Справа № 357/10845/25
3/357/4716/25
21.10.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП відсутній в матеріалах справи, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 378706 від 02.07.2025 року: 02.07.2025 року автодорога М-05 Київ-Одеса 78 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter» н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager ARND 0046. Результат огляду позитивний 0,45 проміле.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення заперечив та вказав, що алкогольних напоїв не вживав, а транспортним засобом керував у цілком тверезому стані. ОСОБА_1 пояснив, що повідомляв поліцейським, що не вживав алкоголю та без вагань пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля. Результат приладу показав, нібито ОСОБА_1 вживав алкоголь і перебував у стані сп'яніння. ОСОБА_1 не погоджувався з результатами та такими твердженнями поліцейським, зазначав працівникам поліції, що можливо такий результат від вживання кефіру. Крім цього ОСОБА_1 просив провести повторний огляд в медичному закладі, однак працівники поліції почали переконувати ОСОБА_1 , що в медичному закладі аналогічний прилад та результат огляду в закладі охорони здоров'я буде аналогічним. Оскільки ОСОБА_1 бажав їхати до медичного закладу, то працівник поліції відвів ОСОБА_1 у бік та вказав, якщо останній буде оспорювати дії поліцейських та заперечувати вживання алкоголю, тоді його автомобіль буде евакуйовано на штраф-майданчик, тому зрештою ОСОБА_1 перестав наполягати на проведенні огляду в медичному закладі, оскільки хвилювався, що у нього заберуть транспортний засіб, тому відносно нього склали протокол про адміністративне правопорушення. Також ОСОБА_1 вказав, що його не відстороняли від керування автомобілем та не вилучали посвідчення водія.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Капустін В.В. вину ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення заперечив та просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Так, серед іншого адвокат Капустін В.В. вказав, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції статті 130 КУпАП, оскільки у протоколі викладено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, водночас відсутнє посилання про керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Також захисник вказав на порушення працівниками поліції процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння. Адвокат Капустін В.В. зауважив, що відеозаписи відображають, що ОСОБА_1 не був з результатом проведеного поліцейським огляду, вказував, що ймовірно такий результат від вживання кефіру, а також ОСОБА_1 просив провести огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Однак, адвокат Капустін В.В. вказав, що працівники поліції проігнорували незгоду ОСОБА_1 , натомість поліцейські недостовірно вказали ОСОБА_1 , що в медичному закладі аналогічний прилад та фактично роз'яснивши, що огляд у закладі охорони здоров'я жодним чином не відрізняється та результат у медичному закладі буте таким самим. Крім цього адвокат Капустін В.В. вказав на провокацію з боку поліцейський, котрі також відмовили ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі шляхом погроз, оскільки поліцейські вказали ОСОБА_1 , що якщо останній наполягатиме на проходженні огляду в закладі охорони здоров'я, то в подальшому у нього заберуть транспортний засіб та його буде евакуйовано на штраф-майданчик, у зв'язку із чим ОСОБА_1 вимушений був зрештою відмовитись від проходження огляду у медичному закладі.
Також захисник вказав, що наявні у матеріалах справи відеозаписи не можуть бути належним та допустимим доказом на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , оскільки в порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, оскільки на відеозаписах не зафіксовано усього спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , водночас мало місце поза процесуального спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 .
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Капустіна В.В., дослідивши клопотання захисника про закриття провадження у справі, а також докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 378706 від 02.07.2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.07.2025, роздруківку результату огляду на стан алкогольного сп'яніння від за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 7510» від 02.07.2025, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт від 02.07.2025, переглянувши відеозаписи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
У диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя встановив, що 02.07.2025 року автодорога М-05 Київ-Одеса 78 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter» н.з. НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції.
Під час перевірки документів ОСОБА_1 працівник поліції запитував чи не вживав останній алкогольних напоїв та запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 заперечив факт вживання алкогольних напоїв та погодився пройти огляд на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проведений поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу.
З відеозапису вбачається, що результат огляду становив 0.45 проміле, тому поліцейський зазначив, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 здивовано запитує, чи вживання кефіру може призвести до такого результату.
Далі працівник поліції запитує чи потрібно їхати до лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 вказує, що якщо необхідно, то він готовий пройти огляд у лікаря нарколога. ОСОБА_1 з'ясовував у поліцейських щодо процедури проходження огляду у закладі охорони здоров'я, на що поліцейський зазначив, що в закладі охорони здоров'я використовується такий самий технічний прилад, а тому фактично відеозаписи відображають, що працівник поліції переконував ОСОБА_1 у незмінності результату огляду та спонукав ОСОБА_1 до його відмови від проходження повторного огляду у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога. Натомість ОСОБА_1 висловив бажання на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, після чого працівник поліції йде від ОСОБА_1 , а з ним залишаються інші поліцейські.
Суддя зауважує, що згодом до працівника поліції підійшов ОСОБА_1 та поліцейський з незрозумілих причин знову запитує, у ОСОБА_1 чи потрібно їхати до медичного закладу, та ОСОБА_1 вказує, якщо потрібно то він згоден проїхати до медичного закладу. Через декілька хвилин ОСОБА_1 знову запитують чи потрібно їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що цього разу ОСОБА_1 зазначає, що у такому разі непотрібно.
Суддя зазначає, що відеозаписи відображають, що ОСОБА_1 зазначав поліцейським, що алкогольних напоїв не вживав, даний результат йому незрозумілий та зазначав, щодо ймовірності такого результату після вживання кефіру. Крім цього з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 першочергово бажав пройти повторний огляд в закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога, тому такі повідомлення ОСОБА_1 повинні були б бути розцінені працівником поліції як фактична незгода ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду.
З даного приводу суддя зазначає, що вищезазначені роз'яснення з боку працівників поліції стосовно процедури проведення огляду в медичному закладі є недостовірними та неприпустимими, та як наслідок тягнуть за собою відмову особи від проходження огляду в медичному закладі у лікаря нарколога, при цьому суддя зважає на незгоду ОСОБА_1 з результатом проведеного поліцейським огляду.
Слід вказати, що прилад, яким працівники поліції здійснюють огляд водіїв, може мати певні технічні несправності, помилки, тощо, можуть мати місце порушення вимог експлуатації приладу, неправомірні дії з боку поліцейських, та інші обставини, котрі можуть призвести до хибного результату приладу, у зв'язку із чим нормами національного законодавства передбачено можливість проходження повторного огляду в закладі охорони здоров'я у разі незгоди водія з результатом проведеного поліцейським огляду.
При цьому суддя вказує, що в ході огляду водія в закладі охорони здоров'я, заключний діагноз встановлюється лікарем, який користуючись своїми спеціальними знаннями та за результатами огляду обстежуваної особи, її клінічних показань, результатів технічних засобів, лабораторних досліджень, встановлюється заключний діагноз обстежуваної особи після чого лікар складає відповідний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджує перебування особи в стані сп'яніння або ж спростовує стан сп'яніння.
Варто також зауважити, що будь-яка особа не є значно обізнаною в правовому полі, зокрема й процедурі огляду водія на стан сп'яніння. Водночас саме працівники поліції є представниками державної влади, на яких й покладається обов'язок достовірного роз'яснення особі її прав та обов'язків та незрозумілих для такої особи обставин та процесуальних дій в ході документування (виявлення) правопорушення.
Суд зазначає, що в даному випадку вбачалась незгода ОСОБА_1 з результатом проведеного поліцейським огляду, ОСОБА_1 цікавився у працівників поліції щодо процедури повторного огляду у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога, на що отримав недостовірну інформацію (роз'яснення) від працівників поліції, які фактично відмовляли останнього від проходження повторного огляду у медичному закладі, проте ОСОБА_1 все одно бажав пройти огляд у закладі охорони здоров'я, а тому суддя констатує, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки поліцейські не забезпечили проведення огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога.
Тому враховуючи вищевикладене, та у відповідності до ч.5 ст.266 КУпАП результат огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проведеного поліцейським на місці за допомогою спеціального технічного засобу слід вважати недійсними, оскільки було порушено процедуру проведення огляду, зокрема п.6 Порядку, п.7 розділу І Інструкції ч.3 ст.266 КУпАП, а відтак вони є недопустимим доказом у справі, тому не беруться судом до уваги при вирішенні даної справи.
Також суддя бере до уваги доводи сторони захисту стосовно провокації з боку працівників поліції стосовно ОСОБА_1 з метою схилення останнього до відмови від повторного проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, оскільки відеозаписи відображають, що ОСОБА_1 висловив своє бажання пройти огляд у закладі охорони здоров'я, натомість поліцейські не здійснювали дій щодо направлення та доставки ОСОБА_1 до медичного закладу, натомість безпідставно продовжували запитувати у останнього щодо необхідності огляду у медичному закладі, та як наслідок на чергове таке запитання поліцейського, ОСОБА_1 зазначав, що у такому разі непотрібно слідувати д медичного закладу, що вказує на те, що ОСОБА_1 були висунуті певні умови (вимоги) з боку поліцейських, за обставин проходження ним огляду у закладі охорони здоров'я, що може свідчити про провокацію з боку поліцейських.
Водночас судді зауважує, що на відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 передав поліцейським посвідчення водія, проте з незрозумілих суду підстав, в порушення положень статті 265-1 КУпАП, поліцейський не вилучив у ОСОБА_1 посвідчення водія, а повернув останньому, натомість у протоколі про адміністративне правопорушення працівник поліції зазначив, набито ОСОБА_1 було пред'явлено посвідчення водія у системі «Дія», що також викликає у суду певні сумніви щодо правомірності дій поліцейських під час складання даного протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи зазначене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП автором протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки не додано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд звертає увагу, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221,ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь