимогою надати інформацію щодо того, чи були вжиті заходи з переопрацювання довідки ОСОБА_1 та чи прийнято рішення щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 70 000 грн за період, вказаний у довідці за формою, передбаченою додатком 2 до Наказу №164-АГ, доданою до листа начальника НОМЕР_5 прикордонного загону №02.1/4584-24-Вих від 07.05.2024, зареєстрованого за №4162-24-Вх від 08.05.2024 (а.с. 28 зворот-29).
Листом від 01.06.2025 відповідач повідомив, що список за формою, наведеною у додатку 2 до наказу №164-АГ переопрацьовано та направлено встановленим порядком до
ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ) листом від 07.05.2024 №02.1/4584-24-Вих. Щодо виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 у розмірі до 70 000 грн повідомлено, що відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.07.2018 №854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Державної прикордонної служби України за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату (а.с. 30).
З огляду на викладене, представник позивача 12.09.2024 до Військової частини НОМЕР_3 направив запит, у якому просив повідомити результати розгляду переопрацьованого в/ч НОМЕР_1 списку (а.с. 31-30).
Листом від 17.09.2024 Військова частина НОМЕР_3 повідомила, що 08.05.2024 на адресу загону від в/ч НОМЕР_1 надійшов лист, додатком до якого додано список у формі, встановленій додатком 2 до Наказу №164-АГ, де зазначена інформація про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. У той же час, ОСОБА_1 згідно наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 10.02.2023 №82-ОС переведений для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_5 прикордонного загону. Тому, з метою недопущення порушення прав військовослужбовця, на адресу НОМЕР_5 прикордонного загону НОМЕР_4 прикордонним загоном направлено лист, в якому здійснено клопотання про розгляд питання нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 у збільшеному розмірі до 70 000 грн за період, вказаний у довідці за формою, передбаченою додатком 2 до Наказу №164-АГ. Ураховуючи вищезазначене, а саме той факт, що ОСОБА_1 на даний час перебуває на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату у НОМЕР_5 прикордонному загоні, підстав для видання наказу про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі стосовно нього, за період з 09.04.2022 по 25.06.2022 у НОМЕР_4 прикордонного загону немає (а.с. 32 зворот-33).
20.09.2024 до в/ч НОМЕР_1 подано запит, у якому представник позивача просив надати інформацію стосовно результату розгляду питання щодо нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 у збільшеному розмірі до 70 000 грн за період, вказаний у довідці за формою, передбаченою додатком 2 до Наказу №164-АГ (а.с. 33 зворот-34).
Листом від 23.09.2024 відповідач повідомив що розглянути питання щодо виплати позивачу спірних коштів не є можливим, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №620/13959/23 НОМЕР_5 прикордонний загін не зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (а.с. 34 зворот).
02.12.2024 представник позивача до Військової частини НОМЕР_3 подав заяву про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 (а.с. 36 зворот-37).
Листом від 09.01.2025 Військова частина НОМЕР_3 повідомила про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу спірних коштів, оскільки він перебуває на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату у НОМЕР_5 прикордонному загоні (а.с. 37 зворот-38).
З огляду на наведене, 19.03.2025 представником позивача до в/ч НОМЕР_1 направлено запит про нарахування та виплату позивачу спірних коштів (а.с. 39).
Листом від 26.03.2025 відповідач повідомив, що постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №620/13959/23 загоном виконано добровільно у межах покладеного обов'язку; будь-які зобов'язання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової винагороди у розмірі 70 000 грн. в розрахунку на місяць вказаним рішенням на НОМЕР_5 прикордонний загін не покладено. В період з 09.04.2022 по 25.06.2022 ОСОБА_1 проходив службу та перебував на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_3 . Таким чином у НОМЕР_5 прикордонного загону відсутні будь які правові підстави для здійснення донарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди (а.с. 40).
18.04.2025 представником позивача до Військової частини НОМЕР_3 повторно подано заяву про нарахування та виплату спірної додаткової грошової винагороди (а.с. 40 зворот-41).
Листом від 29.04.2025 Військовою частиною НОМЕР_3 повідомлено про відсутність підстав для виплати коштів, оскільки відповідно до наказу від 10.02.2023 №82-ОС ОСОБА_1 перебуває на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату у НОМЕР_5 прикордонному загоні (а.с. 42).
Враховуючи викладене, вважаючи бездіяльність відповідача щодо видачі наказу про виплату збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за періоди з 07.04.2022 по 25.06.2022, з розрахунку до 100 000 гривень на місяць пропорційно усім періодам, визначеним у довідці від 05.08.2022 №1710, та виплати такої винагороди протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XІІ) законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і тримає до цього часу.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої (у редакції, чинній станом на квітень-червень 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Вирішуючи справу суд враховує, що безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення передбачених Постановою №168 заходів в період з 07.04.2022 по 25.06.2022 не є спірною та установлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові у справі №620/13959/23.
Відповідно до положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Фактично спір між сторонами стосується наявності у відповідача обов'язку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період, вказаний у довідці в/ч НОМЕР_1 від 05.08.2022 №1710, оскільки на момент участі позивача у бойових діях та заходах він перебував на грошовому забезпеченні в НОМЕР_4 прикордонному загоні.
Так, у листі в/ч НОМЕР_1 , адресованому начальнику НОМЕР_4 прикордонного загону, зауважено, що оскільки між НОМЕР_4 прикордонним загоном та ОСОБА_1 виникли спірні правовідносини в судовому порядку, виплата додаткової винагороди у збільшеному до 70000 грн розмірі НОМЕР_5 прикордонним загоном буде здійснена виключно на виконання рішення суду (а.с. 35 зворот).
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що відповідно до вимог Постанови №168 (у редакції, чинній як на момент участі позивача у бойових діях та заходах, так і на момент вирішення спору по суті) виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог Постанови №168 та урегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ №164), пунктом 1 якого встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу №164-АГ установлено здійснювати виплату додаткової винагороди на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
На виконання положень пункту 12 Наказу №164-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
Таким чином, підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн є наказ командира.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 приймав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів в період з 07.04.2022 по 25.06.2022 перебуваючи у службовому відрядженні у складі зведеного загону в/ч НОМЕР_1 як військовослужбовець, який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 .
Наказом №164-АГ механізм реалізації права на виплату поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу №164-АГ. У подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 19.03.2025 по справі №620/13959/23 встановлено, що в/ч НОМЕР_1 не інформувала Військову частину НОМЕР_3 про наявності підстав для виплати спірної винагороди, у зв'язку з чим ОСОБА_1 відповідні кошти не отримував.
Разом з тим, згідно наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 10.02.2023 №82-ОС ОСОБА_1 переведений для подальшого проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 та на даний час перебуває на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату у НОМЕР_5 прикордонному загоні.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №558, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції №558 грошове забезпечення військовослужбовців (крім курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі - академія) із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) складається з: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії).
Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату (пункт 3 Розділу І Інструкції №558).
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд погоджується з позицією позивача щодо наявності у відповідача, як органу, де ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу, обов'язку видати наказ про виплату йому додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період участі у бойових діях або заходах з 07.04.2022 по 25.06.2022.
Суд зауважує, що принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.
Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Так, Конституційний Суд України сформулював у Рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками, в якому зазначається, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абзац другий підпункту 5.4 п. 5 мотивувальної частини) [14]. Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування.
У справі «Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції термін «передбачено законом» передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін «передбачено законом» має на увазі не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (ЄСПЛ аналогічної позиції дотримується у справі «Steel and others v. The United Kingdom»).
Також у рішенні в справі «The Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.
При цьому, ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
Суд зазначає, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказу №164-АГ в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів чи наявність окремих недоліків документів, складених уповноваженими особами, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо видачі наказу про виплату йому додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 на підставі довідки від 05.08.2022 №1710 та зобов'язання в/ч НОМЕР_1 видати відповідний наказ необхідно задовольнити.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову винагороду за вищевказаний період, суд зазначає, що вказаним діям передує видача відповідного наказу, що по суті і є належним захистом прав у спірних правовідносинах. За таких обставин у задоволенні вказаної позовної вимоги також необхідно відмовити.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача видати наказ про виплату позивачу спірної додаткової грошової винагороди у розрахунку до 100 000 грн на місяць суд зауважує, що відповідно до інформації, відображеної в листі Військової частини НОМЕР_3 від 07.05.2024 (а.с. 26 зворот-27), у період з квітня по червень 2022 року ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, у розмірі до 30 000 грн щомісячно в наступному місяці за попередній у порядку, передбаченому Наказом №164-АГ.
За таких обставин, позовні вимоги необхідно задовольнити частково шляхом визнання протиправної бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо видачі наказу про виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у збільшеному до 70 000,00 грн розмірі за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 на підставі довідки від 05.08.2022 №1710 та зобов'язання в/ч НОМЕР_1 видати відповідний наказ.
На виконання частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п'ятої статті 139 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо видачі наказу про виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у збільшеному до 70 000,00 грн розмірі за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 на підставі довідки від 05.08.2022 №1710.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) видати наказ про виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у збільшеному до 70 000,00 грн розмірі за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 на підставі довідки від 05.08.2022 №1710.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .
Дата складення повного рішення суду - 03.11.2025.
Суддя Ю. О. Скалозуб