Справа № 358/1942/25 Провадження № 2-о/358/143/25
03 листопада 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Буравової К.І.,
за участю секретаря судових засідань Годжаєвої З.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
І. Стислий виклад позиції заявника.
10.10.2025 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулась до Богуславського районного суду Київської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту смерті особи на тимчасово окупованій території, в якій просить встановити факт смерті її батька, громадянина України - ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Павлодар Жердевського району Тамбовської області, який помер у м. Іловайськ Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вимоги заявниця обґрунтувала тим, що реєстрація смерті її батька в органах державної реєстрації актів цивільного стану України неможлива, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, де неможливо отримати медичний документ, що відповідає вимогам статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», та є підставою для державної реєстрації смерті, а тому просить суд встановити відповідний юридичний факт. Встановлення факту смерті батька заявниці необхідно для реєстрації його смерті, отримання свідоцтва про смерть та подальшого оформлення спадщини і отримання пенсії.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.10.2025 для розгляду вказаної справи визначено головуючою суддею Буравову К.І. (а.с. 13).
Встановивши, що заява не відповідає вимогам ЦПК України, суддя 13.10.2025 постановила ухвалу про залишення її без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали (а.с. 14-15).
14.10.2025 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої було долучено копію свідоцтва про шлюб на підтвердження родинних відносин, а саме, щодо зміни прізвища заявниці з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » (а.с.17-18,19).
Ухвалою від 14.10.2025 суддя прийняла до розгляду заяву та відкрила провадження в порядку окремого провадження. Справу призначила до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 жовтня 2025 року о 13 год. 00 хв (а.с. 20-21).
15.10.2025 ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 03 листопада 2025 року о 10 год. 00 хв., у зв'язку з відсутністю належного повідомлення заявниці та відсутністю відомостей про вручення заінтересованій особі повідомлення про дату, час і місце судового засідання, копії ухвали суду та матеріалів заяви (а.с.24).
03.11.2025 заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Водночас 19.10.2025 через підсистему «Електронний суд» заявниця надіслала до суду додаткові пояснення в справі в яких просила розглянути справу без її участі та надіслати їй судове рішення.
Представник заінтересованої особи - Богуславського відділу ДРАЦС Обухівського району Київської області ЦМУ Мін'юсту (м. Київ) в судове засідання 03.11.2025 також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
31.10.2025 від начальника Богуславського відділу ДРАЦС Обухівського району Київської області ЦМУ Мін'юсту (м. Київ) Коваленко В.І. до суду надійшло клопотання в якому просили розглянути справу без участі представника відділу та зазначили, що не заперечують проти задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України (а.с. 28 ).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 25.08.2011 Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Іловайськ Донецької області (а.с. 11).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 29.10.1987 виконавчим комітетом Іловайсьої міської ради Донецької області (а.с.10). ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 239. Батьки: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 .
Заявницяуклала шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 12.08.2011 виконавчим комітетом Іловайсьої міської ради м. Харцизька Донецької області,актовий запис №68 від 12.08.2011. Після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_4 » (а.с.19).
Отже, заявниця ОСОБА_1 , є донькою померлого ОСОБА_2 , а тому має право на звернення до суду із даною заявою.
Копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 виданого 04.06.2002 Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області, підтверджується, що ОСОБА_2 ,є громадянином України, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Павлодар Жердевського району Тамбовської області, зареєстроване місце проживання значиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-7).
Факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - в місті Іловайськ Донецької області, підтверджується копією довідки про смерть № С-00872 від 26.05.2025 та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 26.05.2025, виданими «Харцизьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління РАЦС Донецької Народної Республіки», який є незаконним органом, що розташований на окупованій російською владою території України. Причина смерті: Лівошлуночкова недостатність І50.1. Гіпертензивна хвороба з переважним ураженням серця І11.0 (в перекладі з російської мови) (а.с.8, 9).
Звернення заявниці до суду зумовлено необхідністю державної реєстрації факту смерті її батька, шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України та отриманням свідоцтва про смерть.
IV. Норми права, які застосував суд.
Згідно з частиною першою статті 2, частиною першою статті 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
На підставі пункту п'ятого частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
З урахуванням частин третьої та четвертої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно пункту 8 частини першої, частини другої статті 317ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відомості про смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
У силу ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
У випадку проведення державної реєстрації смерті на підставі рішення суду, отриманого у спосіб, передбачений абзацом п'ятим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил, примірник рішення суду в електронній формі роздруковується та додається до другого примірника актового запису про смерть.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 року (далі - Закон №1207), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 року державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» № 9-1130/0/4 від 15.04.2016 року вказується, що у зазначеному в ЦПК України порядку мають розглядатися заяви про встановлення факту народження або смерті як на території Автономної Республіки Крим, так і на території населених пунктів Донецької та Луганської областей, визначених у розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» № 1085 від 07.11.2014 року.
Суд зазначає, що на час смерті м. Іловайськ, Донецька область, входить у перелік тимчасово окупованих територій, що визначені Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 та на даний час є загальновідомим фактом, який згідно з частиною третьою статті 82 ЦПК України не потребує доказування.
Частинами 2, 3 ст. 9 Закону №1207 передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема, «Loizidou v. Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії зокрема, «Mozer v. the Republico f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов до висновку, що надана в якості доказу копія свідоцтва про смерть, хоча і не є документом встановленої форми про смерть відповідно до законодавства, водночас вважається доказом, який достовірно свідчить про смерть особи у певний час і за певних обставин, а саме в м. Іловайськ Донецька область, Україна, оскільки судом не встановлено іншого.
Вказані висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 травня 2021 року у справі № 220/1582/20, від 24 квітня 2024 року у справі № 334/7625/23, від 11 вересня 2024 року у справі № 183/3496/24, від 27 листопада 2024 року у справі № 759/4623/24.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Враховуючи досліджені докази, суд дійшов висновку, що за заявою ОСОБА_1 , для якої встановлення цього факту має юридичне значення, наявні всі підстави для встановлення факту смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Павлодар Жердевського району Тамбовської області, який помер, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Іловайськ Донецької області.
Відповідно до частини четвертої статті 317, пункту 8 частини першої статті 430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
Згідно з частиною другої статті 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Сукупність поданих заявницею доказів свідчить про те, що її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Іловайськ Донецької області, Україна (тимчасово окупована територія України). За таких обставин реєстрація органом державної реєстрації актів цивільного стану України факту смерті є неможливою, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне встановити відповідний юридичний факт, визнавши вимоги заявниці доведеними та обґрунтованими.
Враховуючи положення п. 21 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору звільняються заявники у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, судові витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 3, 5, 7, 8, 18, 229, 258-259, 263-265, 268, 293, 315, 317 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Павлодар Жердевського району Тамбовської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Іловайськ Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до Богуславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), для державної реєстрації смерті особи.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 25.08.2011 Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа:
Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПУО: 23568097, місцезнаходження: 09701, Київська область, м. Богуслав, вул.Миколаївська, буд. № 28.
Суддя К. І. Буравова