Справа № 289/563/25
Номер провадження 2/289/585/25
04.11.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Кириленка О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №4125079 від 09.11.2023 у розмірі 97720 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 24.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі (а.с. 89-90).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак, в позовній заяві звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач до суду також не з'явився, однак, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, тому суд, враховуючи повторну неявку відповідача без поважних причин та не подання ним відзиву, розглянув справу заочно, без його участі, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4125079 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 10000 грн строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (а. с. 57-62).
Також, 14.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до вищевказаного договору відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 2000 грн, строк кредиту та періодичність залишаються незмінними (а. с. 63-65).
Окрім того відповідачем було підписано паспорти споживчого кредиту (а.с. 40-42, 43-45).
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за вищевказаними договорами виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 12000 грн шляхом перерахування на банківську картку маска картки НОМЕР_1 (яку клієнтом вказано при підписанні договорів), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 55, 56).
Факт належності картки з номером НОМЕР_1 та використання кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та доданою до неї випискою про рух коштів по вказаній картці та факт зарахування коштів (а.с. 97-98).
Відповідно до розрахунків заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», долученого до матеріалів позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4125079 від 09.11.2023 станом на 26.07.2024 становить 73720 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 12000 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 61720 грн., (а.с. 52-54).
26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 26/07/2024, за яким фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язався відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, враховуючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 26-29, 33, 34, 49).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» проценти за 100 календарних днів за договором №4125079 від 11.09.2023 складають у розмірі 24000 грн (а.с. 84-85).
Встановленим фактам відповідають цивільні правовідносини.
У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» втратило такі права.
Таким чином, встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
Представник позивача при зверненні до суду з даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
01.08.2024 між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та адвокатом Дідухом Є.О. укладено договір №01-08/2024-А про надання юридичних послуг (а.с. 30-31, 32).
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг №4125079 адвокатом Дідухом Є.О. надано ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у справі за його позовом до ОСОБА_1 правничу допомогу на суму 10000 грн. (а.с. 66).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною четвертою, п'ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З урахуванням викладеного, враховуючи задоволення позовних вимог позивача, принципи розумності і співмірності, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені і документально підтвердженні витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн (а.с. 73).
Керуючись ст. ст. 204, 514-516, 611, 629, 1054, 1077-1080, 1084 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ, 03045, код ЄДРПОУ 40966896) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором №4125079 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.11.2023 у розмірі 97720 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО