Справа № 293/889/25
Провадження № 2/293/547/2025
04 листопада 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. СУТЬ ПОЗОВУ
30.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до ОСОБА_1 за змістом якої просить стягнути на свою користь заборгованість за договором позики №8153009 від 04.08.2024 у розмірі 23050,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8153009 (далі - кредитний договір), який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки відповідача.
28.03.2025 ТОВ «Авентус Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») уклали договір факторингу №28032025, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28032025 від 28.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23050,00грн., з яких: 5000,00грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 9000,00грн. - заборгованість за відсотками, 9050,00грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання з повернення позики. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора, в результаті чого він допустив заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами.
З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 30.07.2025, справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, 29.08.2025 судом отримано відомості про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1
02.09.2025 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 06.10.2025.
Ухвалою від 06.10.2025, що у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання на 04.11.2025.
04.11.2025 сторони в судове засідання не з'явились. Позивач в судове засідання повноважного представника не направив. У позовній заяві представник позивача просить розгляд справи проводити у відсутності його представника.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибув в судове засідання. Причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався. Копія ухвали про відкриття провадження разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися на адресу реєстрації відповідача, однак повернуті до суду із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
У постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 07.10.2025.
Враховуючи викладене, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
В судовому засіданні 04.11.2025 суд склав вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
04.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №8153009 (а.с.6-16).
Кредитний договір укладено в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п. 1.3 договору сума кредиту становить 5000,00 гривень.
Згідно з п. 1.4 договору строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Згідно з п. 1.5 договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов.
Згідно з п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Окрім того, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, підписано додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору споживчого кредиту №8153009 від 04.08.2024, визначено дату видачі кредиту/дату платежу /суму кредиту/проценти за користування кредитом/реальну річну процентну ставку/ загальну вартість кредиту, що відповідає умовам договору.
Відповідно до повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек», направленого на адресу ТОВ «Авентус Україна» від 31.03.2025, між товариствами укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №04072024-3 від 04.07.2024. Відповідно до зазначеного договору ТОВ «Пейтек» перераховано кошти на користь фізичної особи від ТОВ «Авентус Україна» 04.08.2024 о 12:11:05 на суму 5000,00грн., маска картки НОМЕР_1 (а.с.19).
28.03.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28032025 у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» зобов'язалось передати (відступити) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язалось прийняти належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, зазначені у реєстрі боржників (а.с.20-22).
На виконання вимог договору факторингу №28032025, 28.03.2025 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписали акт прийому передачі реєстру боржників до договору факторингу №28032025, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр божників №1 від 28.03.2025 (а.с.23).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №28032025 від 28.03.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8153009 в сумі 23050,00 грн. з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 9000,00 грн. - заборгованість за відсотками, 9050,00грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с.25).
За розрахунком первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за період з 04.08.2024 по 27.03.2025 становить 23050,00грн., яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 5000,00грн., нарахованих процентів - 9000,00 грн., нарахованого штрафу в розмірі 9050,00грн. (а.с. 26-28).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 3,4,8 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
Встановлено, що між сторонами у справі виникли взаємовідносини з приводу стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, укладеним в електронній формі.
Договір укладено сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами Закону України «Про електронну комерцію». Такий договір прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, у нього виникла заборгованість у сумі 23050,00грн., яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00грн., заборгованості за нарахованими відсотками за період з 04.08.2024 по 02.12.2024 в розмірі 9000,00грн., заборгованості за штрафами в розмірі 9050,00грн.
Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
За положеннями частини 2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт отримання грошових коштів ОСОБА_1 на умовах позики від ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором №8153009 у сумі 5000,00грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, зазначений договір недійсним не визнано, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.
Згідно наданого позивачем розрахунку, первісним кредитором здійснено нарахування відсотків за користування кредитом за в межах строку дії договору, а саме з 04.08.2024 по 02.12.2024 включно, за ставкою 1,50% в день та становить 9000,00грн.
З вказаним розрахунком заборгованості суд не погоджується з огляду на викладене.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24.12.2023року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 року не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 року не більше 1 %.
Оскільки кредитний договір №8153009, був укладений в період дії п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», нарахування відсотків згідно вищевказаного пункту Закону, у період з 04.08.2024 по 20.08.2024 має нараховуватись за ставкою 1,5%, з 21.08.2024 по 02.12.2024 за ставкою 1%.
Такими чином, відсотки нараховані за період з 04.08.2024 по 20.08.2024 складатимуть 1275,00грн. із розрахунку: 17 днів кредитування х 75,00грн (відсотки нараховані за ставкою 1,5% за один день користування кредитом), з 21.08.2024 по 02.12.2024 - 6475,00 грн із розрахунку: 104 дні кредитування х 50,00грн (відсотки нараховані за ставкою 1% за один день користування кредитом).
Відтак, правомірним є нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом у розмірі 6475,00грн. із розрахунку: 1275,00грн +5200,00грн.
Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 6475,00грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафами в розмірі 9050,00грн, суд зазначає наступне.
Пунктами 6.4.1., 6.4.2. договору сторони погодили нарахування штрафів за неналежне виконання споживачем своїх зобов'язань з повернення суми кредиту, відсотків тощо.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
24.02.2022 Верховна Рада України затвердила Указ Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022. Воєнний стан в Україні введено на всій території України та діє до теперішнього часу.
Відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, суд вважає, що нарахування штрафу в сумі 9050,00 грн. за невиконання грошового зобов'язання ОСОБА_1 є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
За правилом частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Відтак, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог із розрахунку 49,78% від задоволених позовних вимог у розмірі 1507,33грн.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8153009 від 04.08.2024 року у розмірі 11475 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1507 (одна тисяча п'ятсот сім) грн. 33 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю
«Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30,
код ЄДРПОУ 35625014
Відповідач:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
адреса реєстрації:
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_2
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ