Справа № 292/1047/25
Провадження № 2/292/644/25
04 листопада 2025 року с-ще Пулини
Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Козачок Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2025 року позивач ТОВ "Кошельок" звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3567001285-501100 від 25.10.2021 у розмірі 20 869,80 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.10.2021 між ТОВ "Кошельок" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3567001285-501100, за умовами якого останній надано кредит в розмірі 7000 грн., строком на 14 днів, зі сплатою дисконтної відсоткової ставки 0,01% на добу та базової процентна ставки 2,2% на добу.
Товариство виконало взяті на себе зобов"язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит, перерахувавши грошові кошти на її банківську картку.
Відповідачка не виконала свої зобов"язання, не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв"язку з чим станом на момент звернення до суду виникла заборгованість в загальному розмірі 20869,80 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 7000 грн., за відсотками - 13869,80 грн.
Ухвалою суду від 30.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
У судові засідання, призначені на 21.10.2025 та 04.11.2025, відповідачка не з'явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, до суду повернулися конверти з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за зареєстрованою адресою проживання.
Крім того, відповідачка про судове засідання призначене на 04.11.2025, повідомлена через оголошення на офіційному вебсайті суду. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.
З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2021 року між ТОВ "Кошельок" та ОСОБА_1 укладено договір №3567001285-501100 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту зі сплатою процентів за його користування.
Згідно умов договору та паспорта споживчого кредиту, відповідачка отримала на споживчі цілі кредит в розмірі 7000 грн, строком на 14 днів (лояльний період) з можливістю продовження, який зобов'язалась повернути зі сплатою процентів до закінчення вказаного строку. Проценти за користування кредитом - 15 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом на строк лояльного періоду. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до графіку розрахунків, дата видачі кредиту/дата платежу - 25.10.2021, 07.11.2021, кількість днів у розрахунковому періоді - 14, разом 14 днів, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 7000 грн., 7010 грн., проценти за користування кредитом - 0,14 %, загальна вартість кредиту - 7010 грн.
З повідомлення XPAY Group LLC та повідомлення ЦВ ПАТ "МТБ Банк" №06/642-06/468 від 25.06.2025, вбачається, що через платіжну систему XPAY Group LLC 25.10.2021 о 09:26:16 проведено успішне зарахування на карту клієнта 4731219614825374, ID транзакції - 42573546, ID кредита - НОМЕР_1 , ID заявки на кредит - 501100, кредитні кошти в сумі 7000 грн. за договором займу №3567001285-501100,
Згідно детального розрахунку заборгованості за договором №3567001285-501100 від 25.10.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ОСОБА_1 25.10.2021 надано кредит в розмірі 7000 грн, дата закінчення лояльного періоду - 07.11.2021, базова процентна ставка в день - 2,20, дисконтна процентна ставка в день, в межах лояльного періоду - 0,01. Залишок заборгованості ОСОБА_1 згідно кредитного договору становить 20869,80 грн., який складається за кредитом - 7000 грн., по відсотках - 13869,80 грн. (нараховано % в межах лояльного періоду - 9,80 грн., за продовження строку користування позикою - 13860 грн.).
Згідно повідомлення АТ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-251006/4227-БТ від 20.10.2025, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ).
Відповідно до виписки за період 24.10.2021-05.02.2022, ОСОБА_1 25.10.2021 зараховано кошти в сумі 7000 грн., якими вона користувалася, знімала, проводила розрахунок, переказувала з однієї картки на іншу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З положень ч.1 ст.530 ЦК України вбачається якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається зі ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
У справі встановлено, що договір позики між ТОВ "Кошельок" та ОСОБА_1 укладений в електронній формі.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першоїст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст.11 Закону).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".
Під час розгляду справи позивачем доведено про укладення 25.10.2021 кредитного договору №3567001285-501100 в електронному вигляді.
Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Поданими доказами ТОВ "Кошельок" в суді доведено виконання своїх зобов"язань за договором в повному обсязі, а саме відповідачці надано кредит в розмірі 7000 грн., шляхом перерахування 25.10.2021 на її картковий рахунок.
У той же час, відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання за договором позики та згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 20869,80 грн., яка складається із: заборгованості за сумою кредиту - 7000 грн.; заборгованості за відсотками за користування позикою - 13869,80 грн.
Однак, суд не погоджується щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками, оскільки переважаюча частина з них нарахована після спливу строку кредитування, передбаченого договором.
Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно ст. 252 ЦПК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або роками. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
У ст. 631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити ваші права та виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору
Відтак, закінчення строку договору, який був належним чином виконаний позбавленою стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Як вбачається з пункту 2.1 договору позики, ОСОБА_1 надано позику строком на 14 днів, з 25.10.2021 по 07.11.2021. Відповідно до вказаного строку відповідачка мала повернути позивачу позику та сплатити проценти.
У той же час, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування кредитом станом на 05 лютого 2022 року, тобто поза межами строку кредитування, який не має перевищувати 14 днів. Останнім днем строку позики та відповідно нарахування відсотків є 07 листопада 2021 року.
Однак, зважаючи на те, що строк позики сплив 07 листопада 2021 року, суд вважає, що позивачем необґрунтовано нараховані проценти після 07 листопада 2021 року на загальну суму 13860 грн.
Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики.
Після закінчення строку позики і невиконання боржником своїх зобов'язань щодо повернення позики та сплати відсотків за його користування, у статті 625 ЦК України, передбачені наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання та відповідальність боржника за неправомірне використання кредитних коштів.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою згідно вказаного договору та зміну дати повернення всіх сум позики матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що позивач погодив зміну строку позики.
З відповідачки на користь позивача підлягають стягненню проценти нараховані в період строку позики з 25.10.2021 по 07.11.2021 (14 днів) на загальну суму 9,80 грн. з розрахунку - 7000 грн. х 0,01 % х 14 днів.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов'язання за договором позики, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 7009,80 грн., з них: сума заборгованості за тілом кредиту - 7000 грн., за відсотками - 9,80 грн., а всього 7009 грн. 80 коп., що становить 33,59 % ціни позову.
Оскільки ОСОБА_1 не виконала умови договору позики та не сплатила заборгованості в добровільному порядку, суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в розмірі 7009 грн. 80 коп.
Як зазначено в ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів т а проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 та перелік послуг, що входять до складу правової (правничої) допомоги від 20.06.2025 на суму 10000 грн.
Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "Кошельок" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 10000х33,59% = 3359 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (7009,80/20869,80)х2422,40 = 813 грн. 64 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" (місцезнаходження: вул.Антонова, 8А, с.Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135, код ЄДРПОУ - 40842831) заборгованість за кредитним договором №3567001285-501100 від 25.10.2021 в сумі 7009 (сім тисяч дев"ять) грн. 80 (вісімдесят) коп., судовий збір в сумі 813 (вісімсот тринадцять) грн. 64 (шістдесят чотири) коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3359 (три тисячі триста п"ятдесят дев"ять) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок", знаходиться за адресою: вул.Антонова, 8А, с.Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135, код ЄДРПОУ - 40842831.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя В. Ф. Лотуга