03 листопада 2025 року справа № 580/9820/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/Ч НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в не нарахуванні та не виплаті у повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого за періоди: з 16.03.2025 до 17.03.2025, з 17.03.2025 до 27.03.2025, з 25.04.2025 до 16.05.2025, з 20.06.2025 до 27.06.2025;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого за періоди: з 16.03.2025 до 17.03.2025, з 17.03.2025 до 27.03.2025, з 25.04.2025 до 16.05.2025, з 20.06.2025 до 27.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, відповідач виплатив лише за 28 днів такого перебування, натомість позивач перебував на стаціонарному лікуванні 42 дні.
Ухвалою від 04 вересня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.10.2025 до суду надійшло клопотання в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що у березні 2025 року позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду у зв'язку з отриманим пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини (за період із 15.03.2025 по 26.03.2025) в розмірі 35483,87 грн.
Разом з тим, зазначив, що у період з 25.04.2025 до 16.05.2025, з 20.06.2025 до 27.06.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із лікуванням захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби, а не захистом Батьківщини, що виключало отримання ним додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн за вказані періоди.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.
Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу до 17 липня 2025 року, перебував у списках особового складу В/Ч НОМЕР_1 , що підтверджується карткою особового рахунку та витягом із наказу В/Ч НОМЕР_1 від 17.07.2025 № 201.
Відповідно до довідки В/Ч НОМЕР_1 № 404 від 06.05.2025 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 13.03.2025 ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, акубаротравму з пошкодженням барабанних перетинок зі значним зниженням слуху, вогнепальне осколкове поранення м'яких тканин спини в ділянці лівої лопатки, вогнепальні осколкові поранення лівої сідниці лівої гомілки, за обставин: під час виконання бойового завдання 13.03.2025, перебуваючи відповідно до бойового розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 № 957 від 11.03.2025 в районі населеного пункту Заолешня, Курської області внаслідок удару ворожого FPV-дрону. Поранення солдата ОСОБА_1 настало під час виконання службових обов'язків під час захисту Батьківщини.
З 16.03.2025 по 17.03.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП “Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради, що підтверджується випискою із медичної карти № 5613 (діагноз - ЗЧМТ, акубаротравма з пошкодженням барабанних перетинок, вогнепальне осколкове поранення м'яких тканин спини в ділянці лівої лопатки, вогнепальні осколкові поранення лівої сідниці лівої гомілки).
З 17.03.2025 по 27.03.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП “Хорольська міська лікарня» (діагноз - ЗЧМТ, акубаротравма без пошкодження барабанних перетинок, вогнепальне осколкове поранення м'яких тканин спини в ділянці лівої лопатки, вогнепальні осколкові поранення лівої сідниці лівої гомілки) та був прооперований 17.03.2025, 20.03.2025, 24.03.2025, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1723.
У період з 27.03.2025 по 25.04.2025 позивач, на підставі висновку госпітальної ВЛК при КНП “Хорольська міська лікарня» від 27.03.2025 № 01-02/329, перебував у відпустці для лікування терміном на 30 календарних днів.
З 25.04.2025 до 16.05.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП “Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради з діагнозом:
- М42.16, М51.1, G57.0 ДДЗ хребта. Остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта, кили МХД Тh4-ТЬ5, Тh5-Тh6, Тh11-Тh12, протрузії МХД С2-СЗ, СЗ-С4, С4-С5, С5-С6, С6-С7, Тh6-Тh7, Тh10-Тh11, L2 L3, L3-L4, L4-L5, стійкий виразний полірадикуляриий та м'язово-тонічний больовий синдроми, виразні вертебро-статичні та вертебро-динамічні розлади.
- післятравматична нейропатія лівого сідничного нерва з виразними сенсорними та помірними моторними порушеннями (підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4516/172 нейрохірургічного відділення).
З 20.06.2025 до 27.06.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП “Гайсинська центральна районна лікарня» ГМР з діагнозом: G94.8 інші уточні захворювання головного мозку, МВТ (13.03.2025) ЗЧМТ, АБТ, Стійкий больовий та вестибуло-атактичний синдром. Симптоматична гіпертензія. ВОСП м'яких тканин спини, лівої лопатки, ВОСП н/третини лівої гомілки, стороннє тіло латеральної кісточки. Післятравматична невропатія лівого сідничного нерва з вираженими сенсомоторними порушенями. ДДЗХ, остеохондроз, спондилоартроз шийного, грудного, поперекового відділів хребта, кили МХД Тh4-h5 Тh5-Тh6 Т11-Т12. Протрузій МХД С2 С3 С3-С4 С4-С5 С6-С7 LЗ-L4 L4-L5. Компресійно-ішемічна радикулопатія С5, С6, С7. Помірний парез лівої стопи. Стійкий полірадикулярний синдром. ПФХ 2 ст. (згідно виписки № 5710/1009 із медичної карти стаціонарного хворого).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 26.06.2025 № 2025-0626-0954 2485-0, Діагноз: Наслідки МВТ (13.03.2025р.):ЗЧМТ, акубаротравма з пошкодженням барабанних перетинок, ВОСП м'яких тканин спини, лопатки, лівої сідниці - Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Як стверджує представниця позивача, додаткову винагороду в розмірі 100000 з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я відповідач виплатив лише за 28 днів такого перебування, натомість позивач перебував на стаціонарному лікуванні 42 дні.
Бездіяльність відповідача, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті у повному обсязі додаткової винагороди в розмірі 100000 з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), відповідно до п. 2 якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновку про те, що військовослужбовці Збройних Сил України за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат. При цьому, розмір грошового забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України, а Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно абз. 4 п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода, у розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям Збройних Сил, які у зв'язку з травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за постановою ВЛК.
Як встановив вище суд, відповідно до довідки В/Ч НОМЕР_1 № 404 від 06.05.2025 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 13.03.2025 ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, акубаротравму з пошкодженням барабанних перетинок зі значним зниженням слуху, вогнепальне осколкове поранення м'яких тканин спини в ділянці лівої лопатки, вогнепальні осколкові поранення лівої сідниці лівої гомілки, за обставин: під час виконання бойового завдання 13.03.2025, перебуваючи відповідно до бойового розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 № 957 від 11.03.2025 в районі населеного пункту Заолешня, Курської області внаслідок удару ворожого FPV-дрону. Поранення солдата ОСОБА_1 настало під час виконання службових обов'язків під час захисту Батьківщини.
Згідно наявних у матеріалах справи виписок із медичної карти стаціонарного хворого, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманим 13.03.2025 пораненням та наслідками його перенесення у періоди з 16.03.2025 до 27.03.2025, з 25.04.2025 до 16.05.2025, з 20.06.2025 до 27.06.2025.
Аналіз обставин поранення, що відображені у довідці про обставини травми у зіставленні із діагнозами, зазначеними у виписках із медичних карт стаціонарного хворого, вказують на те, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні у вищевказані періоди зумовлене отриманим ним пораненням, пов'язаною із захистом Батьківщини, у зв'язку із чим, на переконання суду, за вказані період позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.
Суд врахував, що позивачу нараховано додаткову винагороду у зв'язку з отриманим пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення пов'язаного із захистом Батьківщини (за період із 16.03.2025 до 27.03.2025) та виплачено у червні 2025 року у розмірі 35483,87 грн, що підтверджується відомостями картки особового рахунку позивача.
Таким чином, відповідач виконав свій обов'язок щодо виплати позивачу додаткової винагороди за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні у вищевказаний період, що підтверджується представницею позивача у позові.
За таких обставин, у цій частині права позивача не порушені.
Разом з тим, відповідач не заперечує обставини не здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 25.04.2025 до 16.05.2025, з 20.06.2025 до 27.06.2025. У матеріалах справи відсутні жодні докази прийняття відповідачем наказів про виплату позивачу додаткової винагороди за вказані періоди, у зв'язку із чим суд доходить висновку, що відповідач у цій частині спірних правовідносин допустив протиправну бездіяльність.
Доводи відповідача про те, що у періоди з 25.04.2025 до 16.05.2025, з 20.06.2025 до 27.06.2025 здійснювалось лікування за діагнозами, пов'язаними з проходженням військової служби, а не захистом Батьківщини, суд вважає помилковими, оскільки досліджені судом у виписках закладів охорони здоров'я та постановах ВЛК основні та супутні діагнози вказують на те, що лікування протягом вищевказаних періодів здійснювалось, серед іншого, у зв'язку із наслідками перенесення поранення (13.03.2025). Так, у період з 25.04.2025 до 16.05.2025 діагнозом визначено: післятравматична нейропатія лівого сідничного нерва з виразними сенсорними та помірними моторними порушеннями (виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 4516/172 нейрохірургічного відділення), що корелюється із отриманим пораненням (13.03.2025). У свою чергу, за наслідками перебування на стаціонарному лікуванні з 20.06.2025 до 27.06.2025, відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 26.06.2025 № 2025-0626-0954 2485-0, Діагноз: Наслідки МВТ (13.03.2025):ЗЧМТ, акубаротравма з пошкодженням барабанних перетинок, ВОСП м'яких тканин спини, лопатки, лівої сідниці - Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Таким чином, початок та завершення періоду лікування позивача зумовлені отриманням ним поранення, що пов'язане із захистом Батьківщини.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, для належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення пов'язаного із захистом Батьківщини за періоди з 25.04.2025 до 16.05.2025, з 20.06.2025 до 27.06.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за періоди з 25.04.2025 до 16.05.2025, з 20.06.2025 до 27.06.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення пов'язаного із захистом Батьківщини за періоди з 25.04.2025 до 16.05.2025, з 20.06.2025 до 27.06.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 03.11.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК